«Наші побажання»
В цьому році Трійця у нас по весні.
Знову буде зустріч з друзями в селі.
Трійця - День села у нас, Весело із друзями проведемо час.
Свято нашого села Мирочан збере,
Музика і пісні як завжди буде.
Голова сільради промову проведе
- Що за цей рік зроблено і що ще буде.
Нас усе цікавить, знати все кортить,
Бо усі ми хочемо гарно в селі жить:
Щоб у кожну хату воду провели,
Щоб музей відкрили, виставки були.
Ансамбль сільський наш виступав немало,
Щоб не селом, а містом Мироцьке стало!
Щоб ставки були чистенькі, а не один лиш став.
І щоб рибку половити кожен право мав.
Щоб були садочки, діточки росли,
Школи, інститути були теж свої.
Не пришилося б їздити всім випускникам
У міста далекі щоб навчатись там.
Щоб були лікарні й гарні фахівці,
Не хворіли б люди, були молодці!
Перукарні і салони щоб були у нас,
Сауни з басейнами - все, все, все для нас.
Щоб могли помитися ми у любий час.
Кісточки розпарити, зробити масаж.
Поплавати в басейні чистої водиці
Ми були б не баби, а лиш молодиці!
Може було б чисто всюди навкруги,
Поставили би баки чи якісь круги.
все зазеленіло, гарно зацвіло,
Найчистішим селом Мироцьке стало!
Була б всім робота, гарно всі жили.
Працювали самі на своїй землі,
Жили як у місті, дарма що в селі
Фурман Н.М.
Місцем для проведення святкових заходів присвячених дню села Мироцьке стало вже звичне для мирочан місце - приміщення колишньої їдальні КСП «Агрофірма Київська», яке нині використовується під сільський клуб. Приміщення клубу було прикрашене витворами народного мистецтва, що були створені руками наших видатних односельчан і вже раніше представлялися для широкого загалу на виставці творів народного ремесла. Деякі з представлених творів були подаровані їх авторами задля формування в нашому селі краєзнавчого музею, про який нещодавно згадувалося на сторінках нашої газети. Ці твори є не тільки прикрасою, а ще й своєрідною візитною карткою нашого села та яскравим показником історичних надбань наших односельчан.
Ведучими на святі були вже добре відомі вам Степаненко Іріна та Степаненко Тетяна, а розпочала свято Деревінська Тетяна піснею «Любіть Україну».
Зі словами привітань перед присутніми виступила голова Мироцької сільської ради Іваненко Ніна Іванівна. Окрім привітань вона також здійснила нагородження відзнаками та подарунками жителів нашого села за різними номінаціями:
Марченко Г. М., Примак Г. В., Фурман Н.М., Кабашна О.К., Ситнік О.П., Пономаренко О.О., Онищенко Г.П., Перевозник О.П., Ігнатенко О.В., Чубко О.З., Ткаченко П.С., Лук'яненко М.Г., Марійко І.І та інші.
Окрім місцевих творчих колективів нашого села на святі були присутні з пісенними виступами гості з сусідніх сіл Києво-Святошинського району: фольклорний колектив клубу села Білогородка «Калинонька», під художнім керівництвом Дячок І.М.; танцювальний колектив «Калинів цвіт», під художнім керівництвом Лисюк О.І, а також народний хор села Лісники, що є лауреатом міжнародного конкурсу імені Т.Г. Шевченка, під художнім керівництвом Миколи Демченка та Генадія Козлова.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Зі святом рідне село привітав добре відомий нашим читачам поет-бджоляр Іван Марійко, подарувши присутнім наступний віршик:
«Моє село Мироцьке»
Як із Києва, то з права
Про Мироцьке луна слава.
Гарнеє село у нас. Є ларьок - торгує квас.
Є і річка, і лісок, І рибалка, і пісок.
Є у центрі «Вітерок», А навпроти - холодок.
Як відразі на горі -Пошта, рада, лікарі.
Запаркована навколо
Досить таки гарна школа,
І директор молодий,
Вчителів там склад новий.
А живуть тут щедрі люди,
На Казанську свято буде.
Є дівчата тут гарненькі,
Хлопці дужі, молоденькі.
Як у церкві дзвін лунає,
Хутір голосно співає,
Коля Марченко заграє,
На Радянській випивають.
Гей, луна медова пісня,
Їсти, пити є, хоч трісни!
Приїжджайте ви до нас
З медом пісня є у нас.
В цьому році Трійця у нас по весні.
Знову буде зустріч з друзями в селі.
Трійця - День села у нас, Весело із друзями проведемо час.
Свято нашого села Мирочан збере,
Музика і пісні як завжди буде.
Голова сільради промову проведе
- Що за цей рік зроблено і що ще буде.
Нас усе цікавить, знати все кортить,
Бо усі ми хочемо гарно в селі жить:
Щоб у кожну хату воду провели,
Щоб музей відкрили, виставки були.
Ансамбль сільський наш виступав немало,
Щоб не селом, а містом Мироцьке стало!
Щоб ставки були чистенькі, а не один лиш став.
І щоб рибку половити кожен право мав.
Щоб були садочки, діточки росли,
Школи, інститути були теж свої.
Не пришилося б їздити всім випускникам
У міста далекі щоб навчатись там.
Щоб були лікарні й гарні фахівці,
Не хворіли б люди, були молодці!
Перукарні і салони щоб були у нас,
Сауни з басейнами - все, все, все для нас.
Щоб могли помитися ми у любий час.
Кісточки розпарити, зробити масаж.
Поплавати в басейні чистої водиці
Ми були б не баби, а лиш молодиці!
Може було б чисто всюди навкруги,
Поставили би баки чи якісь круги.
все зазеленіло, гарно зацвіло,
Найчистішим селом Мироцьке стало!
Була б всім робота, гарно всі жили.
Працювали самі на своїй землі,
Жили як у місті, дарма що в селі
Фурман Н.М.
Місцем для проведення святкових заходів присвячених дню села Мироцьке стало вже звичне для мирочан місце - приміщення колишньої їдальні КСП «Агрофірма Київська», яке нині використовується під сільський клуб. Приміщення клубу було прикрашене витворами народного мистецтва, що були створені руками наших видатних односельчан і вже раніше представлялися для широкого загалу на виставці творів народного ремесла. Деякі з представлених творів були подаровані їх авторами задля формування в нашому селі краєзнавчого музею, про який нещодавно згадувалося на сторінках нашої газети. Ці твори є не тільки прикрасою, а ще й своєрідною візитною карткою нашого села та яскравим показником історичних надбань наших односельчан.
Ведучими на святі були вже добре відомі вам Степаненко Іріна та Степаненко Тетяна, а розпочала свято Деревінська Тетяна піснею «Любіть Україну».
Зі словами привітань перед присутніми виступила голова Мироцької сільської ради Іваненко Ніна Іванівна. Окрім привітань вона також здійснила нагородження відзнаками та подарунками жителів нашого села за різними номінаціями:
Марченко Г. М., Примак Г. В., Фурман Н.М., Кабашна О.К., Ситнік О.П., Пономаренко О.О., Онищенко Г.П., Перевозник О.П., Ігнатенко О.В., Чубко О.З., Ткаченко П.С., Лук'яненко М.Г., Марійко І.І та інші.
Окрім місцевих творчих колективів нашого села на святі були присутні з пісенними виступами гості з сусідніх сіл Києво-Святошинського району: фольклорний колектив клубу села Білогородка «Калинонька», під художнім керівництвом Дячок І.М.; танцювальний колектив «Калинів цвіт», під художнім керівництвом Лисюк О.І, а також народний хор села Лісники, що є лауреатом міжнародного конкурсу імені Т.Г. Шевченка, під художнім керівництвом Миколи Демченка та Генадія Козлова.
Зі святом рідне село привітав добре відомий нашим читачам поет-бджоляр Іван Марійко, подарувши присутнім наступний віршик:
«Моє село Мироцьке»
Як із Києва, то з права
Про Мироцьке луна слава.
Гарнеє село у нас. Є ларьок - торгує квас.
Є і річка, і лісок, І рибалка, і пісок.
Є у центрі «Вітерок», А навпроти - холодок.
Як відразі на горі -Пошта, рада, лікарі.
Запаркована навколо
Досить таки гарна школа,
І директор молодий,
Вчителів там склад новий.
А живуть тут щедрі люди,
На Казанську свято буде.
Є дівчата тут гарненькі,
Хлопці дужі, молоденькі.
Як у церкві дзвін лунає,
Хутір голосно співає,
Коля Марченко заграє,
На Радянській випивають.
Гей, луна медова пісня,
Їсти, пити є, хоч трісни!
Приїжджайте ви до нас
З медом пісня є у нас.
