В Ірпінському історико-краєзнавчому музеї до 19 січня діє виставка, яка відображає розвиток світової та вітчизняної різдвяної і новорічної листівок та ялинкових прикрас.
Оновлений колектив музею у запасниках знайшов поштові листівки минулих часів, які використовували для привітань з Новим роком та Різдвом. Прокоментувала цю подію фондозберігач музею Олена Плаксіна:
- Почала я свою роботу з перегляду й вивчення фондів музею. І не повірила своїм очам - такий скарб! Поштова листівка як засіб вітання з урочистими подіями з'явилася 140 років тому у Франції, Німеччині й Англії майже одночасно. У Російській імперії вона запроваджена років через 20.
Спочатку розмір листівок був різноманітний, найменший - 6х6 см. З кінця позаминулого сторіччя прийнято єдиний розмір - 10х15 см. З одного боку був маленький малюнок, інша частина листівки - для розміщення тексту, на зворотному боці - адреса одержувача й відправника. З часом формат змінився: малюнок - на одному боці листів-ки, а текст і адреси - на зворотному.
Перші листівки, які з'явилися в нашій країні, називали дрезденками, бо виготовляли їх у Дрездені. Але з часом російські, а потім і українські автори почали виготовляти ескізи листівок з використанням місцевого матеріалу. Однією з перших авторок, відомих нам, була Єлизавета Гйош. Найцікавіше в експозиції - представлення всіх напрямків.
![]()
![]()
Музейного матеріалу бракувало. Тоді Наталя Пальнікова, Олена Матата і автор цих рядків доповнили експозицію листівками з наших приватних колекцій. Тепер виставка надає повне уявлення про шлях розвитку поштових листівок.
Друга частина виставки - ялинкова іграшка. Виникла вона як різдвяна - вертепи, цукерки, горішки, яблука. Новий рік тоді починався першого березня. У 1700-му указом Петра І введено Григоріанський календар. Відтоді ялинку почали ставити першого січня, яке стало відліком нового року.
Цей перебіг подій зображено у різдвяних і новорічних листівках: на перших бачимо весняні квіти, листя конюшини, яке нібито приносило щастя і добробут, особливо, якщо знайти гілочки з чотирма листочками.
Радянські революціонери відмінили святкування Різдва, а ялинку дозволяли ставити як атрибут нового року. З 1936-го - з п'ятипроменевою радянською зіркою, а не традиційною шестипроменевою - зіркою Давида.
Спочатку ялинкові іграшки виготовляли з паперу, пап'ємаше, пласкі, згодом опуклі. А після цього - з вати, яку обробляли спеціальною протипожежною сумішшю. Пізніше з'являються скляні іграшки: матові, блискучі.
![]()
З початком будівництва малогабаритних квартир з'явилися міні-ялинки (30-40 см) і відповідних розмірів іграшки. На початку святкування Різдва і Нового року це герої вертепу, тварини (мавпочки, котики, собачки, слони), пташки тощо. За радянських часів - літаки, танки, космонавти.
Директор музею Наталя Пальнікова говорить:
- Нинішня виставка - це шлях до серця як маленького, так і дорослого жителя Ірпеня. Адже кожен згадає своє дитинство, ялинку, батьків, які клали подарунок від Діда Мороза під подушку або в чобіток!
Запрошуємо, дорогі краяни, до музею!
А якщо маєте щось цікаве - приносьте, організуємо Вашу персональну виставку!
Оновлений колектив музею у запасниках знайшов поштові листівки минулих часів, які використовували для привітань з Новим роком та Різдвом. Прокоментувала цю подію фондозберігач музею Олена Плаксіна:
- Почала я свою роботу з перегляду й вивчення фондів музею. І не повірила своїм очам - такий скарб! Поштова листівка як засіб вітання з урочистими подіями з'явилася 140 років тому у Франції, Німеччині й Англії майже одночасно. У Російській імперії вона запроваджена років через 20.
Спочатку розмір листівок був різноманітний, найменший - 6х6 см. З кінця позаминулого сторіччя прийнято єдиний розмір - 10х15 см. З одного боку був маленький малюнок, інша частина листівки - для розміщення тексту, на зворотному боці - адреса одержувача й відправника. З часом формат змінився: малюнок - на одному боці листів-ки, а текст і адреси - на зворотному.
Перші листівки, які з'явилися в нашій країні, називали дрезденками, бо виготовляли їх у Дрездені. Але з часом російські, а потім і українські автори почали виготовляти ескізи листівок з використанням місцевого матеріалу. Однією з перших авторок, відомих нам, була Єлизавета Гйош. Найцікавіше в експозиції - представлення всіх напрямків.
Музейного матеріалу бракувало. Тоді Наталя Пальнікова, Олена Матата і автор цих рядків доповнили експозицію листівками з наших приватних колекцій. Тепер виставка надає повне уявлення про шлях розвитку поштових листівок.
Друга частина виставки - ялинкова іграшка. Виникла вона як різдвяна - вертепи, цукерки, горішки, яблука. Новий рік тоді починався першого березня. У 1700-му указом Петра І введено Григоріанський календар. Відтоді ялинку почали ставити першого січня, яке стало відліком нового року.
Цей перебіг подій зображено у різдвяних і новорічних листівках: на перших бачимо весняні квіти, листя конюшини, яке нібито приносило щастя і добробут, особливо, якщо знайти гілочки з чотирма листочками.
Радянські революціонери відмінили святкування Різдва, а ялинку дозволяли ставити як атрибут нового року. З 1936-го - з п'ятипроменевою радянською зіркою, а не традиційною шестипроменевою - зіркою Давида.
Спочатку ялинкові іграшки виготовляли з паперу, пап'ємаше, пласкі, згодом опуклі. А після цього - з вати, яку обробляли спеціальною протипожежною сумішшю. Пізніше з'являються скляні іграшки: матові, блискучі.
З початком будівництва малогабаритних квартир з'явилися міні-ялинки (30-40 см) і відповідних розмірів іграшки. На початку святкування Різдва і Нового року це герої вертепу, тварини (мавпочки, котики, собачки, слони), пташки тощо. За радянських часів - літаки, танки, космонавти.
Директор музею Наталя Пальнікова говорить:
- Нинішня виставка - це шлях до серця як маленького, так і дорослого жителя Ірпеня. Адже кожен згадає своє дитинство, ялинку, батьків, які клали подарунок від Діда Мороза під подушку або в чобіток!
Запрошуємо, дорогі краяни, до музею!
А якщо маєте щось цікаве - приносьте, організуємо Вашу персональну виставку!
