Профілактика інфекційних захворювань у дітей

Боротьба з інфекційними захворюваннями є одним із головних завдань не тільки медичної громадськості, а й держави в цілому. Особливого значення набула боротьба з інфекційними хворобами в педіатричній практиці, оскільки питома вага цих захворювань серед іншої патології дітей надто велика.

Спеціальні профілактичні заходи інфекційних хвороб у дітей мають бути спрямовані на всі ланцюги епідемічного процесу: сприйнятливість організму, джерело інфекції та механізм її передачі.

Одним із головних заходів у боротьбі з дитячими інфекціями є підвищення несприйнятливості до інфекційних захворювань шляхом проведення активної імунізації. Профілактичні щеплення являються одним із основних факторів в боротьбі з контрольованими інфекціями. Результатом упровадження профілактичних щеплень є ліквідація натуральної віспи на земній кулі, різке зниження захворюваності на такі інфекційні захворювання, як кір, кашлюк, туберкульоз.



Живі вакцини - це препарати, які містять живі збудники з ослабленими патогенними властивостями, але із збереженою імуногенністю (здатністю викликати імунітет). Живі вакцини використовують для профілактики туберкульозу, кору, поліомієліту, паротитної інфекції, грипу.

Убиті вакцини - це препарати, що являють собою суспензію вбитих мікробів. Убиті вакцини використовують для профілактики кашлюка, черевного тифу, холери.

Хімічні вакцини - це препарати, які містять тільки ті речовини (антигени), у відповідь на введення яких в організмі утворюються антитіла. Прикладом хімічної вакцини є вакцина проти черевного тифу і паратифу А і В.

Анатоксини - це екзотоксини мікробів, які зберігають антигенні та імуногенні властивості. Анатоксини використовують для профілактики дифтерії, правця, ботулізму.

У склад вакцини може входити один препарат (моновакцини) - протикорова, протипаротитна, протитуберкульозна, протиполіомієлітна, а також декілька препаратів - коклюшно-дифтерійно-правцева.

Вакцинація є обов`язковою (що входить до календаря щеплень) та необов`язковою (за епідпоказниками).
Організація щеплень здійснюється дитячою поліклінікою. Вакцинацію проводять у кабінетах імунопрофілактики дитячої поліклініки.

Щеплення проводять тільки здоровим дітям. У них період після щеплення, як правило, минає без виражених реакцій. Але у невеликого відсотка дітей цей період може супроводжуватися короткими післявакцинальними реакціями у вигляді слабковиражених симптомів інтоксикації, підвищення температури тіла та місцевих реакцій (почервоніння, незначна припухлість). Дітей з відхиленнями в стані здоров"я, відносять до групи ризику з можливими патологічними реакціями та ускладненнями на щеплення. Таких дітей щеплюють по індивідуальному графіку згідно календаря щеплень на фоні спеціальної підготовки амбулаторно або в умовах стаціонарного відділення.
Інколи після проведеної вакцинації можуть виникати ускладнення, серед яких можна виділити алергічні, токсичні та специфічні, пов`язані з особливостями впливу на організм самої вакцини.

В останні роки лікарі часто не наважуються щеплювати дітей з різними відхиленнями в стані здоров`я, виходячи з потенційної можливості розвитку у них післявакцинальних ускладнень. Зниження щеплювальності дітей створює умови для активації епідемічного процесу та призведе до зростання захворюваності. В цих умовах діти зі зміненою імунологічною толерантністю (неприйнятністю), не отримавши щеплень, мають високий ризик захворіти інфекціями з можливим тяжким перебігом та несприятливими наслідками. Забезпечення проведення активної імунізації кожній дитині створює високий колективний імунітет до контрольованих інфекцій.

Оксана Іванівна Джам,
завідувач педіатричним відділенням
Бучанської міської поліклініки