У світі є багато прекрасних площ, вулиць, але у кожного з нас є свої, близькі і дорогі. Великі кошти, вкладені у реконструкцію площі біля міської ради, не зробили її архітектурно визначною та вартою уваги, вона, на жаль, не стала гордістю міста.
Те, що трапилось з привокзальною площею та вулицею Т. Шевченка — це сором для Ірпеня, який дозволив над собою познущатись.
Раніше, згідно з Генеральним планом, намічали зробити для розвантаження центру міста широкий проспект (нині вулиця Т. Шевченка). У ході обговорення проекту офісної п’ятитиповерхівки, нині вже побудованої (Т. Шевченка,1), члени обласної містобудівної ради не погодились із запропонованим плановим та просторовим рішенням будівлі. Запропоноване архітектурне рішення будівлі потребувало колосальної доробки, а якщо точніше – взагалі туди не вписувалося. Але ж пани В. Скаржинський (колишній міський голова) та В. Цибенко (міський архітектор) на свій особистий розсуд усе ж «всунули» цю споруду на цьому п’ятачку. В результаті: з однієї сторони вулиці Т. Шевченка офісна п’ятитиповерхівка з гастрономом «Фора» «вилізла» на червону лінію вулиці, з другої сторони «Центр розваг» (теж на червоній лінії та на каналізаційному колекторі), а в центрі ще одна «ляпа» - «Супермаркет електроніки».
![]()
Мотивація цих забудов: «є інвестор!». Логіка «залізна». Усі ці три об’єкти, з точки зору вищеназваних «господарників», для Ірпеня в епіцентрі міста «конче потрібні». І що ми отримали від цієї забудови? Два «затори». Проспект Т. Шевченка «навантажили» та заблокували з двох сторін. Виходячи з вищенаведеної логіки, якщо є інвестор, який будує там, де йому заманеться, то навіщо місту міські голови, які нічого не вирішують, а тільки набивають свої кишені. Хотілось би почути хоч щось путнє, хоч якихось виразних смислових пояснень від міського архітектора В. Цибенка, логіку всіх його «діянь» за майже одинадцять років перебування на цій посаді. Забудова міста – це повний хаос, це містобудівний та правовий розбій, в якому відсутня будь-яка логіка. Рекомендації містобудівної ради ігноруються, думки жителів міста також, правила забудови нехтуються.
Ніби вже і є Генеральний план забудови міста, замовлено проект детального планування центральної частини міста (300 га), але влада не поспішає приймати та затверджувати ці документи, бо можна в «каламутній воді ще рибки половити». Останні роки свідомо робляться масові порушення у роботі міської архітектури: погоджуються проекти, видаються дозволи на будівництво та приймаються в експлуатацію об’єкти, які не пройшли державної експертизи, з порушенням будівельних, санітарних та протипожежних норм. Ситуація в архітектурно-будівельному плані катастрофічно запущена.
***
В. ГУМЕНЮК, архітектор,
член Національної Спілки архітекторів України,
член Спілки дизайнерів України,
голова Ірпінської організації ВПТ
Повну версію статті читайте в газеті "Ірпінський Вісник"
Те, що трапилось з привокзальною площею та вулицею Т. Шевченка — це сором для Ірпеня, який дозволив над собою познущатись.
Раніше, згідно з Генеральним планом, намічали зробити для розвантаження центру міста широкий проспект (нині вулиця Т. Шевченка). У ході обговорення проекту офісної п’ятитиповерхівки, нині вже побудованої (Т. Шевченка,1), члени обласної містобудівної ради не погодились із запропонованим плановим та просторовим рішенням будівлі. Запропоноване архітектурне рішення будівлі потребувало колосальної доробки, а якщо точніше – взагалі туди не вписувалося. Але ж пани В. Скаржинський (колишній міський голова) та В. Цибенко (міський архітектор) на свій особистий розсуд усе ж «всунули» цю споруду на цьому п’ятачку. В результаті: з однієї сторони вулиці Т. Шевченка офісна п’ятитиповерхівка з гастрономом «Фора» «вилізла» на червону лінію вулиці, з другої сторони «Центр розваг» (теж на червоній лінії та на каналізаційному колекторі), а в центрі ще одна «ляпа» - «Супермаркет електроніки».
Мотивація цих забудов: «є інвестор!». Логіка «залізна». Усі ці три об’єкти, з точки зору вищеназваних «господарників», для Ірпеня в епіцентрі міста «конче потрібні». І що ми отримали від цієї забудови? Два «затори». Проспект Т. Шевченка «навантажили» та заблокували з двох сторін. Виходячи з вищенаведеної логіки, якщо є інвестор, який будує там, де йому заманеться, то навіщо місту міські голови, які нічого не вирішують, а тільки набивають свої кишені. Хотілось би почути хоч щось путнє, хоч якихось виразних смислових пояснень від міського архітектора В. Цибенка, логіку всіх його «діянь» за майже одинадцять років перебування на цій посаді. Забудова міста – це повний хаос, це містобудівний та правовий розбій, в якому відсутня будь-яка логіка. Рекомендації містобудівної ради ігноруються, думки жителів міста також, правила забудови нехтуються.
Ніби вже і є Генеральний план забудови міста, замовлено проект детального планування центральної частини міста (300 га), але влада не поспішає приймати та затверджувати ці документи, бо можна в «каламутній воді ще рибки половити». Останні роки свідомо робляться масові порушення у роботі міської архітектури: погоджуються проекти, видаються дозволи на будівництво та приймаються в експлуатацію об’єкти, які не пройшли державної експертизи, з порушенням будівельних, санітарних та протипожежних норм. Ситуація в архітектурно-будівельному плані катастрофічно запущена.
***
В. ГУМЕНЮК, архітектор,
член Національної Спілки архітекторів України,
член Спілки дизайнерів України,
голова Ірпінської організації ВПТ
Повну версію статті читайте в газеті "Ірпінський Вісник"
