17 березня в Київській міськраді відбувся круглий стіл. І хоча учасниками розглядалося досить широке коло питань, всі вони зводилися до одного: Київ поступово перетворюється на мегаполіс, в якому тісно жити. Вільних ділянок для будівництва житла там фактично не лишилося. Проблему планують вирішити за рахунок прилеглих до столиці територій.
Мабуть, у кожного міста-супутника Києва є своє бачення щодо цього. Одні хочуть відчути себе жителями столиці, тому радо пристають на процес укрупнення адміністративних одиниць, інші прагнуть залишити свою територію самобутньою та «незалежною». Наприклад, мер міста Вишневе Володимир Стужук, висловлюючи свою думку щодо майбутнього розвитку столиці, сказав: «Якщо політики захочуть бачити Вишневе окремим містом, то вони недалекоглядні, бо їх не підтримає громада міста».
Та з якими б настроями околиці міста не ставилися до цього питання, київські посадовці хоч і позиціонують налагодження співпраці та взаємодопомоги з представниками влади міст Київщини, проте твердо стоять на своєму: столиці потрібні нові землі. Отже, стрімко розвиватиметься транспортне сполучення та інфраструктура передмістя. Втілювати свої проекти в життя планують разом із будівництвом великої окружної дороги та розбудови автомагістралей.
Передісторія
У 2002 році Київрадою був затверджений Генеральний план розвитку столиці на період до 2020 року. Мова йшла про раціональне використання території площею близько 84 тис. га, тобто її забудову. Як було зазначено на засіданні, хоча Київрадою здійснюється багато робіт з вдосконалення інфраструктури, транспортного сполучення та інженерії міста, проблеми залишаються. Вулиці перенавантажені транспортом, зводити нові будинки стає дедалі важче через нестачу територій. У найближчі роки буде завершуватися будівництво в існуючому житловому масиві Позняків, Осокорків та Теремків. А далі —виходитимуть за межі Києва. Розрахунки показують, що для цього столиці в цілому потрібно близько 30 тис. га нових земель аби звести ще 25-26 млн. кв. м. житла.
Допоможе кільцева дорога
У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів минулого року затвердив нормативні заходи щодо будівництва великої кільцевої дороги, то пристоличні райони планують розташувати в її межах. Це буде велика агломерація, де базуватимуться нові житлові утворення. Охопиться територія Вишневого, Броварів, Обухова, Бориспіля та ін.
У таких випадках законодавство передбачає розробку спільного документу про планування такої території і встановлення відповідного режиму та використання цих земель. Станеться це років через 10-15. Але всі міста-супутники повинні бути зв’язані чіткою транспортною системою столиці. Сьогодні стоїть питання концепції кільцевої дороги: вона буде відкритою чи закритою. У будь-якому випадку, доки остаточне рішення ще не прийнято, думки всіх сходяться на тому, що потрібно передбачити будівництво різних логістичних складів, терміналів для відстоювання транспорту, аби сподівання, покладені на цей проект, успішно здійснювалися.
Окрім кільцевої дороги, розвиватимуться й інші транспортні сполучення, які налагодять зв’язок із приміською зоною. Розробляються нові транспортні розв’язки, буде зроблено зручний проїзд із магістралей, що вливаються в Київ. Зараз планується реконструкція проспекту 40-річчя Жовтня. Буде здійснюватися розширення, аби Одеська траса вливалася в столицю і простягалася аж до Московської площі. Це стосується й проспекту Бажана (дані заходи налагодять зв’язок з Борисполем). Генеральним планом майже не передбачено розвиток рейкового транспорту. Натомість акцент ставитиметься на курсуванні приміської електрички та трамваю (але не у тому вигляді, в якому вони є сьогодні).
Роль Бучі у творенні пристоличної зони
Наше місто розташоване в Київській області. Чи означає це, що населений пункт також стане частиною столиці? Мабуть, відповіддю на це запитання стане й ефективна діяльність, яка спрямована на розбудову Бучі, її розвиток. Зрештою, повноцінність в усіх сферах суспільного, економічного й політичного життя та непоодинокі коментарі посадовців про те, що Буча ніколи не стане спальним районом Києва, а розвиватиметься як самобутнє місто. Та й статус міста обласного значення, на здобуття якого покладено стільки зусиль і багато років плідної роботи, навряд чи дає змогу говорити про Бучу, як про місце розширення столиці.
Варто зазначити, що на засіданні круглого столу наш населений пункт, як то Бровари, Вишневе, Бориспіль тощо, також не згадували. Тому висновки, здається, очевидні — Бучі бути самостійною адміністративно-територіальною одиницею на геополітичній карті України.
Мабуть, у кожного міста-супутника Києва є своє бачення щодо цього. Одні хочуть відчути себе жителями столиці, тому радо пристають на процес укрупнення адміністративних одиниць, інші прагнуть залишити свою територію самобутньою та «незалежною». Наприклад, мер міста Вишневе Володимир Стужук, висловлюючи свою думку щодо майбутнього розвитку столиці, сказав: «Якщо політики захочуть бачити Вишневе окремим містом, то вони недалекоглядні, бо їх не підтримає громада міста».
Та з якими б настроями околиці міста не ставилися до цього питання, київські посадовці хоч і позиціонують налагодження співпраці та взаємодопомоги з представниками влади міст Київщини, проте твердо стоять на своєму: столиці потрібні нові землі. Отже, стрімко розвиватиметься транспортне сполучення та інфраструктура передмістя. Втілювати свої проекти в життя планують разом із будівництвом великої окружної дороги та розбудови автомагістралей.
Передісторія
У 2002 році Київрадою був затверджений Генеральний план розвитку столиці на період до 2020 року. Мова йшла про раціональне використання території площею близько 84 тис. га, тобто її забудову. Як було зазначено на засіданні, хоча Київрадою здійснюється багато робіт з вдосконалення інфраструктури, транспортного сполучення та інженерії міста, проблеми залишаються. Вулиці перенавантажені транспортом, зводити нові будинки стає дедалі важче через нестачу територій. У найближчі роки буде завершуватися будівництво в існуючому житловому масиві Позняків, Осокорків та Теремків. А далі —виходитимуть за межі Києва. Розрахунки показують, що для цього столиці в цілому потрібно близько 30 тис. га нових земель аби звести ще 25-26 млн. кв. м. житла.
Допоможе кільцева дорога
У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів минулого року затвердив нормативні заходи щодо будівництва великої кільцевої дороги, то пристоличні райони планують розташувати в її межах. Це буде велика агломерація, де базуватимуться нові житлові утворення. Охопиться територія Вишневого, Броварів, Обухова, Бориспіля та ін.
У таких випадках законодавство передбачає розробку спільного документу про планування такої території і встановлення відповідного режиму та використання цих земель. Станеться це років через 10-15. Але всі міста-супутники повинні бути зв’язані чіткою транспортною системою столиці. Сьогодні стоїть питання концепції кільцевої дороги: вона буде відкритою чи закритою. У будь-якому випадку, доки остаточне рішення ще не прийнято, думки всіх сходяться на тому, що потрібно передбачити будівництво різних логістичних складів, терміналів для відстоювання транспорту, аби сподівання, покладені на цей проект, успішно здійснювалися.
Окрім кільцевої дороги, розвиватимуться й інші транспортні сполучення, які налагодять зв’язок із приміською зоною. Розробляються нові транспортні розв’язки, буде зроблено зручний проїзд із магістралей, що вливаються в Київ. Зараз планується реконструкція проспекту 40-річчя Жовтня. Буде здійснюватися розширення, аби Одеська траса вливалася в столицю і простягалася аж до Московської площі. Це стосується й проспекту Бажана (дані заходи налагодять зв’язок з Борисполем). Генеральним планом майже не передбачено розвиток рейкового транспорту. Натомість акцент ставитиметься на курсуванні приміської електрички та трамваю (але не у тому вигляді, в якому вони є сьогодні).
Роль Бучі у творенні пристоличної зони
Наше місто розташоване в Київській області. Чи означає це, що населений пункт також стане частиною столиці? Мабуть, відповіддю на це запитання стане й ефективна діяльність, яка спрямована на розбудову Бучі, її розвиток. Зрештою, повноцінність в усіх сферах суспільного, економічного й політичного життя та непоодинокі коментарі посадовців про те, що Буча ніколи не стане спальним районом Києва, а розвиватиметься як самобутнє місто. Та й статус міста обласного значення, на здобуття якого покладено стільки зусиль і багато років плідної роботи, навряд чи дає змогу говорити про Бучу, як про місце розширення столиці.
Варто зазначити, що на засіданні круглого столу наш населений пункт, як то Бровари, Вишневе, Бориспіль тощо, також не згадували. Тому висновки, здається, очевидні — Бучі бути самостійною адміністративно-територіальною одиницею на геополітичній карті України.
