Ведучий «Шустер live» Савік Шустер розповів про особливості виборчої кампанії – 2010, свободу слова, терористичні акти, тиск виборчих штабів на журналістів.
Загалом виборчу кампанію Шустер характеризує як досить нервову.
![Ведучий «Шустер live» Савік Шустер]()
- Савік, як ви оцінюєте стан свободи слова під час президентської кампанії? Чи відчували ви тиск на свою програму, чи висловлювалися вам «особливі» побажання від кандидатів у президенти чи їх штабів?
- Той, хто вам скаже, що не відчував тиску, той скаже неправду. Тому що ця кампанія дуже нервова, ставки високі, і, звичайно ж, ми відчували тиск з усіх сторін. У нас реально дуже важкий ефір, я розумію політиків, у всіх є свої застереження. Не знаю, коли ми перетворимося у нормальну країну, але у наших людей дуже великий рівень недовіри. Наприклад, велика недовіра до нашої аудиторії. Вони думають, що ми спеціально підбираємо людей, які проти того чи іншого гостя. Це все конспірологія. Я не хочу бути грубим, але якщо не подобається народ, то, може, поміняти професію або країну?
- Ведучий Євгеній Кисельов вважає, що його програма «Велика політика» - це практично колективне інтерв’ю, тому гості мають право вибирати журналістів, на питання яких вони хотіли б відповісти. Ви теж так вважаєте?
- Колективне інтерв’ю - це як колективний секс. Це я говорю без полеміки з Євгенієм Олексійовичем, якого дуже поважаю. Чого гріха таїти, ми також обговорюємо з президентом, прем’єр-міністром, лідером опозиції, які експерти і журналісти у нас будуть. Але за всю передвиборну кампанію у нас було тільки три таких програми. Ми запрошували всіх кандидатів. Хто хотів, той побував у нас на програмі. Мені здається, що ми зробили для країни дуже важливу річ - показали обличчя, в тому числі і відносно нові. У нас побували Анатолій Гриценко, Інна Богословська, Олег Тягнибок, Олександр Пабат і багато інших. І важливо, що вони між собою дискутували. Якщо вони можуть між собою дискутувати, значить, вони зможуть між собою домовлятися. Люди, для яких дискутивний формат важкий, не приходили. Різні були відмовки: статус, відсутність часу...
- З ким саме з гостей вам довелося узгоджувати список журналістів?
- З трьома кандидатами - президентом, прем’єром і лідером опозиції. Якщо були експерти чи журналісти, з якими у них були якісь особистісні конфлікти, то нам такі конфлікти на програмі не потрібні. Це президентська кампанія і потрібно витримувати президентський рівень, а не опускати рівень дискусії нижче пояса. Я думаю, що з президентом, прем’єр-міністром і лідером опозиції абсолютно нормально узгоджувати людей, які будуть на програмі. Знаєте, я в принципі нічого не приховую від гостей. Я не приховую тематику, які можуть бути повороти дискусії, включення, люди. Тому що ток-шоу - це дуже важка справа. А якщо в програмі планувати пастки, то конструкція стане ще складніша. Під час президентської кампанії треба бути дуже делікатним. Я б такого не робив, якби це була не президентська кампанія. Але, з іншого боку, я розумію, що в країні є такі посади, як президент, прем’єр-міністр, голова парламенту, голова Верховного суду, які потребують в певному узгодженні теми і учасників програми. Це у всіх країнах відбувається, тут немає нічого ганебного. Це ж не прес-конференція, у нас програма, у якої є сценарний план, сценарні повороти, в якій продумано абсолютно все.
- Як вплинули на вас і програму скандали під час ефірів, пов’язані з Тимошенко і Януковичем?
- Це як заміноване поле. Представник президента в парламенті у нас в ефірі сказав, що Ющенко, Тимошенко і Янукович повинні зустрітися у нас в студії і провести дискусію між собою, щоб країна це бачила. Я сказав: гаразд, ми негайно робимо запрошення, розподіляємо час порівну. Прийшов тільки прем’єр-міністр. Далі починається конспірологія. Одні говорять, що вони не отримали запрошення. Потім пішла інша конспірологія, що ми це спеціально придумали, щоб вона була перша, а ми останні. Почалася катавасія. Це була дуже наївна ідея, і я не знаю, чи повторив би я її, знаючи наперед, що вони ніколи втрьох в студію не прийдуть. Я просто думав, що якщо це запропонував представник президента в парламенті, то, як мінімум, приїде президент. Я виходив з того, що він не може дезавуювати власного ж представника в парламенті. Або ж президент наступного ж дня повинен був заявити про те, що його представник в парламенті сказав щось не те, не порадившись з ним.
- А чи вдалося зам’яти скандал після ефіру з Тимошенко? Чи може цей скандал мати наслідки для продовження контракту з програмою?
- Слухайте, я вам скажу таку річ: не цей канал, так інший. Мене це менше всього турбує. Як на мене, великого конфлікту бути не повинно. Різні речі трапляються в житті. Ну, ось трапилося й таке.
- Чому у вас в ефірі трапляються різноманітні технічні негаразди: то виходять з ладу комп’ютери, то перебої з електроенергією? Ви якось казали, що це терористичні акти. Ви досі так вважаєте?
- У нас таке було всього тричі. Були дві реальні електромагнітні атаки, ми це знаємо, я просто впевнений, що це були терористичні акти. Ми написали заяви кругом, куди можна, і отримали від усіх силових структур відповіді, що вони не знають, чи це саме так. Я не знаю, хто це зробив, але, по-моєму, це не політична, а чисто комерційна річ. Ми переїхали у власне приміщення, і у нас поки немає таких коштів, щоб наймати таку охорону, яка б захистила нас повністю.
А втретє – це був перепад електроенергії. У нас є свій генератор, але коли трапляються сильні перепади, то наша досить делікатна апаратура - електронна система підрахунку голосів – виходить із ладу, і її нелегко знову налагодити.
- Ви продовжуватимете співпрацювати з телеканалом «Україна» у 2010 році?
- Оце питання. Будемо зустрічатися з каналом і говорити. Ми незалежна виробнича компанія, у нас теж бізнес, великі кредити і великі борги.
- Чи часто вам докоряють, що ви, громадянин іншої країни, втручаєтесь в політичні справи України? Як ви до цього ставитися?
- Слухайте, я нікуди не втручаюсь!
- Я запитую, чи часто вам докоряють...
- Так ось я відповідаю тим, хто докоряє: я нікуди не втручаюсь. Я людина європейська і дуже хочу, щоб Україна була частиною Європи. І Україна дуже сильно впливає на життя в Європі. Ми один великий простір, і я не вважаю, що хтось кудись вмішується. Немає ніяких проблем, якщо французький журналіст веде телепрограму в Італії або італійський в Англії, або англійський в Німеччині, або німецький в Австрії. Це не викликає ні в кого ніяких проблем, тому що у нас реально професія без кордонів.
Світлана Остапа,
спеціально для газети «Бучанські новини»
Фото: Яни Новосьолової
Повністю інтерв’ю можна прочитати на сайті «Телекритика»
Загалом виборчу кампанію Шустер характеризує як досить нервову.
- Савік, як ви оцінюєте стан свободи слова під час президентської кампанії? Чи відчували ви тиск на свою програму, чи висловлювалися вам «особливі» побажання від кандидатів у президенти чи їх штабів?- Той, хто вам скаже, що не відчував тиску, той скаже неправду. Тому що ця кампанія дуже нервова, ставки високі, і, звичайно ж, ми відчували тиск з усіх сторін. У нас реально дуже важкий ефір, я розумію політиків, у всіх є свої застереження. Не знаю, коли ми перетворимося у нормальну країну, але у наших людей дуже великий рівень недовіри. Наприклад, велика недовіра до нашої аудиторії. Вони думають, що ми спеціально підбираємо людей, які проти того чи іншого гостя. Це все конспірологія. Я не хочу бути грубим, але якщо не подобається народ, то, може, поміняти професію або країну?
- Ведучий Євгеній Кисельов вважає, що його програма «Велика політика» - це практично колективне інтерв’ю, тому гості мають право вибирати журналістів, на питання яких вони хотіли б відповісти. Ви теж так вважаєте?
- Колективне інтерв’ю - це як колективний секс. Це я говорю без полеміки з Євгенієм Олексійовичем, якого дуже поважаю. Чого гріха таїти, ми також обговорюємо з президентом, прем’єр-міністром, лідером опозиції, які експерти і журналісти у нас будуть. Але за всю передвиборну кампанію у нас було тільки три таких програми. Ми запрошували всіх кандидатів. Хто хотів, той побував у нас на програмі. Мені здається, що ми зробили для країни дуже важливу річ - показали обличчя, в тому числі і відносно нові. У нас побували Анатолій Гриценко, Інна Богословська, Олег Тягнибок, Олександр Пабат і багато інших. І важливо, що вони між собою дискутували. Якщо вони можуть між собою дискутувати, значить, вони зможуть між собою домовлятися. Люди, для яких дискутивний формат важкий, не приходили. Різні були відмовки: статус, відсутність часу...
- З ким саме з гостей вам довелося узгоджувати список журналістів?
- З трьома кандидатами - президентом, прем’єром і лідером опозиції. Якщо були експерти чи журналісти, з якими у них були якісь особистісні конфлікти, то нам такі конфлікти на програмі не потрібні. Це президентська кампанія і потрібно витримувати президентський рівень, а не опускати рівень дискусії нижче пояса. Я думаю, що з президентом, прем’єр-міністром і лідером опозиції абсолютно нормально узгоджувати людей, які будуть на програмі. Знаєте, я в принципі нічого не приховую від гостей. Я не приховую тематику, які можуть бути повороти дискусії, включення, люди. Тому що ток-шоу - це дуже важка справа. А якщо в програмі планувати пастки, то конструкція стане ще складніша. Під час президентської кампанії треба бути дуже делікатним. Я б такого не робив, якби це була не президентська кампанія. Але, з іншого боку, я розумію, що в країні є такі посади, як президент, прем’єр-міністр, голова парламенту, голова Верховного суду, які потребують в певному узгодженні теми і учасників програми. Це у всіх країнах відбувається, тут немає нічого ганебного. Це ж не прес-конференція, у нас програма, у якої є сценарний план, сценарні повороти, в якій продумано абсолютно все.
- Як вплинули на вас і програму скандали під час ефірів, пов’язані з Тимошенко і Януковичем?
- Це як заміноване поле. Представник президента в парламенті у нас в ефірі сказав, що Ющенко, Тимошенко і Янукович повинні зустрітися у нас в студії і провести дискусію між собою, щоб країна це бачила. Я сказав: гаразд, ми негайно робимо запрошення, розподіляємо час порівну. Прийшов тільки прем’єр-міністр. Далі починається конспірологія. Одні говорять, що вони не отримали запрошення. Потім пішла інша конспірологія, що ми це спеціально придумали, щоб вона була перша, а ми останні. Почалася катавасія. Це була дуже наївна ідея, і я не знаю, чи повторив би я її, знаючи наперед, що вони ніколи втрьох в студію не прийдуть. Я просто думав, що якщо це запропонував представник президента в парламенті, то, як мінімум, приїде президент. Я виходив з того, що він не може дезавуювати власного ж представника в парламенті. Або ж президент наступного ж дня повинен був заявити про те, що його представник в парламенті сказав щось не те, не порадившись з ним.
- А чи вдалося зам’яти скандал після ефіру з Тимошенко? Чи може цей скандал мати наслідки для продовження контракту з програмою?
- Слухайте, я вам скажу таку річ: не цей канал, так інший. Мене це менше всього турбує. Як на мене, великого конфлікту бути не повинно. Різні речі трапляються в житті. Ну, ось трапилося й таке.
- Чому у вас в ефірі трапляються різноманітні технічні негаразди: то виходять з ладу комп’ютери, то перебої з електроенергією? Ви якось казали, що це терористичні акти. Ви досі так вважаєте?
- У нас таке було всього тричі. Були дві реальні електромагнітні атаки, ми це знаємо, я просто впевнений, що це були терористичні акти. Ми написали заяви кругом, куди можна, і отримали від усіх силових структур відповіді, що вони не знають, чи це саме так. Я не знаю, хто це зробив, але, по-моєму, це не політична, а чисто комерційна річ. Ми переїхали у власне приміщення, і у нас поки немає таких коштів, щоб наймати таку охорону, яка б захистила нас повністю.
А втретє – це був перепад електроенергії. У нас є свій генератор, але коли трапляються сильні перепади, то наша досить делікатна апаратура - електронна система підрахунку голосів – виходить із ладу, і її нелегко знову налагодити.
- Ви продовжуватимете співпрацювати з телеканалом «Україна» у 2010 році?
- Оце питання. Будемо зустрічатися з каналом і говорити. Ми незалежна виробнича компанія, у нас теж бізнес, великі кредити і великі борги.
- Чи часто вам докоряють, що ви, громадянин іншої країни, втручаєтесь в політичні справи України? Як ви до цього ставитися?
- Слухайте, я нікуди не втручаюсь!
- Я запитую, чи часто вам докоряють...
- Так ось я відповідаю тим, хто докоряє: я нікуди не втручаюсь. Я людина європейська і дуже хочу, щоб Україна була частиною Європи. І Україна дуже сильно впливає на життя в Європі. Ми один великий простір, і я не вважаю, що хтось кудись вмішується. Немає ніяких проблем, якщо французький журналіст веде телепрограму в Італії або італійський в Англії, або англійський в Німеччині, або німецький в Австрії. Це не викликає ні в кого ніяких проблем, тому що у нас реально професія без кордонів.
Світлана Остапа,
спеціально для газети «Бучанські новини»
Фото: Яни Новосьолової
Повністю інтерв’ю можна прочитати на сайті «Телекритика»
