Василь Олексюк: "Футбол забути неможливо"

Василя Олексюка добре знають у нашому місті. І в першу чергу як активного депутата. Вже кілька років Василь Павлович є президентом футбольного клубу "Буча". З ним наша сьогоднішня розмова.

— Які враження від чемпіонату Європи, перших матчів?
— Нормальний футбол показують усі представлені держави. На жаль, Україна не потрапила на чемпіонат, тож уболівати будемо за росіян. Особисто сам після гри Голландії з Італією уболіватиму за Голландію. Голландці показали змістовний і хороший футбол. Побачимо ще збірну Росії — як буде грати, також непогані результати команда показує. Візьмемо хоча б останні події: пітерський «Зеніт» з нашим капітаном Тимощуком виграв Кубок УЕФА...

— Вам не здається, що «Зеніт» схожий на київське «Динамо» зразка Лобановського радянських часів?
— Усі команди радянських часів були схожі одна на одну. Тим паче, що «Зеніт» ніколи не пас задніх, не був аутсайдером, був одним з найкращих, принаймні у першій п’ятірці. Зараз часи змінилися, Радянського Союзу вже давно немає та й фінансування інше. Раніше грали тільки радянські футболісти, а зараз у нас грають футболісти з інших країн: з Хорватії, Польщі, Бразилії, з Африки...

— А тепер повернемося, як того кажуть, до наших «баранів», це не у плані образи, а до гри бучанських футболістів.
— У КВК була така реприза:
«— Посмотрите на этих крепких ребят в шортах!

— На каких этих крепких ребят в шортах?
— Ну, на этих, на гандельер..

— Ну, так, когда проиграем, то да…» (Сміється).
Це так, «ліричний» відступ. Але, незважаючи ні на що, у Бучі футбол стрімко розвивається. На сьогодні маємо п’ять вікових груп футболістів, які гідно представляють наше місто на змаганнях і в Києво-Святошинському районі, і в Київській області, і в Україні. Є у нас і команда ветеранів, яка тричі на сьогодні є чемпіоном Київської області з футболу. Вони — чемпіони Київщини 2005, 2006 та 2007 років.
Діточки наші 1992,1993, 1994 та 1995 р. н. також гідно представляють Бучу на міських, районних, обласних змаганнях. Відомі і наші тренери — Ніна Полякова, Валентин Басалаєв, Віктор Удалов. Всі вони показують високі результати.

На жаль, перша команда Бучі, якою дав Бог займатися, на сьогодні не має таких результатів, які має наше підростаюче покоління, ветерани футбольного клубу, але ми дуже стараємося. Думаю, найближчий сезон покаже, що команда може грати у футбол на рівні Києво-Святошинського району, але за мету ставимо і чемпіонат Київської області. Після декількох турів, в яких грав ФК «Буча», була така думка: замінити головного тренера. На цю посаду запросили тренера Національної академії Державної податкової служби України Віктора Удалова. На сьогодні організовано тренувальний процес, матеріально-технічна база повністю відповідає усім наявним стандартам. Це — роздягальні, душові, футбольна форма, м’ячі, інвентар тощо. Все це на сьогодні у команди є. А головне — потенціал. І хоч гра не дуже вдала, ми маємо надію на краще, адже минуло тільки два місяці роботи нового тренера.

Під час гри я завжди на стадіоні, вболіваю особисто щоразу, і на тренуваннях буваю, і кожного разу відвідую ігри: домашні, і виїзні. Потрібно, щоб команда відчувала: до неї ставляться з повагою.

Велика увага приділяється і з боку Бучанської міської ради в особі міського голови Анатолія Федорука. Він постійно відвідує футбольні баталії. Також виїзджає на виїздні матчі. Нам, чесно кажучи, трошки соромно, що не показуємо того футболу, який хотілося б. Але будемо старатися…

— Не зразу будувалася Москва, як-то кажуть...
— Москва не зразу будувалася, як і футбольнний клуб будується поступово. Але впевнений, і вірю, що з такою допомогою від міської ради, Києво-Святошинської федерації футболу, гравців, від самовіддачі футболістів результат обов’язково буде.

— Я вірю: буде, тим паче, що сформувалася команда, газета писала і про клуб «фанатів»…
— Так… У Клубі є і школярі, і студенти, є майбутні архітектори, праваознавці, історики, вчителі, вихователі. На сьогодні він налічує близько 50 осіб, стрімко розвиваємося, і згуртовуємо колектив фанклубу.

Ми виготовили найсучасніші банери, які відповідають стандартам фанклубів. Наш фанклуб спілкується постійно з фанклубами київського «Динамо», ЦСКА, «Арсеналу». Також наші вболівальники виїзджають на виїзні ігри названих футбольних команд. Наш фанклуб, увзагалі, створений для того, щоб підтримувати з трибун команду, і вона відчуває: дійсно є підтримка.

Останню гру ми програли, але на стадіоні було присутньо більше, ніж 500 чоловік. А це вже показник того, що люди дійсно йдуть на футбол. Я сам колись займався футболом, грав за футбольний клуб «Буча», не один сезон був правим захисником, то відчував: необхідна підтримка з боку трибун. І взагалі, дуже хочеться грати, коли відчуваєш: за тебе вболівають.

Пригадую матч з київським «Динамо» на відкриття стадіону «Ювілейний». Ми тоді зіграли з рахунком 1:1. Я забив той м’яч, який був перший в історії цього стадіону, і трибуни були не те, що переповнені, вони були «забиті», навіть, за воротами стояли люди. На той час було присутньо тисяч 5 або 7 людей. Коли забив того мяча, відчуття було таке, що начебто це відбувається мало не на чемпіонаті світу.

Вражень залишилося багато з тих пір. Тому хочу, щоб щось подібне відчував кожен гравець, який грає за Бучу. Аби кожен гравець мав відповідально ставитися до футболу, команди, в якій грає, обов’язково уболівати за своє місто. Завжди футбольний клуб «Буча» був бойовий. Завжди знали всі, і суперники, і ми, що просто так ніхто нічого не віддасть: ні очки, і не піде на «договорняк» Ніколи! Футбольний клуб «Буча» цим і відрізняється від інших футбольних клубів.

— Ви згадали київський «Арсенал». Наразі «Арсенал» шукає стадіон. Можливо варто вам, як президенту футбольного клубу «Буча», переговорити з президентом ФК «Арсенал», щоб вони «каноніри» грали на бучанському стадіоні? Можливо б кошти пішли, стадіон би реконструювали?...
— Я думаю, що рівень нашого стадіону дозволяє приймати команди другої ліги, першої ліги, а от вищої - навряд чи.

— Яки найближчі плани у ФК «Буча»?
— Завдання на сьогодні стоїть чітка: гра у чемпіонаті Київської області. Зробимо посилення складу і підемо на область, щоб гідно представляти наше прекрасне молоде місто на теренах Київщини.

— Останнє запитання. Який прогноз на матч з Росією? (розмова відбувалася напередодні гри з іспанцями — С. К.)
— Прогноз…(сміється), чесно кажучи, вболівати буду за Росію, але Іспанія є фаворитом. Думаю, Росія не віддасть легко гру, але вірю в те, що 2:1 - Росія переможе.
— А я кажу 2:2. Побачимо..



P.S. Гра між збірними Іспанії та Росії закінчилася з рахунком 3:0. Отож, ми з Василем Павловичем виявилися наївними оптимістами...