Перший місяць нового року почався цікаво і водночас напружено. Можливо тому, що свята. А життя йде своїм широким поступом. І його білі смуги перемежовуються з чорними. Для служб Ірпінської міської ради завжди на першому місці сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах та діти, покинуті рідними батьками.
![]()
16 січня Сашка (2,5 роки) та Дмитрика (11 місяців) залишила мати. Соціальні служби міста виявили цих дітей у ворзельському приватному будинку, де не проживає ніхто з господарів. Цей випадок є винятком, бо малюки залишалися самотніми більш, ніж на двоє діб, під наглядом чужих людей, квартирантів будинку. Представники служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх та медичний працівник ворзельської амбулаторії склали акт і тимчасово змушені були розмістити хлопчиків до Ірпінської дитячої лікарні. Діти за декілька годин звикли до своїх рятівників настільки, що при розлученні плакали і вередувати. Хоча до цього моменту були напрочуд спокійними. А ще протягом кількох годин вони жодного разу не посміхнулися. Мабуть, за їх невеликий вік із ними поруч не було людини, що посміхалася. На перший погляд, діти фізично у задовільному стані, але... “Дорослий” Сашко промовив лише слово “да” та видав звук, що нагадує роботу двигуна автомобіля.
А де “зозуля”?
Виявляється, що другого січня їхня мама, громадянка О., що проживала з трьома дітьми у вищезгаданому будинку у Ворзелі, перебуваючи у матеріальній скруті, здійснила кримінальний злочин — поцупила два мобільні телефони і пляшку з вином у сусідів по будинку. Про це був складений відповідний протокол у міліції. Але днями ця громадянка зі старшою п`ятирічною донькою зникла.
У складі групи по врятуванню дітей був начальник відділу сім’ї та молоді Олександр Ярмош. Він допомагав одягнути дітей, обережно переносив 11-місячного Дмитрика до автомобіля. Комісія вилучила окремі документи на дітей. Зокрема, свідоцтво про церковне хрещення.
Чи отримала державну допомогу мати-«зозуля»? Ні, грошей вона не отримала. Це окрема історія: як і в які терміни мами можуть отримати обіцяну державою допомогу на дітей.
На жаль, є батьки без совісті і моралі. Взяти іншу особу, матір п’яти дітей, що проживає в Ірпені. По відношенню до неї служба у справах дітей ініціювала позов до суду. Вирок у таких випадках може бути жорстким: позбавлення батьківських прав. І тоді дітей мають тимчасово розміщувати у дитячому будинку в Боярці чи у Ворзелі, або для дітей від трьох років у відповідному навчально-інтернатному закладі. Туди, можливо, і поїдуть Сашко та Дмитрик після обстеження.
Чому ніхто вчасно не зміг попередити скрутну ситуацію з громадянкою О.? Можливо, вона не змогла потрапити в обласну програму підтримки матерів, тому опинилися у скруті? Чи можна, якщо виникає надзвичайна ситуація, щоб тимчасово в дитячому садочку при інтернаті, що у Бучі, розмістити дітей віком від трьох до семи років? Можна. Але лише у випадку позбавлення батьківських прав матері. Тільки тоді у державні гроші починають “ходити за дитиною”.
![]()
З іншого боку, державна програма міністра Павленка спрямовано на скасування інституту інтернатів для дітей. Правда, у цій програмі зовсім нічого не сказано, що робити з дітьми у період скрутних, так званих “оперативних обставин”. І такі обставини можуть виникати у будь-якій сім’ї. Як же тоді при добрій волі з боку представників держави можна гармонізувати допомогу дітям? Не тільки у випадку позбавлення батьківських прав їх мам, але і у випадку скрутних обставин? Така інституція вже передбачена. Ірпінський міськвиконком (рішення №287 від 09.12.2008 р.) створив робочу групу з питань координації діяльності суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, що опинилися у складних життєвих обставинах. Її очолює заступник міського голови з гуманітарних питань Ігор Михайлишин.
З точки зору відомого англійського соціолога Г.Спенсера, з понять користі та справедливості складається відчуття щастя. Як складеться доля у ворзельських хлопчиків — Сашка та Дмитрика? Невже вони так і не навчаться посміхатися?
Н.МАКСИМЕНКО
Ірпінський відділ сім’ї та молоді — 63-180;
служба у справах дітей — 63-062.
16 січня Сашка (2,5 роки) та Дмитрика (11 місяців) залишила мати. Соціальні служби міста виявили цих дітей у ворзельському приватному будинку, де не проживає ніхто з господарів. Цей випадок є винятком, бо малюки залишалися самотніми більш, ніж на двоє діб, під наглядом чужих людей, квартирантів будинку. Представники служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх та медичний працівник ворзельської амбулаторії склали акт і тимчасово змушені були розмістити хлопчиків до Ірпінської дитячої лікарні. Діти за декілька годин звикли до своїх рятівників настільки, що при розлученні плакали і вередувати. Хоча до цього моменту були напрочуд спокійними. А ще протягом кількох годин вони жодного разу не посміхнулися. Мабуть, за їх невеликий вік із ними поруч не було людини, що посміхалася. На перший погляд, діти фізично у задовільному стані, але... “Дорослий” Сашко промовив лише слово “да” та видав звук, що нагадує роботу двигуна автомобіля.
А де “зозуля”?
Виявляється, що другого січня їхня мама, громадянка О., що проживала з трьома дітьми у вищезгаданому будинку у Ворзелі, перебуваючи у матеріальній скруті, здійснила кримінальний злочин — поцупила два мобільні телефони і пляшку з вином у сусідів по будинку. Про це був складений відповідний протокол у міліції. Але днями ця громадянка зі старшою п`ятирічною донькою зникла.
У складі групи по врятуванню дітей був начальник відділу сім’ї та молоді Олександр Ярмош. Він допомагав одягнути дітей, обережно переносив 11-місячного Дмитрика до автомобіля. Комісія вилучила окремі документи на дітей. Зокрема, свідоцтво про церковне хрещення.
Чи отримала державну допомогу мати-«зозуля»? Ні, грошей вона не отримала. Це окрема історія: як і в які терміни мами можуть отримати обіцяну державою допомогу на дітей.
На жаль, є батьки без совісті і моралі. Взяти іншу особу, матір п’яти дітей, що проживає в Ірпені. По відношенню до неї служба у справах дітей ініціювала позов до суду. Вирок у таких випадках може бути жорстким: позбавлення батьківських прав. І тоді дітей мають тимчасово розміщувати у дитячому будинку в Боярці чи у Ворзелі, або для дітей від трьох років у відповідному навчально-інтернатному закладі. Туди, можливо, і поїдуть Сашко та Дмитрик після обстеження.
Чому ніхто вчасно не зміг попередити скрутну ситуацію з громадянкою О.? Можливо, вона не змогла потрапити в обласну програму підтримки матерів, тому опинилися у скруті? Чи можна, якщо виникає надзвичайна ситуація, щоб тимчасово в дитячому садочку при інтернаті, що у Бучі, розмістити дітей віком від трьох до семи років? Можна. Але лише у випадку позбавлення батьківських прав матері. Тільки тоді у державні гроші починають “ходити за дитиною”.
З іншого боку, державна програма міністра Павленка спрямовано на скасування інституту інтернатів для дітей. Правда, у цій програмі зовсім нічого не сказано, що робити з дітьми у період скрутних, так званих “оперативних обставин”. І такі обставини можуть виникати у будь-якій сім’ї. Як же тоді при добрій волі з боку представників держави можна гармонізувати допомогу дітям? Не тільки у випадку позбавлення батьківських прав їх мам, але і у випадку скрутних обставин? Така інституція вже передбачена. Ірпінський міськвиконком (рішення №287 від 09.12.2008 р.) створив робочу групу з питань координації діяльності суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, що опинилися у складних життєвих обставинах. Її очолює заступник міського голови з гуманітарних питань Ігор Михайлишин.
З точки зору відомого англійського соціолога Г.Спенсера, з понять користі та справедливості складається відчуття щастя. Як складеться доля у ворзельських хлопчиків — Сашка та Дмитрика? Невже вони так і не навчаться посміхатися?
Н.МАКСИМЕНКО
Ірпінський відділ сім’ї та молоді — 63-180;
служба у справах дітей — 63-062.
