Медицина – це, перш за все, люди. Складно переоцінити роль працівників охорони здоров’я у нашому житті. Праця медперсоналу дитячих лікарень заслуговує на особливе ставлення. Щоб лікувати дітей, педіатром треба народитися. Напередодні Дня медичного працівника ми вирішили завітати до Ірпінської міської лікарні, що знаходиться на затишній і зеленій вулиці Комінтерну. Нагадаю, що нова будівля відкрилася 8 років тому. Вона наповнена сонячним світлом, тут смачно пахне молочною кашею. До речі, на одну хвору дитину нині виділяється… три гривні на добу.
Завідує Ірпінською дитячою лікарнею Олександр Стегній, який 36 років працює педіатром, із них 17 – на цій посаді. Народився він у 1949 році у с. Рябушки Лебединського району Сумської області. Закінчив факультет педіатрії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, займається фітотерапією та нетрадиційним лікуванням. Має захоплення: співав у хорі, нині цікавиться мистецтвом. Вже п’ять років працює головним лікарем Світлана Недогибченко. Кожен день протягом 25 років присвятили лікуванню діточок головна медсестра Людмила Міненко, старша медсестра Надія Смілик і медсестра фізіопроцедурного кабінету Наталія Войчик.
– Нині, – говорить Олександр Стегній, дуже гостро стоїть проблема кадрового забезпечення: випускники медичних закладів не бажають працювати у лікарнях – мала заробітна плата та відсутнє соціальне забезпечення. Ірпінська дитяча лікарня не виняток – є багато вакансій. Існує чимало інших нагальних проблем. Лікарня розрахована на 40 пацієнтів, які можуть перебувати на стаціонарному лікуванні, але треба додати ще хоча б 20 ліжок! До речі, в Ірпінському регіоні проживає близько 20 тис. дітей віком до 18 років.
…Пустує світла і простора зала на 60 квадратних метрів для занять лікувальною фізкультурою. Не використовується і рентгенкабінет: відсутній апарат для діагностики. Хворих дітей доводиться возити по інших лікарнях нашого регіону…
Але, не дивлячись на економічні труднощі, Олександр Петрович мріє про відкриття реабілітаційного центру на базі лікарні, бо здоров’я підростаючого покоління з кожним роком гіршає. Не дивлячись на складні відносини між Ірпенем та Бучею, дитяча лікарня продовжує лікувати бучанських дітей.
«Найбільша радість у моєму житті – це бачити дитину, яка видужала, – продовжує Олександр Петрович. – Тому можна з впевненістю сказати, що День медика – це світле, головне свято для десятків тисяч лікарів, медсестер, санітарок, лаборантів, водіїв «швидкої допомоги». Я бажаю своїм колегам бути здоровими та добрими! Кожен день свого життя вірте у світле, будьте оптимістами. Любіть людей, себе і своїх дітей. Творіть добро!».
День медичного працівника –
Це, справді, свято всенародне.
На честь людей, в чиїх руках
Священне діло, благородне.
Здоров’я нації, народу –
Державна справа нелегка,
Але ця справа звіку-зроду
Є суттю й медпрацівника.
І в день, і в ніч, в мороз і в спеку
Медпрацівник з людьми завжди,
В дорогу ближню чи далеку
Він хворим йде допомогти.
Медпрацівник не Бог – людина,
Але від нього, як від Бога,
Для зцілення украй потрібна
Недужим людям допомога.
І дай нам, Боже, всім надовго
Здорового, безхмарного життя.
Ми людям віддаєм для цього
Свої знання, і сили, й почуття.
Ольга ГОРШКАЛЬОВА
Фото автора
Завідує Ірпінською дитячою лікарнею Олександр Стегній, який 36 років працює педіатром, із них 17 – на цій посаді. Народився він у 1949 році у с. Рябушки Лебединського району Сумської області. Закінчив факультет педіатрії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, займається фітотерапією та нетрадиційним лікуванням. Має захоплення: співав у хорі, нині цікавиться мистецтвом. Вже п’ять років працює головним лікарем Світлана Недогибченко. Кожен день протягом 25 років присвятили лікуванню діточок головна медсестра Людмила Міненко, старша медсестра Надія Смілик і медсестра фізіопроцедурного кабінету Наталія Войчик.
– Нині, – говорить Олександр Стегній, дуже гостро стоїть проблема кадрового забезпечення: випускники медичних закладів не бажають працювати у лікарнях – мала заробітна плата та відсутнє соціальне забезпечення. Ірпінська дитяча лікарня не виняток – є багато вакансій. Існує чимало інших нагальних проблем. Лікарня розрахована на 40 пацієнтів, які можуть перебувати на стаціонарному лікуванні, але треба додати ще хоча б 20 ліжок! До речі, в Ірпінському регіоні проживає близько 20 тис. дітей віком до 18 років.
…Пустує світла і простора зала на 60 квадратних метрів для занять лікувальною фізкультурою. Не використовується і рентгенкабінет: відсутній апарат для діагностики. Хворих дітей доводиться возити по інших лікарнях нашого регіону…
Але, не дивлячись на економічні труднощі, Олександр Петрович мріє про відкриття реабілітаційного центру на базі лікарні, бо здоров’я підростаючого покоління з кожним роком гіршає. Не дивлячись на складні відносини між Ірпенем та Бучею, дитяча лікарня продовжує лікувати бучанських дітей.
«Найбільша радість у моєму житті – це бачити дитину, яка видужала, – продовжує Олександр Петрович. – Тому можна з впевненістю сказати, що День медика – це світле, головне свято для десятків тисяч лікарів, медсестер, санітарок, лаборантів, водіїв «швидкої допомоги». Я бажаю своїм колегам бути здоровими та добрими! Кожен день свого життя вірте у світле, будьте оптимістами. Любіть людей, себе і своїх дітей. Творіть добро!».
День медичного працівника –
Це, справді, свято всенародне.
На честь людей, в чиїх руках
Священне діло, благородне.
Здоров’я нації, народу –
Державна справа нелегка,
Але ця справа звіку-зроду
Є суттю й медпрацівника.
І в день, і в ніч, в мороз і в спеку
Медпрацівник з людьми завжди,
В дорогу ближню чи далеку
Він хворим йде допомогти.
Медпрацівник не Бог – людина,
Але від нього, як від Бога,
Для зцілення украй потрібна
Недужим людям допомога.
І дай нам, Боже, всім надовго
Здорового, безхмарного життя.
Ми людям віддаєм для цього
Свої знання, і сили, й почуття.
Ольга ГОРШКАЛЬОВА
Фото автора