“Завдання місцевої влади – максимум за три роки налагодити повний спектр послуг, який повинен бути в місті”
Вперше ми святкуємо День Бучі в статусі міста. За рік, що минає, сталося чимало змін і в політичному, і в соціально-економічному житті країни. Не стояли осторонь цих процесів і населені пункти Київщини. Буча, як місто обласного значення, також активно розвивалася – були успішно реалізовані багаторічні проекти, відкрилися нові служби, стрімко будуються нові об’єкти. Тож яким був цей рік для міста та його територіальної громади, чого ми набули та яких перспектив чекати надалі – про все це розповідає Бучанський міський голова Анатолій Федорук.
— З якими здобутками ми підходимо до святкування чергового Дня Бучі?
— На моє глибоке переконання, найбільший та найвагоміший здобуток, не матеріальний, а духовний, який кожен бучанець пропустив через своє серце – це сприйняття того, що ми вже не жителі селища, а жителі міста. Адже Буча, у своєму розвитку, фактично отримала друге народження й друге дихання, вийшла на безпосередні взаємини з державними структурами. Це є якісно вищий рівень розвитку місцевого самоврядування та розвитку нашої територіальної громади.
— Але вагоме значення має й те, що наше місто, в своїй категорії, зайняло перше місце по благоустрою в Україні?
— Так. Але хочу зазначити, що всі ті здобутки, які має наше місто, ще не означають, що в Бучі – скрізь ідеальний порядок і нічого більше робити, змінювати не треба.
На подібних конкурсах йде рейтингова оцінка того, що робить місцева влада з фінансової точки зору для розвитку ЖКГ, соціальних проектів тощо. І якщо говорити об’єктивно, то в тій конкурсній категорії, в якій ми брали участь, також були дуже достойні міста, що мають глибоке історичне минуле та самобутню архітектуру. Але той темп розвитку, який набрала Буча, не міг залишитися поза увагою. Скажу, що це результат кропіткої, плідної праці влади та всієї територіальної громади. Адже, якби кожен житель міста серцем не відчував своєї причетності до того процесу, який нині відбувається, не показував свою повагу до рідного краю через конкретні дії, то й міста, в його теперішньому значенні, не було б. І лише тоді, коли вся громада згуртовано йтиме до поставленої мети – усі справи вирішуватимуться.
— Який проект останнім часом було найскладніше реалізувати й чому?
— Відповідаючи, зазначу: протягом останнього року, як ніколи раніше, ми на собі відчули актуальність гасла – «Закон один для всіх» і його треба виконувати. Коли постала необхідність у відкритті представництв різних служб у нашому місті, то разом з цим виникла потреба й у процедурі проходження цього питання через кожну державну структуру. Ми не з усіма відразу знайшли порозуміння.
Бо далеко не всі керівники державних відомств з розумінням ставилися до нашого бажання зробити крок вперед – забезпечити жителям належний рівень послуг. Траплялися випадки, коли наші прагнення певною мірою дратували цих людей, що стояли на позиціях: «Є місто, то нехай собі й буде», «Їздили місцеві жителі за довідками до Ірпеня або Києва, то нехай і далі їздять». Довелося згаяти багато часу, аби переконати їх у тому, що для бучанської територіальної громади буде краще отримати послуги на місці, а зобов’язання держави – забезпечити в місті обласного значення представництво тієї чи іншої структури. Тобто, вони повинні виконувати відповідну Постанову Верховної Ради України. Це й було найбільшою проблемою на шляху юридичного становлення — відбуття міста.
Нині певні етапи вже пройдені та зроблені. Зокрема, на святі міста буде відкриття адмінбудівлі структури соцзахисту, що по бул. Богдана Хмельницького, хоча саме управління вже давно працює. Даний проект змогли реалізувати спільно з Міністерством праці та соціальної політики і, звичайно ж, за рахунок коштів з місцевого бюджету.
— Які об’єкти планується відкрити в наступному році?
— З наступного року плануємо розпочати будівництво Центру зайнятості, Міського відділу внутрішніх справ, деяких інших установ. Ми не можемо собі дозволити сидіти, склавши руки. Треба йти в ногу з часом, розвивати інфраструктуру Бучі. Завдання місцевої влади – максимум за три роки налагодити повний спектр послуг, який повинен бути в місті обласного значення. Реалізація таких планів вимагає значних затрат, адже крім цього слід вкладати кошти й у будівництво, реконструкцію, оснащення, але результат виправдає ці зусилля.
По-перше, місто з розвиненою інфраструктурою дасть можливість працевлаштуватися сотням жителів, по-друге, самі ж бучанці зможуть отримувати послуги на місці. І по-третє – рано чи пізно обов’язково відбудеться адміністративна територіальна реформа. Наша мета – докласти всіх зусиль, щоб об’єднання відбувалося навколо Бучі.
— Наскільки зміняться абриси Бучі найближчим часом, адже є ще чимало питань по реконструкції «хрущівок», прокладанню доріг?
— Буча — один з не багатьох населених пунктів, що має чітко сформовані межі та генеральний план розвитку. Більше того, враховуючи динаміку й тенденцію розвитку, які свого часу були обрані в плані реконструкції та забудови, сьогодні ми маємо узгоджені детальні плани забудови як нових масивів, так і реконструкцію вже існуючих.
Ми намагаємося зробити так, аби мешканцям було максимально комфортно жити в будинках – отримувати якісні комунальні послуги, мати благоустрій прилеглих територій. Можливо, не так швидко, як хотілося б, але до цього поступово йдемо. Звичайно, можна привести будівлю в гарний зовнішній вигляд, оновити її фасад. Але, якщо не замінити комунікацій, яким уже по 40-50 років, то, зрештою, всі старання будуть марними.
— Проблем із комунікаціями дійсно вистачає. Як вирішуєте це питання?
— Уже тривалий час працюємо над заміною інженерного обладнання – систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання та інших життєво необхідних комунікацій. Зараз успішно реалізовуються відразу два проекти, які практично знімуть питання кількісного та якісного забезпечення водою. У мікрорайонах Тарасівської та Яблуньки – буде повністю замкнена автономна система водопостачання через резервуари чистої води. Спільно з жителями цих вулиць ми вже замінили практично 80% мереж водопостачання.
Для забезпечення якісною водою жителів мікрорайонів Мельники, Ястремщина, основного масиву та новобудов – незабаром розпочнемо роботи по будівництву резервуарів чистої води по вул. Пушкінській. Також успішно просувається реалізація проекту по водопостачанню та водовідведенню в масиві Лісової Бучі – відбувається каналізування даної території.
— Буча розвиватиметься як рекреаційна зона, чи як промислова?
— Так історично склалося, що місто Буча поєднує в собі рекреаційні, оздоровчі зони з комунально-складськими територіями. Так було й так буде. І тут не варто щось вигадувати чи докорінно змінювати. Ми не прагнемо займатися кардинальними змінами. Є певний план розвитку і його потрібно продовжувати та розвивати. Ми маємо ресурс, що складається з баз відпочинку. Припускаємо, що вони розвиватимуться в напрямку спортивно-оздоровчих об’єктів, вищих навчальних закладів, але в жодному разі не перетворяться на котеджні містечка.
Комунально-складські території, що розташовані навколо існуючих підприємств, зокрема будуть розвиватися в напрямку логістики, переробних підприємств, бо в цьому є потреба.
— Коли ж розпочнеться будівництво спортивного комплексу й де саме він буде розташований?
— Існує декілька варіантів розташування спортивного комплексу. Один із них – будівництво поруч зі стадіоном. Проте, ми розглядаємо зведення спортивних об’єктів у зовсім іншій площині – на нових територіях. Наприклад, зараз ведемо перемовини з київською міською владою щодо колишнього піонерського табору «Автомобіліст», щоб мати змогу побудувати на його території стадіони й спортзали.
Наступний рік ознаменується початком низки нових будівельних робіт: поліклініки, добудови лікарні й, звичайно ж, спортивних комплексів.
— Чи передбачені якісь проекти для розвитку молоді?
— У 2008 році, спільно з Києво-Святошинським УКСОм почнемо втілювати в життя свій задум –будівництва Центру хореографії. Будівля знаходитиметься в сквері, що по вул. Польовій (за будинком культури). Там же облаштуємо великий сучасний дитячий майданчик, який слугуватиме і молоді, і дітям.
— Тиждень тому, голова Київської обласної держадміністрації Віра Ульянченко відвідала Бучу. На запитання про долю лікарні, що знаходиться на території нашого міста, вона відповіла, що ця проблема найближчим часом владнається. Це дійсно так?
— Мені приємно констатувати, що Київська обласна державна адміністрація та облрада прониклися проблемами, які існують між нашими територіальними громадами й намагаються посприяти в їх вирішенні. Та не з позиції підтримати ту чи іншу сторону, а з позиції, як зробити краще для людей, які працюють у цих установах і, що найголовніше, для жителів, аби ті отримували послуги на високому якісному рівні. Думаю, те, що було озвучено, матиме своє цілком логічне продовження, й найближчим часом компромісні та розумні рішення будуть знайдені.
— У Бучі будуються школи, дитячі садочки. А чи не надходило пропозиції відкрити в місті вищі учбові заклади?
— У місті дійсно будуються нові садочки, реконструюється з добудовою ЗОШ №1, завершується проектна документація по садочку №7, що в мікрорайоні Яблунька.
Проте, ми розуміємо, що місто без вищих навчальних закладів, які б давали професійну освіту, не може повноцінно розвиватися. Зокрема, вже маємо в Бучі Український гуманітарний інститут. Крім цього, до нас звернулося посольство Російської Федерації з пропозицією щодо можливості будівництва й відкриття філіалу Московського державного університету. Вони розглянули декілька варіантів втілення цього задуму по Київщині, але швидше за все зупинять свій вибір на нашому місті. Думаю, що в наступному році наша співпраця переросте в більш конкретні дії.
— Чи завжди є порозуміння між жителями міста щодо рішень, які приймає міська влада?
— Рішення, які приймаються, особливо якщо вони стосуються не конкретно взятої людини, всіх задовольнити не можуть. І це природньо. Саме в цьому й є основна складова колегіального процесу – вивчаються всі за і проти, а потім – приймається єдине вірне рішення, яке б влаштувало загальну кількість громадян і при цьому зберегло б поступовий розвиток територіальної громади міста. Звичайно, ми намагаємося максимально враховувати бажання та побажання кожного жителя. Але це не завжди вдається. По-іншому суспільство не може розвиватися.
— Бути міським головою – непросто. Наскільки складно обіймати таку посаду й чи отримуєте моральне задоволення від своєї роботи?
- Моя позиція – не можеш впоратися з роботою, не берись за неї. Вся праця, без перебільшення, є складною, особливо робота з людьми.
У моєму випадку потрібно працювати з підприємствами, установами, організаціями, які є великими господарствами, й одночасно – поєднувати цей процес із працею з кожним жителем нашого міста. Але моя робота – мені до душі. Особливо, коли бачиш її результат, який подобається й жителям. Це надихає, дає можливість реалізовувати нові проекти.
З повагою ставлюся й до конструктивної критики. Адже в будь-якому критичному зауваженні є раціональне зерно. Поки сприймаєш критику, доти й розумієш, що будеш вдосконалюватися.
Вперше ми святкуємо День Бучі в статусі міста. За рік, що минає, сталося чимало змін і в політичному, і в соціально-економічному житті країни. Не стояли осторонь цих процесів і населені пункти Київщини. Буча, як місто обласного значення, також активно розвивалася – були успішно реалізовані багаторічні проекти, відкрилися нові служби, стрімко будуються нові об’єкти. Тож яким був цей рік для міста та його територіальної громади, чого ми набули та яких перспектив чекати надалі – про все це розповідає Бучанський міський голова Анатолій Федорук.
— З якими здобутками ми підходимо до святкування чергового Дня Бучі?
— На моє глибоке переконання, найбільший та найвагоміший здобуток, не матеріальний, а духовний, який кожен бучанець пропустив через своє серце – це сприйняття того, що ми вже не жителі селища, а жителі міста. Адже Буча, у своєму розвитку, фактично отримала друге народження й друге дихання, вийшла на безпосередні взаємини з державними структурами. Це є якісно вищий рівень розвитку місцевого самоврядування та розвитку нашої територіальної громади.
— Але вагоме значення має й те, що наше місто, в своїй категорії, зайняло перше місце по благоустрою в Україні?
— Так. Але хочу зазначити, що всі ті здобутки, які має наше місто, ще не означають, що в Бучі – скрізь ідеальний порядок і нічого більше робити, змінювати не треба.
На подібних конкурсах йде рейтингова оцінка того, що робить місцева влада з фінансової точки зору для розвитку ЖКГ, соціальних проектів тощо. І якщо говорити об’єктивно, то в тій конкурсній категорії, в якій ми брали участь, також були дуже достойні міста, що мають глибоке історичне минуле та самобутню архітектуру. Але той темп розвитку, який набрала Буча, не міг залишитися поза увагою. Скажу, що це результат кропіткої, плідної праці влади та всієї територіальної громади. Адже, якби кожен житель міста серцем не відчував своєї причетності до того процесу, який нині відбувається, не показував свою повагу до рідного краю через конкретні дії, то й міста, в його теперішньому значенні, не було б. І лише тоді, коли вся громада згуртовано йтиме до поставленої мети – усі справи вирішуватимуться.
— Який проект останнім часом було найскладніше реалізувати й чому?
— Відповідаючи, зазначу: протягом останнього року, як ніколи раніше, ми на собі відчули актуальність гасла – «Закон один для всіх» і його треба виконувати. Коли постала необхідність у відкритті представництв різних служб у нашому місті, то разом з цим виникла потреба й у процедурі проходження цього питання через кожну державну структуру. Ми не з усіма відразу знайшли порозуміння.
Бо далеко не всі керівники державних відомств з розумінням ставилися до нашого бажання зробити крок вперед – забезпечити жителям належний рівень послуг. Траплялися випадки, коли наші прагнення певною мірою дратували цих людей, що стояли на позиціях: «Є місто, то нехай собі й буде», «Їздили місцеві жителі за довідками до Ірпеня або Києва, то нехай і далі їздять». Довелося згаяти багато часу, аби переконати їх у тому, що для бучанської територіальної громади буде краще отримати послуги на місці, а зобов’язання держави – забезпечити в місті обласного значення представництво тієї чи іншої структури. Тобто, вони повинні виконувати відповідну Постанову Верховної Ради України. Це й було найбільшою проблемою на шляху юридичного становлення — відбуття міста.
Нині певні етапи вже пройдені та зроблені. Зокрема, на святі міста буде відкриття адмінбудівлі структури соцзахисту, що по бул. Богдана Хмельницького, хоча саме управління вже давно працює. Даний проект змогли реалізувати спільно з Міністерством праці та соціальної політики і, звичайно ж, за рахунок коштів з місцевого бюджету.
— Які об’єкти планується відкрити в наступному році?
— З наступного року плануємо розпочати будівництво Центру зайнятості, Міського відділу внутрішніх справ, деяких інших установ. Ми не можемо собі дозволити сидіти, склавши руки. Треба йти в ногу з часом, розвивати інфраструктуру Бучі. Завдання місцевої влади – максимум за три роки налагодити повний спектр послуг, який повинен бути в місті обласного значення. Реалізація таких планів вимагає значних затрат, адже крім цього слід вкладати кошти й у будівництво, реконструкцію, оснащення, але результат виправдає ці зусилля.
По-перше, місто з розвиненою інфраструктурою дасть можливість працевлаштуватися сотням жителів, по-друге, самі ж бучанці зможуть отримувати послуги на місці. І по-третє – рано чи пізно обов’язково відбудеться адміністративна територіальна реформа. Наша мета – докласти всіх зусиль, щоб об’єднання відбувалося навколо Бучі.
— Наскільки зміняться абриси Бучі найближчим часом, адже є ще чимало питань по реконструкції «хрущівок», прокладанню доріг?
— Буча — один з не багатьох населених пунктів, що має чітко сформовані межі та генеральний план розвитку. Більше того, враховуючи динаміку й тенденцію розвитку, які свого часу були обрані в плані реконструкції та забудови, сьогодні ми маємо узгоджені детальні плани забудови як нових масивів, так і реконструкцію вже існуючих.
Ми намагаємося зробити так, аби мешканцям було максимально комфортно жити в будинках – отримувати якісні комунальні послуги, мати благоустрій прилеглих територій. Можливо, не так швидко, як хотілося б, але до цього поступово йдемо. Звичайно, можна привести будівлю в гарний зовнішній вигляд, оновити її фасад. Але, якщо не замінити комунікацій, яким уже по 40-50 років, то, зрештою, всі старання будуть марними.
— Проблем із комунікаціями дійсно вистачає. Як вирішуєте це питання?
— Уже тривалий час працюємо над заміною інженерного обладнання – систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання та інших життєво необхідних комунікацій. Зараз успішно реалізовуються відразу два проекти, які практично знімуть питання кількісного та якісного забезпечення водою. У мікрорайонах Тарасівської та Яблуньки – буде повністю замкнена автономна система водопостачання через резервуари чистої води. Спільно з жителями цих вулиць ми вже замінили практично 80% мереж водопостачання.
Для забезпечення якісною водою жителів мікрорайонів Мельники, Ястремщина, основного масиву та новобудов – незабаром розпочнемо роботи по будівництву резервуарів чистої води по вул. Пушкінській. Також успішно просувається реалізація проекту по водопостачанню та водовідведенню в масиві Лісової Бучі – відбувається каналізування даної території.
— Буча розвиватиметься як рекреаційна зона, чи як промислова?
— Так історично склалося, що місто Буча поєднує в собі рекреаційні, оздоровчі зони з комунально-складськими територіями. Так було й так буде. І тут не варто щось вигадувати чи докорінно змінювати. Ми не прагнемо займатися кардинальними змінами. Є певний план розвитку і його потрібно продовжувати та розвивати. Ми маємо ресурс, що складається з баз відпочинку. Припускаємо, що вони розвиватимуться в напрямку спортивно-оздоровчих об’єктів, вищих навчальних закладів, але в жодному разі не перетворяться на котеджні містечка.
Комунально-складські території, що розташовані навколо існуючих підприємств, зокрема будуть розвиватися в напрямку логістики, переробних підприємств, бо в цьому є потреба.
— Коли ж розпочнеться будівництво спортивного комплексу й де саме він буде розташований?
— Існує декілька варіантів розташування спортивного комплексу. Один із них – будівництво поруч зі стадіоном. Проте, ми розглядаємо зведення спортивних об’єктів у зовсім іншій площині – на нових територіях. Наприклад, зараз ведемо перемовини з київською міською владою щодо колишнього піонерського табору «Автомобіліст», щоб мати змогу побудувати на його території стадіони й спортзали.
Наступний рік ознаменується початком низки нових будівельних робіт: поліклініки, добудови лікарні й, звичайно ж, спортивних комплексів.
— Чи передбачені якісь проекти для розвитку молоді?
— У 2008 році, спільно з Києво-Святошинським УКСОм почнемо втілювати в життя свій задум –будівництва Центру хореографії. Будівля знаходитиметься в сквері, що по вул. Польовій (за будинком культури). Там же облаштуємо великий сучасний дитячий майданчик, який слугуватиме і молоді, і дітям.
— Тиждень тому, голова Київської обласної держадміністрації Віра Ульянченко відвідала Бучу. На запитання про долю лікарні, що знаходиться на території нашого міста, вона відповіла, що ця проблема найближчим часом владнається. Це дійсно так?
— Мені приємно констатувати, що Київська обласна державна адміністрація та облрада прониклися проблемами, які існують між нашими територіальними громадами й намагаються посприяти в їх вирішенні. Та не з позиції підтримати ту чи іншу сторону, а з позиції, як зробити краще для людей, які працюють у цих установах і, що найголовніше, для жителів, аби ті отримували послуги на високому якісному рівні. Думаю, те, що було озвучено, матиме своє цілком логічне продовження, й найближчим часом компромісні та розумні рішення будуть знайдені.
— У Бучі будуються школи, дитячі садочки. А чи не надходило пропозиції відкрити в місті вищі учбові заклади?
— У місті дійсно будуються нові садочки, реконструюється з добудовою ЗОШ №1, завершується проектна документація по садочку №7, що в мікрорайоні Яблунька.
Проте, ми розуміємо, що місто без вищих навчальних закладів, які б давали професійну освіту, не може повноцінно розвиватися. Зокрема, вже маємо в Бучі Український гуманітарний інститут. Крім цього, до нас звернулося посольство Російської Федерації з пропозицією щодо можливості будівництва й відкриття філіалу Московського державного університету. Вони розглянули декілька варіантів втілення цього задуму по Київщині, але швидше за все зупинять свій вибір на нашому місті. Думаю, що в наступному році наша співпраця переросте в більш конкретні дії.
— Чи завжди є порозуміння між жителями міста щодо рішень, які приймає міська влада?
— Рішення, які приймаються, особливо якщо вони стосуються не конкретно взятої людини, всіх задовольнити не можуть. І це природньо. Саме в цьому й є основна складова колегіального процесу – вивчаються всі за і проти, а потім – приймається єдине вірне рішення, яке б влаштувало загальну кількість громадян і при цьому зберегло б поступовий розвиток територіальної громади міста. Звичайно, ми намагаємося максимально враховувати бажання та побажання кожного жителя. Але це не завжди вдається. По-іншому суспільство не може розвиватися.
— Бути міським головою – непросто. Наскільки складно обіймати таку посаду й чи отримуєте моральне задоволення від своєї роботи?
- Моя позиція – не можеш впоратися з роботою, не берись за неї. Вся праця, без перебільшення, є складною, особливо робота з людьми.
У моєму випадку потрібно працювати з підприємствами, установами, організаціями, які є великими господарствами, й одночасно – поєднувати цей процес із працею з кожним жителем нашого міста. Але моя робота – мені до душі. Особливо, коли бачиш її результат, який подобається й жителям. Це надихає, дає можливість реалізовувати нові проекти.
З повагою ставлюся й до конструктивної критики. Адже в будь-якому критичному зауваженні є раціональне зерно. Поки сприймаєш критику, доти й розумієш, що будеш вдосконалюватися.
