» » » Ірпінь: Хто захистить міське кладовище?

Ірпінь: Хто захистить міське кладовище?

Мудрі греки колись сказали: «Про що б ми не говорили, ми завжди говоритимемо про гроші». Це стосується абсолютно всього, що відбувається з нами протягом нашого життя, навіть тоді, коли мова іде про смерть — а це те, чого не мине жодна людина. У цьому матеріалі ми говоритимемо про поховання у м. Ірпінь. Проблеми, які пов’язані із цією сумною подією, здебільшого, через гроші.
Вірніше, через їх відсутність. А ще — через людську байдужість.

Згідно із Законом України «Про поховання та похоронну справу» та відповідно до Правил поховань у м. Ірпінь, які були затверджені у грудні 2008 року Ірпінською міською радою (опубліковані в «Ірпінському віснику № 51-52, 2008 р.), а також відповідно до змін, які внесені до цих Правил 12 лютого 2009 року, організація, будівництво, утримання у належному стані та охорона місць поховань покладається на КП «Ірпінське виробниче управління комунального господарства», яке розташоване за адресою: вул. Пролетарська, 21. Це — єдине підприємство у м. Ірпінь, яке має право на офіційне поховання померлих. З 1976 року тут ведеться книга реєстрацій всіх громадян, які поховані на Ірпінському міському кладовищі. За записами у цій книзі можна розшукати людину навіть через багато років. У житті таке часто трапляється. Працівники комунального підприємства знають не один такий випадок, коли родичі чи знайомі завдяки реєстраційним записам знаходили дорогу до могилки, де похована дорога їм людина. Розповідають про нещодавній випадок, який трапився в Ірпені — про це навіть знімали телевізійну передачу. Так, улітку минулого року розшукали одного відомого співака з «Кобзи», який був похований на міському кладовищі як «безрідна особа». Як з’ясувалося, його давно розшукували, де тільки могли, востаннє бачили у Бучі. Таким чином, вийшли на Ірпінь. Дійсно, його було поховано саме на міському кладовищі.

Тут хоронять не лише місцевих жителів, а і так званих «безрідних» — це у тому разі, коли померлого знаходять на вулиці або з моргу не забирають протягом тривалого часу. Навіть, якщо при ньому є якісь документи — таких все-одно комунальники змушені ховати за рахунок підприємства.

Щоправда, потім кошти ці повертає міський бюджет — 870 гривень. У цю суму входить домовина, вінок, послуги автотранспорту та інші витрати. Безрідних, говорять комунальники, на міському кладовищі хоронять, як і всіх — «по-людськи». Не ставлять тільки хреста: лише встановлюють табличку, де вказують місце, ряд та сектор і зазначають дату. Раніше ховали у відведеному місці, зараз у загальному ряду. Поховати сьогодні (усі ми це знаємо) — справа достатньо клопітка і — недешева.

Буває, що родичі померлого не хочуть забирати з моргу, мовляв, поховати для них — дорого. Тому змушені це робити за рахунок бюджетних коштів. Кажуть, що нині це практикується все частіше: «Але у такому разі, - говорять комунальники, родичі повинні розуміти, що матимуть проблеми у майбутньому з оформленням документів на спадщину".

У комунальників голова болить через іншу проблему — недостатнє фінансування. Немає освітлення, відсутня огорожа, потрібна охорона.

ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ?

Не можна сказати, що міська влада грошей на «похоронну справу» не виділяє. Міський бюджет утримує за бюджетні кошти два працівники кладовища: наглядача та прибиральника. Минулого року було прокладено водопровід та частково профінансовано організацію шляхових робіт на території кладовища. Але немає коштів на новий катафалк (ті, що вже є — латані-перелатані), на «сторожку», яка запланована у проекті як «адміністративне приміщення» для зберігання реманенту, переодягання тощо. А немає «сторожки» — то немає і сторожа, тому заборонити заїжджати без нагальної на те потреби на територію кладовища машинам — немає кому. Хоча в’їзд на територію кладовища, за Правилами поховання, категорично забороняється. Щоправда, віднедавна комунальники за власний кошт стали утримувати охоронця, проте йому за всім угледіти майже нереально. Територія кладовища — чималенька, до того ж, як зазначалося вище, немає освітлення.

Як приклад, наводять давній випадок осквернення могилок «сатаністами» та цьогорічне осквернення могил місцевим мешканцем, про що повідомлено міліцію. Але хіба може один охоронець зупинити вандалів?


ДЛЯ КОГО ПИСАНІ ПРАВИЛА?

У працівників комунального господарства занепокоєні тим, що люди не хочуть виконувати ті норми чинного законодавства, які чітко окреслюють їхні поведінку та обов’язки на міському кладовищі. Наприклад, комунальники кажуть: громадяни повинні доглядати за могилкою лише у межах відведеної ділянки. Насправді, вони садять дерева та кущі, не задумуючись про те, що саджанці згодом розростаються, гілля ламається, падає і засмічує ділянку — її треба комусь доглядати, вивозити сміття. На це знову ж таки потрібні гроші. Крім того, велике гілля може пошкодити пам’ятники. Люди кажуть: «Нехай із міського бюджету виділяють кошти для тих, хто зобов’язаний це робити». Проте самі ігнорують будь-які інструкції щодо громадського порядку. Хоча у тих же Правилах поховання чітко прописано, що висаджувати дерева забороняється взагалі.

Це треба знати. Не можна: смітити (це особливо болюча тема для комунальників, бо на території цвинтаря адміністрації довелося нещодавно встановити навіть шлагбаум, аби з боку міської дороги не заїжджали машини і не звозили з усього міста різний непотріб (цим «горам» можуть позаздрити Карпати!); користуватися автомобільним транспортом, мотоциклами, велосипедами, кататися на санках та лижах; садити чи пересаджувати дерева; вигулювати або випасати тварин; розпалювати багаття; порушувати тишу та порядок.

Комунальники скаржаться на те, що зі сторони дороги часто-густо ставлять лавочки чи столи. Це перешкоджає проїзду катафалків, які мають певні габарити. По-друге, через ці бар’єри взимку неможливо почистити сніг, влітку — вивезти сміття.



ХТО МАЄ ПРАВО НА ПІЛЬГИ?

Людям важливо надати якісні послуги. З’ясувалося, що після поховання має бути підписана довідка щодо якості послуг. Якщо є претензії, то необхідно про них заявити. «І що, такі були?» — ледь спромоглася я на запитання. У відповідь мене запевнили, що офіційних заяв не було.
Як зазначає заступник начальника управління Віталій САЛЮК: «Якщо при похованні, при виділенні місця під поховання чи в інших випадках хтось вимагає додаткові кошти (хабара), або невчасно викопали могилу чи здійснили несвоєчасну подачу автокатафалка, то родичам померлого необхідно подати письмову заяву начальнику управління або повідомити про даний випадок за телефонами 61-564 чи 61-420, щоб ми мали змогу реагувати на дані порушення з метою їх усунення і недопущення у майбутньому. Підписана замовником без доповнень довідка вказує, що послуга була надана і претензії відсутні». На своєрідну компенсацію з бюджету можуть розраховувати дві категорії населення - це учасники бойових дій (не діти війни, а саме учасники бойових дій 1941-1945 років) та люди, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. «Вони мають право на таке поховання і їх повинна вшанувати держава, похоронивши безоплатно», — кажуть комунальники.

Це питання — зовсім не другорядне, бо більшість людей похилого віку заощаджують «на смерть», щоб, як вони кажуть, бути спокійними. Єдине, на що треба звернути увагу: потрібна копія посвідчення, копія довідки про смерть та обов’язково довідка-оригінал з військкомату, яку дуже легко протягом якихось півгодини взяти, бо всі дані вже є у комп’ютерній базі. Проте люди чомусь не хочуть цього робити або не знають. А це 1300 грн. на поховання, які у разі відсутності цієї довідки можна втратити. Пільги при придбанні ритуальних атрибутів надаються тільки у магазині ритуальних послуг комунального підприємства. У разі придбання ритуальних атрибутів у інших магазинах кошти не повертаються.
Компенсується лише виплати із собезу на поховання.

Жителі міста мусять знати і те, що право на поховання своїх близьких чи родичів матимуть тоді, коли нададуть до КП «Ірпінського виробничого управління комунального господарства» «лікарняну» довідку та копію свідоцтва про смерть (для цього викликають "швидку" та міліцію).

На сьогодні неабияка проблема для міста — розширення міського кладовища. Ще донедавна це питання було у компетенції міської влади, нині — лише Верховна Рада може дати дозвіл на розширення меж, більше 0,99 га, за рахунок земель, які належать територіальній громаді. Це питання розглядалося ще років сім тому, але так і залишилось нерозв’язаним.

Для міських жителів ця проблема поки що не стоїть так гостро, як, наприклад, для киян. Але вже зараз із Києва везуть ховати на інші кладовища, оскільки міські цвинтарі перевантажені. Шукають родичів чи ховають тих, хто має місцеве «коріння». Поховання померлих, як говорять комунальники, здійснюється протягом цілого року — у день буває по три, а той вісім захоронень. Є, щоправда, три вихідні дні — на Різдво, на Пасху та на «гробки». B окремих випадках, як виняток, поховання іногородніх громадян на Ірпінському кладовищі здійснюється згідно з письмовим дозволом міського голови чи заступника міського голови, або особою, яка виконує його обов’язки, при сплаті на поточний рахунок КП «Ірпінське виробниче управління комунального господарства» 7500,0 грн. за одне поховання у вигляді благодійного внеску на благоустрій кладовища. «Чи не викликає у людей така цифра певних запитань?» - я почула відповідь: «На даний момент було одне захоронення у березні і гроші було сплачено». Комунальники кажуть, що кошти йдуть на вивіз сміття. Навіть узимку(!) з цвинтаря доводиться вивозити до 50 контейнерів щомісяця, не кажучи вже про той бум, який розпочинається перед поминальними днями — «гробками».

Для встановлення на кладовищі намогильних споруд у магазині ритуальних послуг можна отримати дозвіл (м. Ірпінь, вул. Пролетарська, 21, тел.: 57-364).

Для отримання дозволу користувачу місця поховання необхідно подати такі документи: свідоцтво про смерть похованого; свідоцтво про поховання; документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації; реквізити виконавця намогильної споруди. Установлені намогильні споруди реєструються у Книзі обліку намогильних споруд. Це вимагає законодавство. У разі крадіжок, осквернення чи пошкодження намогильної споруди, яка не зареєстрована у встановленому порядку, відшкодування власникам матеріальних збитків не здійснюється.

НЕЗАБАРОМ — ПОМИНАЛЬНІ ДНІ!

Для комунальників поминальні дні — особлива тема. Напередодні поминальних днів жителі Ірпеня йдуть на міське кладовище прибрати біля могили, полити та висадити квіти, встановити огорожі чи пам’ятники. Буває так, що в силу певних обставин не завжди вдається знайти вільний для цього час.

У КП «Ірпінське виробниче управління комунального господарства» ви можете замовити догляд за могилками, від поливання квітів до миття пам’ятників і фарбування огорож. Також для зручності на території кладовища, біля центральних воріт, можете взяти в оренду відра, сапки, інший господарський реманент.

Велике прохання до всіх — сміття відносьте до контейнерів, не утворюйте стихійні смітники. Зараз працює водопровід, як на новому, так і старому кладовищі, а тому везти з собою воду, як це було раніше, непотрібно.


Скільки нині коштує поховання?

Орієнтовна мінімальна вартість поховання складає близько 1730,00 грн.



Ніна КОСТЕНКО
газета: "Ірпінський Вісник" №15 від 10 квітня 2009р.
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.