Свя­то тан­цю

Бу­чан­сь­ка шко­ла ми­с­тецтв ім. Л.Ре­ву­ць­ко­го на­бли­жа­єть­ся до 10-рі­ч­но­го юві­лею, і до цьо­го свя­та, 14 гру­д­ня, був про­ве­де­них кон­церт, який називався «Бу­чан­сь­ка Зи­ма».

Тра­ди­ці­єю ста­ли тво­р­чі зві­ти хо­ре­о­г­ра­фі­ч­но­го від­ді­лу шко­ли ми­с­тецтв в фо­р­мі га­ла-­ко­н­це­р­ту. Ве­ли­кий зал не міг вмі­с­ти­ти всіх ба­жа­ю­чих по­ди­ви­ти­ся на свя­то кра­си та ви­то­н­че­но­с­ті.

Про­гра­ма на­лі­чу­ва­ла 24 хо­ре­о­г­ра­фі­ч­них но­ме­ра. Концерт від­кри­ва­ли уч­ні хо­ре­о­г­ра­фі­ч­но­го від­ді­лу, ан­самбль на­род­но­го тан­цю «Фа­н­та­зі­я», во­ка­лі­с­та Ана­с­та­сія Га­ла­ка.

На сце­ні май­с­те­р­но де­мон­стру­ва­ли хо­ре­о­г­ра­фі­ч­ні но­ме­ри та­кі ко­ле­к­ти­ви: «О­к­са­мит», «Фа­кел», «Фа­н­та­зі­я», які здо­бу­ли по­пу­ля­р­но­с­ті не тіль­ки в мі­с­ті, а й в Укра­ї­ні та кра­ї­нах за­ру­бі­ж­жя. Всі уч­ні бу­ли по­ді­ле­ні на три ві­ко­ві гру­пи – ста­р­шу, се­ре­д­ню, мо­ло­д­шу. Ні­хто з гля­да­чів не ли­ши­в­ся бай­ду­жим до бли­с­ка­ви­ч­них емо­цій, які ви­гра­ва­ли в укра­ї­н­сь­ких та ро­сій­сь­ких тан­цях, ан­са­м­б­лю «О­к­са­мит». На­ди­хає і ку­рує ан­са­м­б­лем до­сві­д­че­ний ви­кла­дач Ок­са­на Ви­ж­га, і не зва­жа­ю­чи на юний вік уч­нів, ді­ти впе­в­не­но ста­ють пе­ре­мо­ж­ця­ми на все­ук­ра­їн­сь­ких та між­на­ро­д­них кон­ку­р­сах. А тан­цю­ва­ль­на ком­по­зи­ція «Зов пред­ків», «І­с­пан­сь­ка сюїта», зму­шу­ва­ла гля­да­чів ди­ви­ти­ся за­та­му­ва­в­ши по­дих. В опра­цю­ван­ні ко­ж­но­го тво­ру хо­ре­о­г­раф Юлія Мо­с­ко­в­че­н­ко вкла­дає ду­шу і до­свід. Осо­б­ли­во ус­пі­ш­ни­ми для ко­ле­к­ти­ву бу­ли кон­ку­р­си: «Де­бют», «Пі­в­ден­ний екс­прес», «Ве­се­лі ка­ні­ку­ли осе­ні» і ба­га­то ін­ших все­ук­ра­їн­сь­ких та між­на­ро­д­них фе­с­ти­ва­лів.

Спра­в­ж­нім свя­том тво­р­чо­с­ті ста­ли для гля­да­чів яс­к­ра­ві ви­сту­пи, ан­са­м­б­лю на­род­но­го тан­цю «Фа­н­та­зі­я». Рух і ритм – це мо­ва тан­цю молодих ар­ти­с­тів. Ві­ч­не пра­г­нен­ня до со­н­ця і до­б­ра – це те­ма пе­ре­ва­ж­ної бі­ль­шо­с­ті ком­по­зи­цій ба­лет­мей­с­те­ра Ган­ни Му­ляр.

Уч­ні хо­ре­о­г­ра­фі­ч­но­го від­ді­лу бу­ли за­про­ше­ні до уча­с­ті у за­клю­ч­но­му га­ла-­ко­н­це­р­ті «Пі­в­ден­ний екс­прес» у м. Ял­та, який на­був ста­ту­су між­на­ро­д­но­го зна­чен­ня.
У фі­на­лі кон­це­р­ту ви­сту­пив ди­ре­к­тор шко­ли ми­с­тецтв ім. Л. Ре­ву­ць­ко­го Ана­то­лій Пі­н­чук, він ви­сло­вив по­дя­ку всім, хто в до­сить не­ле­г­кі ча­си, фо­р­мує і про­до­в­жує роз­ви­ва­ти і при­мно­жу­ва­ти тво­р­че над­бан­ня ко­ле­к­ти­вів шко­ли на­шо­го мі­с­та. Кон­церт, який від­бу­в­ся в не­ді­лю – трі­умф, апо­фе­оз і ве­ли­ка сла­ва для на­шої шко­лі та Бу­чі.

Що­до лю­дей, які сто­ять бі­ля кер­ма тво­р­чо­го про­це­су, то ма­буть тре­ба під­кре­с­ли­ти са­ме ва­ж­ли­ве: всі во­ни ро­зу­мі­ють го­ло­вну ме­ту ми­с­те­ць­кої осві­ти та тво­р­чої ді­я­ль­но­с­ті – ви­хо­ван­ня лю­ди­ни з ве­ли­ким тво­р­чим ба­гат­с­т­вом, вну­т­рі­шньою кра­сою, ви­со­ким ро­зу­мін­ня ми­с­те­ц­т­ва і куль­ту­ри.
І все ж бу­ло б ве­ли­кою по­ми­л­кою не зга­да­ти тих, до ко­го ми по­стій­но зве­р­та­є­мось з будь яких пи­тань на­шо­го по­всяк­ден­но­го жит­тя, а са­ме до ба­ть­ків. Пе­ре­ва­ж­на кі­ль­кість ко­с­тю­мів по­ши­та за ко­ш­ти ба­ть­ків. І ми ра­ді то­му що в та­кі ва­ж­ки ча­си для всі­єї кра­ї­ни, у цих ба­ть­ків не га­с­не во­г­ник, що дає си­ли за­лу­чи­ти ди­ти­ну до ми­с­те­ц­т­ва.