Здається, що немає нічого легшого і природнішого для людини, як дихати. Проте ми насправді недооцінюємо важливість цього процесу. Виявляється, від того як ми дихаємо, залежить не лише наше здоров`я, а й фізичний стан та інтелектуальний розвиток. Особливо втішає те, що людина може навчитися керувати процесом дихання, а значить омолодити і зміцнити свій організм, розпрощатися з багатьма проблемами, подовжити тривалість життя.
Принципи правильного дихання
Яке ж дихання є правильним? Індійські мудреці дали йому таке визначення: дихання, під час якого видих у 3-4 рази довший за вдих (якщо вдих триває 2-3 секунд, то видих - 6-8 чи 9-12 секунд). Що ж до частоти дихання, то вважають, що воно має бути не частим. Тому йоги поступово скорочують частоту дихання, доводячи до 6-3 вдихів-видихів за хвилину, тоді як у переважної більшості людей частота дихання в середньому у дорослих становить 12-15 вдихів і стільки ж видихів за хвилину, у підлітків - 16-20.
Ще одна беззаперечна істина - дихати треба носом.
Бо лише цей орган призначений для дихання, а рот - для вживання їжі.
У разі нормального носового дихання повітря, проходячи через носові ходи, зігрівається і очищується від пилу. Крім того, у разі носового дихання повітря, подразнюючи рецептори слизової оболонки носових ходів, рефлекторно сприяє розширенню капілярів головного мозку і таким чином поліпшує його функції та посилює глибину дихання. Люди давно помітили, що якщо дитина дихає тільки ротом, приміром, за наявності аденоїдів, то вона відстає в розумовому розвитку порівняно з іншими дітьми.
Порушення носового дихання, зумовлене аденоїдами, поліпами носа чи запальними процесами в придаткових пазухах носа (синусах) спричинює ослаблення вищої нервової діяльності не тільки у дітей, але й у дорослих.
Треба зазначити, що у дорослих чоловіків і жінок є деякі відмінності в типах дихання. У чоловіків переважно діафрагмальний (нижньогрудний чи черевний) тип дихання, а у жінок - реберний (верхньогрудний). У молодих людей - змішаний тип дихання. Ці відмінності є природними і нормальними.
Профілактика хвороб та омолодження організму за допомогою дихання
Для цього дихальні процедури ліпше всього слід виконувати під час ранкової зарядки, тобто відразу після сну. Її мета - очищення організму від шлаків, що накопичуються в клітинах протягом ночі, поліпшення кровообігу, підвищення тонусу організму.
Отже, ранкову зарядку слід починати з дихальної гімнастики. Вона полягає у глибокому диханні з переміщенням діафрагми на 3-4 см. Хоча в акті дихання беруть участь реберні м`язи, але діафрагма вважається головним дихальним м`язом. Вона розділяє грудну і черевну порожнини, має куполоподібну форму, діє як поршень насоса. Діафрагма стискає, масажує печінку, селезінку, кишечник та інші органи черевної порожнини. Внаслідок цього діафрагма ліквідує застій, полегшує вихід жовчі в тонку кишку, поліпшує кровообіг органів черевної порожнини, а значить, і їхні функції. Стискаючи всі кровоносні і лімфатичні судини, діафрагма випорожнює венозну систему і виштовхує кров і лімфу вгору в грудну клітку. Отже, діафрагма діє, як друге венозне серце.
Техніка виконання ранкової дихальної гімнастики
1. Після пробудження ляжте на спину.
2. Руки підніміть угору, одночасно виконуючи максимальний глибокий вдих грудною кліткою і діафрагмою, опускаючи останню вниз і випинаючи живіт якомога вперед.
3. Затримайте дихання на 3-5 секунд, щоб під тиском діафрагми на органи черевної порожнини почали витискуватися шлаки з клітин, міжклітинних просторів та інших місць, де вони накопичилися за ніч.
4. Голову підніміть, тіло випрямте і сядьте, далі нахиліться і торкніться руками стоп ніг, одночасно роблячи видих протягом 8-10 секунд.
Рекомендується в положенні лежачи видихати повітря і малими порціями крізь тісно стиснуті губи, щоб живіт інтенсивно ривками коливався. У цьому масажі, на його думку, головна користь дихальної гімнастики. Подібний ефект людина отримує, коли потужно й часто сміється.
5. Після того як зробили такі дихальні вправи 5-10 разів, покрутіть ногами "велосипед" у ліжку, підніміть і опустіть ноги 10-20 разів.
6. Станьте перед відчиненим вікном, повторіть глибоке дихання 5-6 разів.
Далі виконуйте вправи ранкової зарядки.
Принципи правильного дихання для здорової людини
1. Протягом дня надавайте перевагу діафрагмальному (черевному) типу дихання за допомогою м`язів живота і активних рухів (вниз і вгору) діафрагми.
Якщо в передній стінці живота накопичився зайвий жир або у вас переповнений шлунок, то рухи діафрагми утруднюються. Внаслідок цього виникає застій у жовчному міхурі і в ньому утворюються камінці, особливо у жінок.
2. Вдихати треба легко й тихо через ніс, не створюючи шуму під час втягування повітря.
3. Намагайтеся вдихати повітря на повну глибину, надуваючи живіт.
4. Видихайте повітря через ніс.
5. Вдих робіть швидкий і короткий, а видих - у декілька разів довший, підтягуючи передню стінку живота до хребта.
6. Видих можна робити і максимально подовженим, але не настільки, щоб відчувати дискомфорт.
7. Ніколи не напружуйте грудну клітку, легені, не доводьте себе до запаморочення. У разі глибокого форсованого дихання концентрація кисню підвищується, але різко знижується вуглекислого газу і з`являється запаморочення.
8. Для освоєння діафрагмального (черевного) типу дихання рекомендується тренуватися по 5 хв. що години, потім по 5 хв. через кожні півгодини (протягом 2 днів поспіль). Такі дводенні тренування потрібно виконувати через кожні 10 днів і за 4 місяці людина звикне до цього типу дихання.
Глибоке діафрагментальне дихання забезпечує максимальне надходження кисню в організм, поліпшує газообмін і самопочуття, заспокоює нервову систему.
Дихання у разі хронічних хвороб
У разі хронічних хвороб, особливо органів дихання і серцево-судинної системи, глибоке зовнішнє дихання не завжди виявляє виражений ефект, тому вченій і лікарі вдалися до пошуку інших лікувальних методик дихання.
Московський професор Р.В.Стрєяков довів, що лікувального ефекту можна досягти завдяки ефекту гіпоксії (знижена концентрація кисню).
Позитивна дія гіпоксії на організм людини підтверджується таким фактом. У горах Абхазії, Паміру Анд на висоті 1400-2000 м над рівнем моря, де в повітрі значно нижча концентрація кисню порівняно з рівнинною місцевістю, мешкає багато довгожителів. У долинах тих само гір, де концентрація кисню у повітрі вища, тривалість життя місцевих мешканців значно коротша, хоча вони п`ють ту саму воду і вживають однакову їжу.
Принципи правильного дихання
Яке ж дихання є правильним? Індійські мудреці дали йому таке визначення: дихання, під час якого видих у 3-4 рази довший за вдих (якщо вдих триває 2-3 секунд, то видих - 6-8 чи 9-12 секунд). Що ж до частоти дихання, то вважають, що воно має бути не частим. Тому йоги поступово скорочують частоту дихання, доводячи до 6-3 вдихів-видихів за хвилину, тоді як у переважної більшості людей частота дихання в середньому у дорослих становить 12-15 вдихів і стільки ж видихів за хвилину, у підлітків - 16-20.
Ще одна беззаперечна істина - дихати треба носом.
Бо лише цей орган призначений для дихання, а рот - для вживання їжі.
У разі нормального носового дихання повітря, проходячи через носові ходи, зігрівається і очищується від пилу. Крім того, у разі носового дихання повітря, подразнюючи рецептори слизової оболонки носових ходів, рефлекторно сприяє розширенню капілярів головного мозку і таким чином поліпшує його функції та посилює глибину дихання. Люди давно помітили, що якщо дитина дихає тільки ротом, приміром, за наявності аденоїдів, то вона відстає в розумовому розвитку порівняно з іншими дітьми.
Порушення носового дихання, зумовлене аденоїдами, поліпами носа чи запальними процесами в придаткових пазухах носа (синусах) спричинює ослаблення вищої нервової діяльності не тільки у дітей, але й у дорослих.
Треба зазначити, що у дорослих чоловіків і жінок є деякі відмінності в типах дихання. У чоловіків переважно діафрагмальний (нижньогрудний чи черевний) тип дихання, а у жінок - реберний (верхньогрудний). У молодих людей - змішаний тип дихання. Ці відмінності є природними і нормальними.
Профілактика хвороб та омолодження організму за допомогою дихання
Для цього дихальні процедури ліпше всього слід виконувати під час ранкової зарядки, тобто відразу після сну. Її мета - очищення організму від шлаків, що накопичуються в клітинах протягом ночі, поліпшення кровообігу, підвищення тонусу організму.
Отже, ранкову зарядку слід починати з дихальної гімнастики. Вона полягає у глибокому диханні з переміщенням діафрагми на 3-4 см. Хоча в акті дихання беруть участь реберні м`язи, але діафрагма вважається головним дихальним м`язом. Вона розділяє грудну і черевну порожнини, має куполоподібну форму, діє як поршень насоса. Діафрагма стискає, масажує печінку, селезінку, кишечник та інші органи черевної порожнини. Внаслідок цього діафрагма ліквідує застій, полегшує вихід жовчі в тонку кишку, поліпшує кровообіг органів черевної порожнини, а значить, і їхні функції. Стискаючи всі кровоносні і лімфатичні судини, діафрагма випорожнює венозну систему і виштовхує кров і лімфу вгору в грудну клітку. Отже, діафрагма діє, як друге венозне серце.
Техніка виконання ранкової дихальної гімнастики
1. Після пробудження ляжте на спину.
2. Руки підніміть угору, одночасно виконуючи максимальний глибокий вдих грудною кліткою і діафрагмою, опускаючи останню вниз і випинаючи живіт якомога вперед.
3. Затримайте дихання на 3-5 секунд, щоб під тиском діафрагми на органи черевної порожнини почали витискуватися шлаки з клітин, міжклітинних просторів та інших місць, де вони накопичилися за ніч.
4. Голову підніміть, тіло випрямте і сядьте, далі нахиліться і торкніться руками стоп ніг, одночасно роблячи видих протягом 8-10 секунд.
Рекомендується в положенні лежачи видихати повітря і малими порціями крізь тісно стиснуті губи, щоб живіт інтенсивно ривками коливався. У цьому масажі, на його думку, головна користь дихальної гімнастики. Подібний ефект людина отримує, коли потужно й часто сміється.
5. Після того як зробили такі дихальні вправи 5-10 разів, покрутіть ногами "велосипед" у ліжку, підніміть і опустіть ноги 10-20 разів.
6. Станьте перед відчиненим вікном, повторіть глибоке дихання 5-6 разів.
Далі виконуйте вправи ранкової зарядки.
Принципи правильного дихання для здорової людини
1. Протягом дня надавайте перевагу діафрагмальному (черевному) типу дихання за допомогою м`язів живота і активних рухів (вниз і вгору) діафрагми.
Якщо в передній стінці живота накопичився зайвий жир або у вас переповнений шлунок, то рухи діафрагми утруднюються. Внаслідок цього виникає застій у жовчному міхурі і в ньому утворюються камінці, особливо у жінок.
2. Вдихати треба легко й тихо через ніс, не створюючи шуму під час втягування повітря.
3. Намагайтеся вдихати повітря на повну глибину, надуваючи живіт.
4. Видихайте повітря через ніс.
5. Вдих робіть швидкий і короткий, а видих - у декілька разів довший, підтягуючи передню стінку живота до хребта.
6. Видих можна робити і максимально подовженим, але не настільки, щоб відчувати дискомфорт.
7. Ніколи не напружуйте грудну клітку, легені, не доводьте себе до запаморочення. У разі глибокого форсованого дихання концентрація кисню підвищується, але різко знижується вуглекислого газу і з`являється запаморочення.
8. Для освоєння діафрагмального (черевного) типу дихання рекомендується тренуватися по 5 хв. що години, потім по 5 хв. через кожні півгодини (протягом 2 днів поспіль). Такі дводенні тренування потрібно виконувати через кожні 10 днів і за 4 місяці людина звикне до цього типу дихання.
Глибоке діафрагментальне дихання забезпечує максимальне надходження кисню в організм, поліпшує газообмін і самопочуття, заспокоює нервову систему.
Дихання у разі хронічних хвороб
У разі хронічних хвороб, особливо органів дихання і серцево-судинної системи, глибоке зовнішнє дихання не завжди виявляє виражений ефект, тому вченій і лікарі вдалися до пошуку інших лікувальних методик дихання.
Московський професор Р.В.Стрєяков довів, що лікувального ефекту можна досягти завдяки ефекту гіпоксії (знижена концентрація кисню).
Позитивна дія гіпоксії на організм людини підтверджується таким фактом. У горах Абхазії, Паміру Анд на висоті 1400-2000 м над рівнем моря, де в повітрі значно нижча концентрація кисню порівняно з рівнинною місцевістю, мешкає багато довгожителів. У долинах тих само гір, де концентрація кисню у повітрі вища, тривалість життя місцевих мешканців значно коротша, хоча вони п`ють ту саму воду і вживають однакову їжу.
