Останнім часом перед Бучанською поліклінікою, як ніколи гостро, стоїть проблема нестачі кадрів. На сьогодні, галузь охорони здоров’я міста не укомплектована 10 лікарями та 12 медичними сестрами. Найбільша проблема з дільничними терапевтами: з 12 потрібних у штатному розписі лише 4,5 посади. Немає й трьох педіатрів.
Жителі не можуть отримати допомогу й від профільних лікарів: уролога, інфекціоніста, рентгенолога, лаборанта, ендокринолога та онколога. А без їх консультації повноцінне надання послуг населенню неможливе. Чим спричинена така ситуація та які наслідки може мати для бучанців ми поцікавилися в головного лікаря Бучанської міської поліклініки Миколи Михайленка.
— Миколо Григоровичу, поясніть чому так масово звільняються лікарі?
— Проблема у тому, що за три роки роботи Бучанської поліклініки до нас не прийшов працювати жоден спеціаліст. Більше того, ми поступово втрачаємо кадри. Причини цього — відсутність житла, низька заробітна платня та складні умови праці. Нині реалії такі, що молодий спеціаліст, який отримує на місяць у середньому 700 грн. не здатний не те, щоб придбати собі квартиру, а навіть її наймати. Впливають на порушене питання й географічна близькість до Києва й місцевих санаторіїв, де значно кращі умови. Молоді спеціалісти, кращі кадри йдуть туди працювати. Намагаємося їх втримати як можемо, даємо надбавки, але це не допомагає.
— Ситуація, що склалася, вже якось позначилася на роботі поліклініки?
— Становище — катастрофічне. Сьогодні у поліклініці величезні черги пацієнтів, адже хворих багато, лікарів мало, а приміщення затісне для такої кількості відвідувачів. Доки будується нова поліклініка, лікарі змушені приймати хворих в одному кабінеті позмінно. Та й матеріально-технічна база хоч і значно оновлювалася, проте все одно залишає бажати кращого. Тому нині змушені шукати додаткових 7-8 кабінетів, аби розвантажити поліклініку й мати приміщення для прийомів.
— Чим це загрожує хворим? Крім того, відсутність вузьких спеціалістів означає, що хворі взагалі не зможуть отримати відповідного лікування?
— Для відвідувачів це однозначно погано, адже хворим доведеться ходити у різні кінці міста, але іншого виходу поки що немає. А щодо відсутності лікарів, то зараз ми виходимо зі становища за рахунок ущільнення, скорочення часу прийому пацієнтів. Що, зрозуміло, також недобре, адже якщо раніше на прийом відводилося по 12 хвилин, то зараз вдвічі менше. Також запрошуємо сумісників, проте нині спеціалісти у певній галузі ведуть прийом не щоденно, а, приміром, раз на тиждень. Аби відвідати лікаря-уролога доводиться їхати до Ірпінської поліклініки, а онколога заміщує хірург. Користуємося також обласними установами.
— В якому стані нині перебуває дитяча консультація міста?
— Щодо дитячого відділення, то на 6 тисяч дітей, які проживають у Бучі, відведено лише три кабінети — один для здорових дітей, другий для хворих, а третій для щеплень. Зазначу, що фаховий рівень наших спеціалістів — високий. Наприклад, у дитячій консультації майже всі лікарі мають вищу категорію. Наразі все впирається в матеріально-технічну базу. Проте, сподіваємося на краще. Адже в новозбудованій поліклініці буде проведено й переоснащення, замінимо апаратуру та діагностичне обладнання на нове.
Жителі не можуть отримати допомогу й від профільних лікарів: уролога, інфекціоніста, рентгенолога, лаборанта, ендокринолога та онколога. А без їх консультації повноцінне надання послуг населенню неможливе. Чим спричинена така ситуація та які наслідки може мати для бучанців ми поцікавилися в головного лікаря Бучанської міської поліклініки Миколи Михайленка.
— Миколо Григоровичу, поясніть чому так масово звільняються лікарі?
— Проблема у тому, що за три роки роботи Бучанської поліклініки до нас не прийшов працювати жоден спеціаліст. Більше того, ми поступово втрачаємо кадри. Причини цього — відсутність житла, низька заробітна платня та складні умови праці. Нині реалії такі, що молодий спеціаліст, який отримує на місяць у середньому 700 грн. не здатний не те, щоб придбати собі квартиру, а навіть її наймати. Впливають на порушене питання й географічна близькість до Києва й місцевих санаторіїв, де значно кращі умови. Молоді спеціалісти, кращі кадри йдуть туди працювати. Намагаємося їх втримати як можемо, даємо надбавки, але це не допомагає.
— Ситуація, що склалася, вже якось позначилася на роботі поліклініки?
— Становище — катастрофічне. Сьогодні у поліклініці величезні черги пацієнтів, адже хворих багато, лікарів мало, а приміщення затісне для такої кількості відвідувачів. Доки будується нова поліклініка, лікарі змушені приймати хворих в одному кабінеті позмінно. Та й матеріально-технічна база хоч і значно оновлювалася, проте все одно залишає бажати кращого. Тому нині змушені шукати додаткових 7-8 кабінетів, аби розвантажити поліклініку й мати приміщення для прийомів.
— Чим це загрожує хворим? Крім того, відсутність вузьких спеціалістів означає, що хворі взагалі не зможуть отримати відповідного лікування?
— Для відвідувачів це однозначно погано, адже хворим доведеться ходити у різні кінці міста, але іншого виходу поки що немає. А щодо відсутності лікарів, то зараз ми виходимо зі становища за рахунок ущільнення, скорочення часу прийому пацієнтів. Що, зрозуміло, також недобре, адже якщо раніше на прийом відводилося по 12 хвилин, то зараз вдвічі менше. Також запрошуємо сумісників, проте нині спеціалісти у певній галузі ведуть прийом не щоденно, а, приміром, раз на тиждень. Аби відвідати лікаря-уролога доводиться їхати до Ірпінської поліклініки, а онколога заміщує хірург. Користуємося також обласними установами.
— В якому стані нині перебуває дитяча консультація міста?
— Щодо дитячого відділення, то на 6 тисяч дітей, які проживають у Бучі, відведено лише три кабінети — один для здорових дітей, другий для хворих, а третій для щеплень. Зазначу, що фаховий рівень наших спеціалістів — високий. Наприклад, у дитячій консультації майже всі лікарі мають вищу категорію. Наразі все впирається в матеріально-технічну базу. Проте, сподіваємося на краще. Адже в новозбудованій поліклініці буде проведено й переоснащення, замінимо апаратуру та діагностичне обладнання на нове.
