Корабель під назвою «Життя» неухильно несе нас бурхливим океаном Долі. Як же складно буває утриматися на плаву, не потонути у постійних переживаннях, щоденних клопотах? Де черпати сили, наснагу для творчості? Відповідь для Світлани Анатоліївни Рубан, учителя Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 з вивченням іноземних мов (школи лінгвістики) проста: у наших дітях. У «наших», бо ніколи не ділила учнів на своїх і чужих. Їхні успіхи – це спільна радість, їхні невдачі – спільні поразки. Наше життя, як стверджував Марк Аврелій, є таким, яким його роблять наші думки. Думки справжнього вчителя лише про учня. «Semper tiro» («завжди учень») – такий напис на вітрилах її життєвого корабля можна зробити.
Учити і при цьому завжди залишатися вічним учнем – це і є секрет успіху людини, яка вже ось як 23 роки пришвартувалася в шкільній гавані наче на мить, а вийшло, напевно, на все життя.
![]()
Цій тендітній жінці доводиться вести своїх учнів до омріяної країни, вчити їх, що життя – це великий дар, що багато гуль доведеться набити перш, ніж досягнеш мети, що потрібно вибрати собі ту «сродну працю», як учив великий український мудрець Г.Сковорода, яка принесе і собі радість, і людям користь.
Багато років учитель працює над темою «Робота з обдарованими дітьми при вивченні рідної мови та літератури», а також засвоює новітні освітні технології, поповнює багаж знань із психології. Зацікавленість саме цими проблемами полягає в тому, що сьогодні в центрі уваги кожного педагога має бути всебічний розвиток особистості учня. А щоб працювати успішно, треба на крок випереджати час. Та й нинішні школярі більш поінформовані і «технічно підкованіші» за своїх попередників. Тому й мусить учитель іти в ногу з часом: працювати з новими носіями інформації не гірше за своїх вихованців.
У творчому арсеналі Світлани Анатоліївни є різні моделі уроків: казки, ігри, вікторини, літературно-музичні композиції, вистави, інтегровані, бінарні та інтерактивні уроки і, звісно ж, класичні розробки. Учитель працювала вісім років у сільській школі на Полтавщині, де багато зустріла талановитих дітей, але з упевненістю говорить, що нічого кращого, як біла звичайна крейда і чорна дерев’яна дошка людство ще не вигадало, хоч зараз вона разом із молодими колегами працює над мультимедійними розробками.
Уроки Світлани Анатоліївни не залишають байдужих учнів, спонукають до глибокого осмислення теми, піднятих проблем, до пошуку нової інформації. А головне – творять Людину-патріота, високо моральну, духовно багату, національно свідому. Таку людину, якій є місце в сьогоденні і в майбутті. Дитина повинна знати, що потрібна своєму народу, сім’ї, друзям, що вона не пилинка і не гвинтик єдиного механізму, а особлива, єдина і неповторна.
Вихованці учителя є призерами і переможцями різних етапів Всеукраїнських творчих конкурсів, предметних олімпіад, конкурсів-захистів робіт у МАН України, за що має подяки від міського та обласного управління освіти. Багато її учнів є студентами філологічних факультетів педагогічних вузів, університетів.
За укладання поетичної збірки вчительських та учнівських творів «Дивосвіт» у 2003 році отримала грамоту ім. М. В. Остроградського як автор кращої роботи десятого ювілейного ярмарку педтехнологій «Творчі сходинки освітян Полтавщини». Нині учитель очолює шкільну літературну студію «Світанок», роботи якої теж представлені на виставці педагогічних досягнень. Разом із випускниками школи підготувала творчий проект – шкільну молодіжну газету «12 балів».
Третій рік очолює методичне об’єднання вчителів української мови та літератури міста Ірпеня, допомагає молодим колегам у роботі.
Це дуже добра людина активної творчої дії, безмежно любить дітей, професіонал, ерудит, щира і справедлива. Має подяки від Ірпінської міської ради.
Цей рік був особливим для Світлани Анатоліївни, адже вона стала переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009» у номінації «Українська мова та література». Брала участь у наступному етапі конкурсу, який проходив у місті Чернігів. С. Рубан увійшла у десятку призерів конкурсу «Учитель року-2009».
Тож хай її «корабель» ще багато років не покидає шкільної гавані. Так тримати!
Людмила ГОРБАТА
Учити і при цьому завжди залишатися вічним учнем – це і є секрет успіху людини, яка вже ось як 23 роки пришвартувалася в шкільній гавані наче на мить, а вийшло, напевно, на все життя.
Цій тендітній жінці доводиться вести своїх учнів до омріяної країни, вчити їх, що життя – це великий дар, що багато гуль доведеться набити перш, ніж досягнеш мети, що потрібно вибрати собі ту «сродну працю», як учив великий український мудрець Г.Сковорода, яка принесе і собі радість, і людям користь.Багато років учитель працює над темою «Робота з обдарованими дітьми при вивченні рідної мови та літератури», а також засвоює новітні освітні технології, поповнює багаж знань із психології. Зацікавленість саме цими проблемами полягає в тому, що сьогодні в центрі уваги кожного педагога має бути всебічний розвиток особистості учня. А щоб працювати успішно, треба на крок випереджати час. Та й нинішні школярі більш поінформовані і «технічно підкованіші» за своїх попередників. Тому й мусить учитель іти в ногу з часом: працювати з новими носіями інформації не гірше за своїх вихованців.
У творчому арсеналі Світлани Анатоліївни є різні моделі уроків: казки, ігри, вікторини, літературно-музичні композиції, вистави, інтегровані, бінарні та інтерактивні уроки і, звісно ж, класичні розробки. Учитель працювала вісім років у сільській школі на Полтавщині, де багато зустріла талановитих дітей, але з упевненістю говорить, що нічого кращого, як біла звичайна крейда і чорна дерев’яна дошка людство ще не вигадало, хоч зараз вона разом із молодими колегами працює над мультимедійними розробками.
Уроки Світлани Анатоліївни не залишають байдужих учнів, спонукають до глибокого осмислення теми, піднятих проблем, до пошуку нової інформації. А головне – творять Людину-патріота, високо моральну, духовно багату, національно свідому. Таку людину, якій є місце в сьогоденні і в майбутті. Дитина повинна знати, що потрібна своєму народу, сім’ї, друзям, що вона не пилинка і не гвинтик єдиного механізму, а особлива, єдина і неповторна.
Вихованці учителя є призерами і переможцями різних етапів Всеукраїнських творчих конкурсів, предметних олімпіад, конкурсів-захистів робіт у МАН України, за що має подяки від міського та обласного управління освіти. Багато її учнів є студентами філологічних факультетів педагогічних вузів, університетів.
За укладання поетичної збірки вчительських та учнівських творів «Дивосвіт» у 2003 році отримала грамоту ім. М. В. Остроградського як автор кращої роботи десятого ювілейного ярмарку педтехнологій «Творчі сходинки освітян Полтавщини». Нині учитель очолює шкільну літературну студію «Світанок», роботи якої теж представлені на виставці педагогічних досягнень. Разом із випускниками школи підготувала творчий проект – шкільну молодіжну газету «12 балів».
Третій рік очолює методичне об’єднання вчителів української мови та літератури міста Ірпеня, допомагає молодим колегам у роботі.
Це дуже добра людина активної творчої дії, безмежно любить дітей, професіонал, ерудит, щира і справедлива. Має подяки від Ірпінської міської ради.
Цей рік був особливим для Світлани Анатоліївни, адже вона стала переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009» у номінації «Українська мова та література». Брала участь у наступному етапі конкурсу, який проходив у місті Чернігів. С. Рубан увійшла у десятку призерів конкурсу «Учитель року-2009».
Тож хай її «корабель» ще багато років не покидає шкільної гавані. Так тримати!
Людмила ГОРБАТА
