Напередодні професійного свята працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг ми вирішили зустрітися з головою міської органазації профспілки Р.О. Ніколаєвою аби поговорити про будні наших продавців, барменів, офіціантів, поварів, перукарів... Зокрема, нам цікаво було дізнатися про співпрацю галузевої профспілки з підприємствами та їх колективами. Р.О. Люб’язно погодилася з нами зустрітися і відповісти на наші питання.
— Для початку, трохи офіційної інформації.
— Ірпінська міська організація профспілки працівників та підприємств торгівлі, громадського харчування та сфери послуг налічує в своїх рядах 2430 членів. До складу організації входять як великі, так і малі підприємства, а також приватні підприємці, які працюють на теренах Прирпіння.
— Ваша організація самостійна чи може..
— Міська профспілка підпорядкована галузевому Центральному комітету Всеукраїнської профспілки. Відтак лише профспілка є ланкою, яка об’єднує працівників галузі.
— Декілька слів щодо створення та історії організації.
— Наша профспілка заснована в 1905 році. Ініціаторами створення стали офіціанти з міст Харкова та Одеси. Далі до неї почали приєднуватися підприємства з інших міст.
За часів Радянського Союзу організація почала набирати обертів і стала достатньо мугутньою. Зараз кажуть, що тоді часи були інші. І я погоджуюсь. На відміну від сьогодення, керівники підприємств несли відповідальність перед своїми працівниками, профкомами, рахувалися з ними. А отже, і профспілки були потужні, і бути членом таких організацій було престижно.
— Невже сьогодні ситуація аж так дуже змінилася?
— Я часто зустрічаюся з колективами місцевих профільних підприємств і ситуація, особисто мене, не радує. Молоді кадри чомусь зовсім не дбають про своє майбутнє. Мало я зустрічаю людей, які б працювали офіційно, із відповідним записом у трудовій книжці. Люди спокійно отримують платню в конвертах, не розуміючи, що таким чином вони позбавлені законних виплат по лікарняних, оплачуваних відпусток, санаторно-курортного лікування... А якщо заглянути у трошки віддалене майбутнє, то що буде далі? Мінімальна пенсія?
Як на мене, кожен має задумуватися про умови роботи, про кількість годин робочого дня, про вихідні, про оплату надурочних годин. І саме тут на допомогу приходить профспілка. Зрозуміло, більшість роботодавців не зацікавлені у співпраці з нами, та не від них це залежить — а від колективу.
У процесі своєї діяльності звернула увагу і хочу закцентувати увагу читачів на теж дуже важливому моменті — відсутність колективних договорів. Звертаючись до керівників, хотіла б зазначити, що колективний договір чи угода — це основа діяльності, і в першу чергу, для керівника. Адже саме в цьму документі визначені головні умови роботи на підприємстві. Це і робочий час, і оплата праці, і відпочинок, і техніка безпеки, і досить багато питань, які стосуються робочого процесу.
— Думаю наших читачів більше цікавить ситуація конкретно в Бучі.
— У місті Буча та прилеглих селищах у колективній власності перебуває 5 магазинів, у приватній — 49, це якщо не рахувати кіоски та торгівельні палатки. Ми говоримо лише про магазини, які розташовані у приміщеннях, що відповідають усім нормам торгівлі. Взагалі, торгівля — це галузь, яка завжди дає значні прибутки, а будь-які ринкові перетворення в Україні - відчуває першою. Останніми роками торгівельна мережа Бучі набула цивілізованого вигляду, сучасні приміщення та обладнання, широкий асортимент товарів, поступово підвищується культура обслуговування.
Бучу сьогодні не впізнати. Радісно, коли бачиш, що все впорядковане, що за усим цим стоїть господар, який вболіває за місто та його мешканців.
Ми тісно співпрацюємо з багатьма бучанськими підприємствами (це і керівнцтво, і профорганізатори), що стоять у нас на обліку. у процесі роботи спільно ми вирішуємо різні питання. Зокрема, наразі, дуже актуальним є питання оздоровлення працюючих та їхніх дітей, також актуальними є питання матеріальної допомоги в разі хвороби чи термінової операції, тяжким матеріальним становищем. Своїм членам ми надаємо безкоштовні юридичні консультації та допомогу, проводимо консультації щодо колективних договорів. Подарунки до свят теж традиція, яку ми підтримуємо, і завжди вітаємо своїх людей і їхні сім?ї.
Повертаючись до оздоровлення, зазначу, що у 2006 році, за нашої допомоги було оздоровлено 86 діток на березі Азовського моря. У цьому році ми запронували батькам обирати місце відпочинку і оздоровчий заклад, беручи оплату більшої частини вартості путівки на себе. За висновком лікаря, у будь-який час, кожен наш член може звернутися за допомогою в отриманні путівки до санаторію. І знову ж таки, більшу частину вартості (а це 80% — прим. авт.) проплачує профспілка.
Дуже часто до нас звертаються ветерани праці. По можливості, і їм ми теж допомагаємо. Іноді навіть добре слово зігріває душу людині.
Так і працюємо — спілкуємося, допомагаємо, підтримуємо.
Колектив редакції “БН” вітає всіх працівників торгівлі та сфери послуг із професійним святом.
Бажаємо Вам процвітання у вашій справі, великих прибутків та вдячних клієнтів!
— Для початку, трохи офіційної інформації.
— Ірпінська міська організація профспілки працівників та підприємств торгівлі, громадського харчування та сфери послуг налічує в своїх рядах 2430 членів. До складу організації входять як великі, так і малі підприємства, а також приватні підприємці, які працюють на теренах Прирпіння.
— Ваша організація самостійна чи може..
— Міська профспілка підпорядкована галузевому Центральному комітету Всеукраїнської профспілки. Відтак лише профспілка є ланкою, яка об’єднує працівників галузі.
— Декілька слів щодо створення та історії організації.
— Наша профспілка заснована в 1905 році. Ініціаторами створення стали офіціанти з міст Харкова та Одеси. Далі до неї почали приєднуватися підприємства з інших міст.
За часів Радянського Союзу організація почала набирати обертів і стала достатньо мугутньою. Зараз кажуть, що тоді часи були інші. І я погоджуюсь. На відміну від сьогодення, керівники підприємств несли відповідальність перед своїми працівниками, профкомами, рахувалися з ними. А отже, і профспілки були потужні, і бути членом таких організацій було престижно.
— Невже сьогодні ситуація аж так дуже змінилася?
— Я часто зустрічаюся з колективами місцевих профільних підприємств і ситуація, особисто мене, не радує. Молоді кадри чомусь зовсім не дбають про своє майбутнє. Мало я зустрічаю людей, які б працювали офіційно, із відповідним записом у трудовій книжці. Люди спокійно отримують платню в конвертах, не розуміючи, що таким чином вони позбавлені законних виплат по лікарняних, оплачуваних відпусток, санаторно-курортного лікування... А якщо заглянути у трошки віддалене майбутнє, то що буде далі? Мінімальна пенсія?
Як на мене, кожен має задумуватися про умови роботи, про кількість годин робочого дня, про вихідні, про оплату надурочних годин. І саме тут на допомогу приходить профспілка. Зрозуміло, більшість роботодавців не зацікавлені у співпраці з нами, та не від них це залежить — а від колективу.
У процесі своєї діяльності звернула увагу і хочу закцентувати увагу читачів на теж дуже важливому моменті — відсутність колективних договорів. Звертаючись до керівників, хотіла б зазначити, що колективний договір чи угода — це основа діяльності, і в першу чергу, для керівника. Адже саме в цьму документі визначені головні умови роботи на підприємстві. Це і робочий час, і оплата праці, і відпочинок, і техніка безпеки, і досить багато питань, які стосуються робочого процесу.
— Думаю наших читачів більше цікавить ситуація конкретно в Бучі.
— У місті Буча та прилеглих селищах у колективній власності перебуває 5 магазинів, у приватній — 49, це якщо не рахувати кіоски та торгівельні палатки. Ми говоримо лише про магазини, які розташовані у приміщеннях, що відповідають усім нормам торгівлі. Взагалі, торгівля — це галузь, яка завжди дає значні прибутки, а будь-які ринкові перетворення в Україні - відчуває першою. Останніми роками торгівельна мережа Бучі набула цивілізованого вигляду, сучасні приміщення та обладнання, широкий асортимент товарів, поступово підвищується культура обслуговування.
Бучу сьогодні не впізнати. Радісно, коли бачиш, що все впорядковане, що за усим цим стоїть господар, який вболіває за місто та його мешканців.
Ми тісно співпрацюємо з багатьма бучанськими підприємствами (це і керівнцтво, і профорганізатори), що стоять у нас на обліку. у процесі роботи спільно ми вирішуємо різні питання. Зокрема, наразі, дуже актуальним є питання оздоровлення працюючих та їхніх дітей, також актуальними є питання матеріальної допомоги в разі хвороби чи термінової операції, тяжким матеріальним становищем. Своїм членам ми надаємо безкоштовні юридичні консультації та допомогу, проводимо консультації щодо колективних договорів. Подарунки до свят теж традиція, яку ми підтримуємо, і завжди вітаємо своїх людей і їхні сім?ї.
Повертаючись до оздоровлення, зазначу, що у 2006 році, за нашої допомоги було оздоровлено 86 діток на березі Азовського моря. У цьому році ми запронували батькам обирати місце відпочинку і оздоровчий заклад, беручи оплату більшої частини вартості путівки на себе. За висновком лікаря, у будь-який час, кожен наш член може звернутися за допомогою в отриманні путівки до санаторію. І знову ж таки, більшу частину вартості (а це 80% — прим. авт.) проплачує профспілка.
Дуже часто до нас звертаються ветерани праці. По можливості, і їм ми теж допомагаємо. Іноді навіть добре слово зігріває душу людині.
Так і працюємо — спілкуємося, допомагаємо, підтримуємо.
Колектив редакції “БН” вітає всіх працівників торгівлі та сфери послуг із професійним святом.
Бажаємо Вам процвітання у вашій справі, великих прибутків та вдячних клієнтів!