"НАЙКРАЩІ КАПІТАЛОВКЛАДЕННЯ"
Інтерв’ю депутата Київської обласної ради, голови Ірпінської міської партійної організації ВО "Батьківщина" Оксани Григорівни Коломієць.
![Інтерв’ю депутата Київської обласної ради Оксани Григорівни Коломієць]()
- Оксано Григорівно, в Ірпені відбулись позачергові вибори міського голови. Які ваші враження від роботи Олега Бондаря, хоч і за короткий час?
18 липня маленький ювілей у нашого нового мера - минає місяць з дня оголошення результатів виборів. І за цей короткий час вже відбулося три сесії міськради (Із них дві - позачергові. - Ред.), на яких було прийнято ряд рішень по нагальним питанням регіону. Місто поступово починає оживати. Якщо озирнутись назад, слід відмітити, що в колишнього мера, Мирослави Богданівни, був шанс, який просто потрібно було правильно використати. Громада на той час визначилась, вона дала той ступінь довіри, яким треба було користуватися, знову ж, заради громади. Але Мирослава Богданівна своїм шансом не скористалась.
- В чому Ви бачите причину невдачі Мирослави Свистович як міського голови Ірпеня?
- Дріб'язковість. Насамперед, коли людина приходить в політику, отримує якісь важелі влади, не повинна зациклюватись на дрібницях. Якщо це міський голова, то він повинен займатися глобальними проблемами міста. Звичайно, мер не повинен стояти осторонь тих проблем, з якими приходять до нього люди на прийом. Мер повинен обов'язково звертати увагу, наприклад, на порвані електродроти, чи зламану колонку, чи таке інше. Він повинен на все реагувати. Але, насамперед, мер повинен думати про те місто, про ту територію, про ту громаду, яка його обрала. Адже він - посадова особа, яка представляє інтереси громади, і повинен думати стратегічно. До певної міри, людина має бути талановита - і мислити стратегічно, і водночас вміти вичитувати документи, які потрібно підписувати, і вміти розмовляти з людьми, вести переговори, вміти організовувати людей своєї команди, яка працює на громаду, і, головне - вміти вирішувати проблеми.
- Скажіть, будь ласка, Ви давній опонент Мирослави Богданівни?
- Я б не сказала, що ми - опоненти. Я не вважаю Мирославу Богданівну опонентом. Мені її жаль. Людина, яка зациклюється на якусь інформацію, оперуючи при цьому недостовірними фактами, не може вважатись опонентом. Опоненти - це люди, які можуть вести дискусії на одному рівні, і ці дискусії, врешті решт, мають нести конструктив.
- Оксано Григорівно, протягом досить тривалого часу проти Вас в Ірпені поширювались листівки, які можна вважати чи то компроматом, чи то "чорним піаром". Як Ви до цього відноситесь?
- Ви знаєте, я вважаю, що на деяких прізвищах, особисто на моєму, спробували відпрацювати цей самий "чорний піар". Після "моїх" листівок почали з'являтись аналогічні листівки і на деяких депутатів міської ради, і на раду в цілому, і на деяких представників виборчого штабу чинного мера. Але, як політик, я просто вважаю неприпустимим застосування "чорного піару". Думаю, що в цьому році, в ході підготовки до парламентських виборів, "чорний піар" буде найбруднішим за всі роки незалежності України. Існує думка, що "велика політика" твориться в таких маленьких містечках, як наше, а потім видається "на гора".
- До речі, в деяких ЗМІ після позачергових виборів мера Ірпеня висвітлювалась думка, що в Ірпені, нібито, "відпрацьовували" технологію фальсифікацій майбутніх парламентських виборів, тобто, що вибори у нас відбувались із порушеннями. Яка Ваша думка з цього приводу?
- Ви знаєте, я заїжджала на деякі дільниці, бачила хід голосування. Які там можуть бути порушення? Явка виборців була невисокою. Підрахунок голосів здійснювався відповідно до чинного законодавства. Якби хотіли зробити фальсифікацію, мабуть, накидали б в ті урни стільки бюлетенів, скільки б захотіли, і розрив голосів між кандидатами був би зовсім інший. Не можу сказати, що в даному випадку в нас взагалі щось відпрацьовувалось.
- На якій стадії підготовка Вашої політичної сили до майбутніх парламентських виборів?
- На організаційній. Триває підбір кандидатів, формуються списки. В ході підготовки буде оголошено конкурс серед найбільш впливових людей, які поділяють погляди нашої політичної сили. Ми розуміємо, що без якісного відбору політиків не може бути якісної політики.
- Ви знаєте, коли будуть сформовані остаточні списки кандидатів від БЮТ до Верховної Ради?
- Це питання буде вирішуватись на партійних з'їздах, досконально вивчатись, і в терміни, визначені законом, списки будуть передані до ЦВК.
- Ваше прізвище буде в цих списках?
- Ні. Зараз я - обласний депутат, і вважаю, що в політиці, як і в житті - перед тим, як стати директором заводу, потрібно прийти на цей завод працівником, і пройти весь шлях від самого низу. Так і в політиці. Якщо ти не знаєш проблем села, селища, міста, області, нема тобі чого робити в структурах, які керують державою. Я думаю, депутат Верховної Ради повинен знати, як пишеться "Акт обстеження матеріально-побутових умов" малозахищеного громадянина, а не тільки, як підписуються і голосуються закони.
- Виходячи з Ваших планів, Ви бачите перспективу розвитку та існування БЮТ? Я маю на увазі тривалий період, в декілька років.
- Безперечно. Адже для чого тоді була помаранчева революція, для чого оголошувались позачергові вибори? Давайте в решті решт, визначатись: чи хочемо ми бути європейською державою? Державою, в якій національна ідея працює? В якій ми гордо можемо називатись українцями? Якщо хочемо, то потрібно визначатись зі своїм вибором, адже кожна держава має той уряд, на який вона заслуговує. Ми говоримо про те, що ми формуємо демократичну державу, тож давайте формувати її справді демократичною.
- Як Ви вважаєте, чи будуть після позачергових парламентських виборів створені передумови позачергові вибори до місцевих рад?
- На думку багатьох політологів, ймовірність таких виборів досить висока. В першу чергу це буде залежати від того, яка більшість буде сформована у Верховній Раді, які політичні сили отримають найбільшу підтримку українського народу.
- Вибори до місцевих рад краще проводити за партійними списками чи за мажоритарною схемою?
- Певні складнощі є в обох варіантах, як є і позитиви. Взагалі, Україна прямує до тієї ситуації, коли відбудеться злиття дрібних політичних партій та рухів, і в державі залишиться дві - три потужні політичні сили. На це вказує як досвід багатьох держав, так і аналіз політичної ситуації, що склалась. Кожна політична сила має свою програму. Учасники політичних сил діють в рамках програм своїх партій. Це дисциплінує людей, які свідомо йдуть в певну політичну силу. І закон про імперативний мандат сприяє зростанню рівня відповідальності. В політиці люди повинні займатись політикою. Втілювати в життя програми своїх політичних сил, в тому числі і соціальні. Політика - це надзвичайно високий рівень відповідальності.
- Оксано Григорівно, розкажіть, будь-ласка, читачам "Таймера" про Київську обласну раду. Які відносини складаються між депутатами різних політичних сил?
- Із 120 депутатів обласної ради 61 - представники БЮТ, тобто, ми маємо більшість голосів. Київська обласна рада, в першу чергу, займається питаннями, які стосуються безпосередньо Київської області, зокрема, розвитку області. Тому не завжди погляди представників різних фракцій співпадають, адже кожен намагається дотримуватись програм своєї політичної сили. Але питання вирішуються.
- А як вирішуються земельні питання, адже в Київській області земля - чи не найдорожча в Україні?
- Київська обласна рада не володіє землею. Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля в Україні належить громадам тих чи інших населених пунктів. Але питання використання земельних ресурсів області, наприклад, гірничі відводи, належать до компетенції обласної ради. На сьогоднішній день ми намагаємось заявити про себе як про господаря. Створюються обласні комунальні підприємства, засновані на власності Київської обласної ради. Інколи виникають суперечки між Київською обласною радою та Київською облдержадміністрацією, але ми, як БЮТ, намагаємось знаходити компроміс. Голова обласної ради, Володимир Володимирович Майбоженко, молодий, але досвідчений голова обласної ради, і його участь у переговорних процесах сприяє позитиву в цілому.
- А як часто відбуваються сесії обласної ради?
- Приблизно, один раз на місяць, по мірі накопичення питань, які спочатку проходять депутатські комісії, а потім виносяться на розгляд ради.
- До складу якої комісії Ви входите?
- Я працюю в комісії з питань місцевого самоврядування, адміністративного-територіального устрою, адміністрування персоналом та міжнародних зв'язків з органами місцевого самоврядування. Але в основному розглядаємо конфліктні ситуації, на жаль. Це, наприклад "нестиковка" сільських, селищних голів з радами, коли більшість в радах і голови є представниками різних політичних сил. Одне з найболючіших питань на даний час - це розпаювання земель, коли селяни, які заслужено отримали свої паї, стають жертвами різноманітних оборудок і т.д..
- Як Київська обласна рада відреагувала на обрання нового мера Ірпеня?
- Якщо висловитись однією фразою - "в Ірпені, нарешті, закінчився безлад". Можливо, сказано дещо грубувато, але існує саме така думка, спричинена, мабуть, тим, що раніше невчасно здавалися звіти, представники міської влади запізнювались на засідання, і так далі.
- Повертаючись до земельних питань: в зв'язку з тим, що триває робота по розробці генерального плану забудови Ірпеня, який буде критерієм для визначення меж міста, чи не існує загроза втрати земель міста, які можуть відійти до інших міст чи районів?
- Ви знаєте, я, можливо, відкрию невеличкий секрет: на сьогоднішній день немає затверджених меж між містом Києвом та і Київською областю. Працює комісія, яка, разом з представниками Кабінету Міністрів, займається вирішенням цієї проблеми, яка залишається відкритою, і не тільки в Ірпені, а і в багатьох інших містах як Київської області, так і України. Але, з прийняттям генеральних планів міст та районів, межі населених пунктів фактично узаконюються.
- Ви сказали, що працює комісія. Хто в цій комісії представляє інтереси нашого міста?
- Ця комісія загальна, складається з представників облради, Кабінету міністрів, представників Київської облдержадміністрації, фахівців. Але, по мірі необхідності, до її складу залучаються всі зацікавлені сторони. Наприклад, якщо розглядатимуться межі Ірпеня або інших територіальних громад, до комісії залучатимуться депутати, закріплені за нашим регіоном.
- А хто закріплений за Ірпенем?
- Від БЮТ - я, як обласний депутат, Василь Іванович Якобінчук, Роман Васильович Янковий. Ми спільно, як фахівці різних галузей, відстоюємо інтереси нашого міста.
- Розкажіть, будь-ласка, як представник профільної комісії, чим закінчився державний експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені та регіоні?
- Формально, згідно закону, цей експеримент мав закінчитись в травні минулого року, але за однієї умови: звіт про його результати мав бути заслуханий на сесії Верховної Ради, з прийняттям відповідного рішення. Цього не сталось, тому сам експеримент ніби знаходиться в підвішеному стані. Вигода від цього експерименту, крім усіх інших, була в зменшеному відсотку відрахувань до державного бюджету за умови перевиконання доходної частини, і при вмілому розпорядженні коштами розвитку можна було розвивати місто і регіон в цілому завдяки власним ресурсам, зменшуючи участь інвестиційних асигнувань. Це був, знову ж таки, шанс, яким попередня влада, на жаль, не змогла більш раціонально скористатись. Взагалі, я сподіваюсь, що ми ще повернемось до цього експерименту, довівши його доцільність у Верховній Раді. Взагалі, я вірю, що Ірпінь буде мати не тільки славу скандального чи експериментального міста, а й поверне собі славу міста інтелігенції - письменників, композиторів; міста-курорту та міста здорового способу життя. Адже це наше місто, яке ми всі любимо, незважаючи на ті недоліки, які поки що існують.
- Можливо, у Вас є якісь побажання нашому новому меру та його команді?
- Хочеться, в першу чергу, побажати розуміння кожного ірпінчанина, спільного бачення, разом з міськрадою (незважаючи на різні політичні погляди), прийняття рішень, які будуть спрямовані не тільки на вирішення проблем міста, але і на розвиток в усіх напрямках - як соціальному, так і економічному. Щоб через невеликий проміжок часу ми, ірпінчани, побачили на власні очі, що місто розквітло, змінилося в кращу сторону.
- Як Ви вважаєте, Ірпінський регіон потрібно розвивати в соціальному напрямку чи в економічному? Адже соціальний розвиток неможливий без економічної підтримки.- В місті потрібно розвивати господарство, створювати бізнес, який не буде шкодити навколишньому середовищу. В першу чергу, це має бути рекреаційний напрямок - можливо, це десь трохи й утопічно звучить, - школи олімпійського резерву, стадіони, взагалі спортивна інфраструктура, адже Україна прийматиме Чемпіонат Європи з футболу в 2012 році. Можна побудувати спортивні заклади, як, наприклад, в Іспанії, Франції, Арабських Еміратах та інших країнах - вони не шкодять навколишньому середовищу, і водночас дають непоганий прибуток для місцевих бюджетів. І, звичайно, не можна обійтись без розвитку малого та середнього бізнесу. Що стосується поєднання соціальної та економічної складової розвитку міста - вважаю, і останнім часом часто про це кажу, що найкращі капіталовкладення - це наші діти. Потрібно створювати такі умови, щоб ірпінчани не їздили на роботу до Києва. Щоб діти, які виростуть в Ірпені, не мріяли виїхати за кордон. Навпаки, потрібно створювати такі умови, щоб заохочувати тих, хто вже виїхав, повернутись назад, додому, адже їхня батьківщина тут. Це також побажання нашому меру - знайти шляхи для вирішення цього глобального для міста питання.
Інтерв’ю депутата Київської обласної ради, голови Ірпінської міської партійної організації ВО "Батьківщина" Оксани Григорівни Коломієць.
- Оксано Григорівно, в Ірпені відбулись позачергові вибори міського голови. Які ваші враження від роботи Олега Бондаря, хоч і за короткий час?18 липня маленький ювілей у нашого нового мера - минає місяць з дня оголошення результатів виборів. І за цей короткий час вже відбулося три сесії міськради (Із них дві - позачергові. - Ред.), на яких було прийнято ряд рішень по нагальним питанням регіону. Місто поступово починає оживати. Якщо озирнутись назад, слід відмітити, що в колишнього мера, Мирослави Богданівни, був шанс, який просто потрібно було правильно використати. Громада на той час визначилась, вона дала той ступінь довіри, яким треба було користуватися, знову ж, заради громади. Але Мирослава Богданівна своїм шансом не скористалась.
- В чому Ви бачите причину невдачі Мирослави Свистович як міського голови Ірпеня?
- Дріб'язковість. Насамперед, коли людина приходить в політику, отримує якісь важелі влади, не повинна зациклюватись на дрібницях. Якщо це міський голова, то він повинен займатися глобальними проблемами міста. Звичайно, мер не повинен стояти осторонь тих проблем, з якими приходять до нього люди на прийом. Мер повинен обов'язково звертати увагу, наприклад, на порвані електродроти, чи зламану колонку, чи таке інше. Він повинен на все реагувати. Але, насамперед, мер повинен думати про те місто, про ту територію, про ту громаду, яка його обрала. Адже він - посадова особа, яка представляє інтереси громади, і повинен думати стратегічно. До певної міри, людина має бути талановита - і мислити стратегічно, і водночас вміти вичитувати документи, які потрібно підписувати, і вміти розмовляти з людьми, вести переговори, вміти організовувати людей своєї команди, яка працює на громаду, і, головне - вміти вирішувати проблеми.
- Скажіть, будь ласка, Ви давній опонент Мирослави Богданівни?
- Я б не сказала, що ми - опоненти. Я не вважаю Мирославу Богданівну опонентом. Мені її жаль. Людина, яка зациклюється на якусь інформацію, оперуючи при цьому недостовірними фактами, не може вважатись опонентом. Опоненти - це люди, які можуть вести дискусії на одному рівні, і ці дискусії, врешті решт, мають нести конструктив.
- Оксано Григорівно, протягом досить тривалого часу проти Вас в Ірпені поширювались листівки, які можна вважати чи то компроматом, чи то "чорним піаром". Як Ви до цього відноситесь?
- Ви знаєте, я вважаю, що на деяких прізвищах, особисто на моєму, спробували відпрацювати цей самий "чорний піар". Після "моїх" листівок почали з'являтись аналогічні листівки і на деяких депутатів міської ради, і на раду в цілому, і на деяких представників виборчого штабу чинного мера. Але, як політик, я просто вважаю неприпустимим застосування "чорного піару". Думаю, що в цьому році, в ході підготовки до парламентських виборів, "чорний піар" буде найбруднішим за всі роки незалежності України. Існує думка, що "велика політика" твориться в таких маленьких містечках, як наше, а потім видається "на гора".
- До речі, в деяких ЗМІ після позачергових виборів мера Ірпеня висвітлювалась думка, що в Ірпені, нібито, "відпрацьовували" технологію фальсифікацій майбутніх парламентських виборів, тобто, що вибори у нас відбувались із порушеннями. Яка Ваша думка з цього приводу?
- Ви знаєте, я заїжджала на деякі дільниці, бачила хід голосування. Які там можуть бути порушення? Явка виборців була невисокою. Підрахунок голосів здійснювався відповідно до чинного законодавства. Якби хотіли зробити фальсифікацію, мабуть, накидали б в ті урни стільки бюлетенів, скільки б захотіли, і розрив голосів між кандидатами був би зовсім інший. Не можу сказати, що в даному випадку в нас взагалі щось відпрацьовувалось.
- На якій стадії підготовка Вашої політичної сили до майбутніх парламентських виборів?
- На організаційній. Триває підбір кандидатів, формуються списки. В ході підготовки буде оголошено конкурс серед найбільш впливових людей, які поділяють погляди нашої політичної сили. Ми розуміємо, що без якісного відбору політиків не може бути якісної політики.
- Ви знаєте, коли будуть сформовані остаточні списки кандидатів від БЮТ до Верховної Ради?
- Це питання буде вирішуватись на партійних з'їздах, досконально вивчатись, і в терміни, визначені законом, списки будуть передані до ЦВК.
- Ваше прізвище буде в цих списках?
- Ні. Зараз я - обласний депутат, і вважаю, що в політиці, як і в житті - перед тим, як стати директором заводу, потрібно прийти на цей завод працівником, і пройти весь шлях від самого низу. Так і в політиці. Якщо ти не знаєш проблем села, селища, міста, області, нема тобі чого робити в структурах, які керують державою. Я думаю, депутат Верховної Ради повинен знати, як пишеться "Акт обстеження матеріально-побутових умов" малозахищеного громадянина, а не тільки, як підписуються і голосуються закони.
- Виходячи з Ваших планів, Ви бачите перспективу розвитку та існування БЮТ? Я маю на увазі тривалий період, в декілька років.
- Безперечно. Адже для чого тоді була помаранчева революція, для чого оголошувались позачергові вибори? Давайте в решті решт, визначатись: чи хочемо ми бути європейською державою? Державою, в якій національна ідея працює? В якій ми гордо можемо називатись українцями? Якщо хочемо, то потрібно визначатись зі своїм вибором, адже кожна держава має той уряд, на який вона заслуговує. Ми говоримо про те, що ми формуємо демократичну державу, тож давайте формувати її справді демократичною.
- Як Ви вважаєте, чи будуть після позачергових парламентських виборів створені передумови позачергові вибори до місцевих рад?
- На думку багатьох політологів, ймовірність таких виборів досить висока. В першу чергу це буде залежати від того, яка більшість буде сформована у Верховній Раді, які політичні сили отримають найбільшу підтримку українського народу.
- Вибори до місцевих рад краще проводити за партійними списками чи за мажоритарною схемою?
- Певні складнощі є в обох варіантах, як є і позитиви. Взагалі, Україна прямує до тієї ситуації, коли відбудеться злиття дрібних політичних партій та рухів, і в державі залишиться дві - три потужні політичні сили. На це вказує як досвід багатьох держав, так і аналіз політичної ситуації, що склалась. Кожна політична сила має свою програму. Учасники політичних сил діють в рамках програм своїх партій. Це дисциплінує людей, які свідомо йдуть в певну політичну силу. І закон про імперативний мандат сприяє зростанню рівня відповідальності. В політиці люди повинні займатись політикою. Втілювати в життя програми своїх політичних сил, в тому числі і соціальні. Політика - це надзвичайно високий рівень відповідальності.
- Оксано Григорівно, розкажіть, будь-ласка, читачам "Таймера" про Київську обласну раду. Які відносини складаються між депутатами різних політичних сил?
- Із 120 депутатів обласної ради 61 - представники БЮТ, тобто, ми маємо більшість голосів. Київська обласна рада, в першу чергу, займається питаннями, які стосуються безпосередньо Київської області, зокрема, розвитку області. Тому не завжди погляди представників різних фракцій співпадають, адже кожен намагається дотримуватись програм своєї політичної сили. Але питання вирішуються.
- А як вирішуються земельні питання, адже в Київській області земля - чи не найдорожча в Україні?
- Київська обласна рада не володіє землею. Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля в Україні належить громадам тих чи інших населених пунктів. Але питання використання земельних ресурсів області, наприклад, гірничі відводи, належать до компетенції обласної ради. На сьогоднішній день ми намагаємось заявити про себе як про господаря. Створюються обласні комунальні підприємства, засновані на власності Київської обласної ради. Інколи виникають суперечки між Київською обласною радою та Київською облдержадміністрацією, але ми, як БЮТ, намагаємось знаходити компроміс. Голова обласної ради, Володимир Володимирович Майбоженко, молодий, але досвідчений голова обласної ради, і його участь у переговорних процесах сприяє позитиву в цілому.
- А як часто відбуваються сесії обласної ради?
- Приблизно, один раз на місяць, по мірі накопичення питань, які спочатку проходять депутатські комісії, а потім виносяться на розгляд ради.
- До складу якої комісії Ви входите?
- Я працюю в комісії з питань місцевого самоврядування, адміністративного-територіального устрою, адміністрування персоналом та міжнародних зв'язків з органами місцевого самоврядування. Але в основному розглядаємо конфліктні ситуації, на жаль. Це, наприклад "нестиковка" сільських, селищних голів з радами, коли більшість в радах і голови є представниками різних політичних сил. Одне з найболючіших питань на даний час - це розпаювання земель, коли селяни, які заслужено отримали свої паї, стають жертвами різноманітних оборудок і т.д..
- Як Київська обласна рада відреагувала на обрання нового мера Ірпеня?
- Якщо висловитись однією фразою - "в Ірпені, нарешті, закінчився безлад". Можливо, сказано дещо грубувато, але існує саме така думка, спричинена, мабуть, тим, що раніше невчасно здавалися звіти, представники міської влади запізнювались на засідання, і так далі.
- Повертаючись до земельних питань: в зв'язку з тим, що триває робота по розробці генерального плану забудови Ірпеня, який буде критерієм для визначення меж міста, чи не існує загроза втрати земель міста, які можуть відійти до інших міст чи районів?
- Ви знаєте, я, можливо, відкрию невеличкий секрет: на сьогоднішній день немає затверджених меж між містом Києвом та і Київською областю. Працює комісія, яка, разом з представниками Кабінету Міністрів, займається вирішенням цієї проблеми, яка залишається відкритою, і не тільки в Ірпені, а і в багатьох інших містах як Київської області, так і України. Але, з прийняттям генеральних планів міст та районів, межі населених пунктів фактично узаконюються.
- Ви сказали, що працює комісія. Хто в цій комісії представляє інтереси нашого міста?
- Ця комісія загальна, складається з представників облради, Кабінету міністрів, представників Київської облдержадміністрації, фахівців. Але, по мірі необхідності, до її складу залучаються всі зацікавлені сторони. Наприклад, якщо розглядатимуться межі Ірпеня або інших територіальних громад, до комісії залучатимуться депутати, закріплені за нашим регіоном.
- А хто закріплений за Ірпенем?
- Від БЮТ - я, як обласний депутат, Василь Іванович Якобінчук, Роман Васильович Янковий. Ми спільно, як фахівці різних галузей, відстоюємо інтереси нашого міста.
- Розкажіть, будь-ласка, як представник профільної комісії, чим закінчився державний експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені та регіоні?
- Формально, згідно закону, цей експеримент мав закінчитись в травні минулого року, але за однієї умови: звіт про його результати мав бути заслуханий на сесії Верховної Ради, з прийняттям відповідного рішення. Цього не сталось, тому сам експеримент ніби знаходиться в підвішеному стані. Вигода від цього експерименту, крім усіх інших, була в зменшеному відсотку відрахувань до державного бюджету за умови перевиконання доходної частини, і при вмілому розпорядженні коштами розвитку можна було розвивати місто і регіон в цілому завдяки власним ресурсам, зменшуючи участь інвестиційних асигнувань. Це був, знову ж таки, шанс, яким попередня влада, на жаль, не змогла більш раціонально скористатись. Взагалі, я сподіваюсь, що ми ще повернемось до цього експерименту, довівши його доцільність у Верховній Раді. Взагалі, я вірю, що Ірпінь буде мати не тільки славу скандального чи експериментального міста, а й поверне собі славу міста інтелігенції - письменників, композиторів; міста-курорту та міста здорового способу життя. Адже це наше місто, яке ми всі любимо, незважаючи на ті недоліки, які поки що існують.
- Можливо, у Вас є якісь побажання нашому новому меру та його команді?
- Хочеться, в першу чергу, побажати розуміння кожного ірпінчанина, спільного бачення, разом з міськрадою (незважаючи на різні політичні погляди), прийняття рішень, які будуть спрямовані не тільки на вирішення проблем міста, але і на розвиток в усіх напрямках - як соціальному, так і економічному. Щоб через невеликий проміжок часу ми, ірпінчани, побачили на власні очі, що місто розквітло, змінилося в кращу сторону.
- Як Ви вважаєте, Ірпінський регіон потрібно розвивати в соціальному напрямку чи в економічному? Адже соціальний розвиток неможливий без економічної підтримки.- В місті потрібно розвивати господарство, створювати бізнес, який не буде шкодити навколишньому середовищу. В першу чергу, це має бути рекреаційний напрямок - можливо, це десь трохи й утопічно звучить, - школи олімпійського резерву, стадіони, взагалі спортивна інфраструктура, адже Україна прийматиме Чемпіонат Європи з футболу в 2012 році. Можна побудувати спортивні заклади, як, наприклад, в Іспанії, Франції, Арабських Еміратах та інших країнах - вони не шкодять навколишньому середовищу, і водночас дають непоганий прибуток для місцевих бюджетів. І, звичайно, не можна обійтись без розвитку малого та середнього бізнесу. Що стосується поєднання соціальної та економічної складової розвитку міста - вважаю, і останнім часом часто про це кажу, що найкращі капіталовкладення - це наші діти. Потрібно створювати такі умови, щоб ірпінчани не їздили на роботу до Києва. Щоб діти, які виростуть в Ірпені, не мріяли виїхати за кордон. Навпаки, потрібно створювати такі умови, щоб заохочувати тих, хто вже виїхав, повернутись назад, додому, адже їхня батьківщина тут. Це також побажання нашому меру - знайти шляхи для вирішення цього глобального для міста питання.
