Завдяки наполегливим зусиллям колективу Бучанської міської ради, який очолює Анатолій Петрович Федорук, у нашому місті вдалося зберегти пам'ять про бучанців, які загинули від Голодомору, під час Другої світової війни, про тих, хто виконував інтернаціональний обов’язок у далекому Афганістані, та захистили країну від пекельного вогню Чорнобиля. Це дуже важливо - зберегти пам'ять про полеглих героїв та жертв тоталітарної системи для прийдешнього покоління, для виховання молоді у дусі патріотизму. Але лише депресивна, сумна історія нашого міста не сприяє гармонійному формуванню молодої людини, не відображає повної картини розвитку бучанського регіону.
З мапи Бучі зникають історичні об’єкти, які пов’язані з іменами видатних бучанців. Пам’ятки історії не знаходяться на обліку у Відділі культури та спорту, не мають охоронних договорів, паспортів, охоронних знаків та охоронних дощок, не включені до плану заходів по їх подальшому дослідженню, пристосуванню та музеєфікації. Яскравим прикладом такого відношення до культурної спадщини не лише Бучі, а й світового співтовариства є охоронювана історична територія садиби М.О.Булгакова, яка на сьогодні внесена до Реєстру нерухомих пам’яток Київської області під № 1166. Рішенням, ще тоді, Бучанської селищної ради № 1352-49-IV, від 30 червня 2005 р., даний об’єкт культурної спадщини, всупереч історичним даним, науковим дослідженням, офіційним попередженням з боку відповідного органу охорони пам’яток історії та культури, було розділено навпіл.
Сусіди Булгакових з 1900 року, родина Бурданових, яка зберегла не тільки спогади про свого видатного земляка, які надруковані у багатьох виданнях, а й будівлі, документи, історичні речі, що тримав у своїх руках Михайло Опанасович, з подивом спостерігають, як їхніми сусідами, замість Булгакових, стають сучасні «шарикови». На історичній території садиби Булгакових замість дитячих майданчиків та пішохідних доріжок множаться самовільні сміттєзвалища та спонтанно прокладені дороги. Дерева, під якими вперше став на театральні підмостки Михайло, де народжувались талановиті літературні твори майбутнього Майстра знищують або колеса вантажного та механізованого транспорту, або пилки браконьєрів.
Територія садиби М.О.Булгакова, яка, згідно Генерального плану м. Буча, знаходиться у рекреаційній зоні та, за своїм статусом, передбачає масові відвідини громадян, не обладнана сміттєвими контейнерами та урнами, громадськими вбиральнями, освітленням, протипожежними засобами і таке інше.
Щороку Буча втрачає так звані «туристичні кошти», інвестиції. Напередодні 120-річчя з дня народження Михайла Опанасовича та «Євро-2012» Буча також втрачає й своє обличчя як місто, в якому шанують власну історію.
Отож, я прошу і Анатолія Петровича, враховуючи його громадянську позицію та послідовність, як посадової особи у впровадженні державної політики по охороні культурної спадщини України, працівників міськради, своїх колег-депутатів, вжити запобіжних та інших заходів по захисту охоронюваної історичної території нерухомої пам’ятки історії - історико-ландшафтного парку (заповіднику) садиби М.О.Булгакова у м. Буча.
Світлана Скидан,
депутат Бучанської міської ради
З мапи Бучі зникають історичні об’єкти, які пов’язані з іменами видатних бучанців. Пам’ятки історії не знаходяться на обліку у Відділі культури та спорту, не мають охоронних договорів, паспортів, охоронних знаків та охоронних дощок, не включені до плану заходів по їх подальшому дослідженню, пристосуванню та музеєфікації. Яскравим прикладом такого відношення до культурної спадщини не лише Бучі, а й світового співтовариства є охоронювана історична територія садиби М.О.Булгакова, яка на сьогодні внесена до Реєстру нерухомих пам’яток Київської області під № 1166. Рішенням, ще тоді, Бучанської селищної ради № 1352-49-IV, від 30 червня 2005 р., даний об’єкт культурної спадщини, всупереч історичним даним, науковим дослідженням, офіційним попередженням з боку відповідного органу охорони пам’яток історії та культури, було розділено навпіл.
Сусіди Булгакових з 1900 року, родина Бурданових, яка зберегла не тільки спогади про свого видатного земляка, які надруковані у багатьох виданнях, а й будівлі, документи, історичні речі, що тримав у своїх руках Михайло Опанасович, з подивом спостерігають, як їхніми сусідами, замість Булгакових, стають сучасні «шарикови». На історичній території садиби Булгакових замість дитячих майданчиків та пішохідних доріжок множаться самовільні сміттєзвалища та спонтанно прокладені дороги. Дерева, під якими вперше став на театральні підмостки Михайло, де народжувались талановиті літературні твори майбутнього Майстра знищують або колеса вантажного та механізованого транспорту, або пилки браконьєрів.
Територія садиби М.О.Булгакова, яка, згідно Генерального плану м. Буча, знаходиться у рекреаційній зоні та, за своїм статусом, передбачає масові відвідини громадян, не обладнана сміттєвими контейнерами та урнами, громадськими вбиральнями, освітленням, протипожежними засобами і таке інше.
Щороку Буча втрачає так звані «туристичні кошти», інвестиції. Напередодні 120-річчя з дня народження Михайла Опанасовича та «Євро-2012» Буча також втрачає й своє обличчя як місто, в якому шанують власну історію.
Отож, я прошу і Анатолія Петровича, враховуючи його громадянську позицію та послідовність, як посадової особи у впровадженні державної політики по охороні культурної спадщини України, працівників міськради, своїх колег-депутатів, вжити запобіжних та інших заходів по захисту охоронюваної історичної території нерухомої пам’ятки історії - історико-ландшафтного парку (заповіднику) садиби М.О.Булгакова у м. Буча.
Світлана Скидан,
депутат Бучанської міської ради
