» » » В гостях у міста—побратима

В гостях у міста—побратима

У червні, в рамках договору про співдружність та співпрацю, укладеного між Бучею та польськими містами-побратимами, нашу делегацію було запрошено на святкування Днів міст Тушина та Ярошина. До складу делегації входили депутати Бучанської міської ради, працівники виконавчого комітету та підприємці.
Про враження від поїздки та про можливі перспективи більш тісної співпраці з Тушином розповіла в інтерв’ю нашій газеті секретар Бучанської міської ради Марія Крижова.

— Мабуть, перше враження складається і від міст. Що найбільше Вам запам’яталося за кордоном?
— Якщо відверто — то вразило все. Як тільки перетнули кордон, то побачили майже бездоганно чисті вулиці, охайні околиці міст, відчули на собі різницю в якості доріг. Наші сусіди орієнтуються на Захід, тому стають більш практичними, розумно ведуть господарство. У них обробляється кожен метр землі. Неозброєним оком помітно, що чимало сил віддано на створення благоустрою. І хоч містечко невелике (12 тис. жителів), проте цікаве, затишне.

— Польща не так вже й далеко від України, у нас – спільне минуле. Чому ж, на Вашу думку, така різниця в культурі побуту?
— Мабуть, відбувся перелом у їхній свідомості. Тушинці зрозуміли, що потрібно жити краще, а бути по вуха в смітті – то неподобство.
Скажу, що й нам є чому в них повчитися. Ми зможемо й свій благоустрій вивести на такий високий рівень, бо такі ж самі люди, руки, ті ж засоби.

— Бучу зустрічали гостинно? У якому дусі проходило спілкування – в діловому, а чи все ж таки більш у побратимському?
— Місцеві жителі дуже привітні, радо нас вітали. Зустріли особисто бургомістр, спікер (секретар ради), секретар ради (керуючий справами), заступник і начальник фінуправління. Провели оглядову екскурсію. Мовного бар’єру особливо й не відчувалося.
Люди, яким за сорок, свого часу вивчали російську мову в школі, як іноземну. Тому на розмовному рівні нею володіють досить непогано. Принаймні, ми розуміли один одного.
Спочатку було дещо дивно, але все ж приємно, коли чули постійні згадки про Бучу. Справа в тому, що тушинська делегація була на сторіччі нашого міста. То ж поляки мали змогу на власні очі побачити куточок Київщини, оцінити його, познайомитися та поспілкуватися з нашими людьми. Буча їм сподобалося – це молоде місто, яке стрімко розвивається. А цього року прийшла наша черга відвідати побратимів. Тому можна сказати, що подібні знаки уваги стають для нас гарною традицією.

— Наше місто розбудовується досить швидко, з’являються нові об’єкти. Наскільки вони відрізняються чи, навпаки, подібні до архітектури Тушина? За яким підходом поляки створюють новобудови?
— Я б сказала, що за практичним. Ми побували в їхньому навчальному закладі. Там школа будується за досить цікавим принципом, якщо можна так сказати, то споруда багатофункціональна. В одній будівлі знаходяться початкова школа, гімназія та коледж. Заклади розділені лише коридором – ніби переходом від одного рівня до іншого. Досить зручно, й, мабуть, такий задум має сенс. Це така собі специфічна підготовка дітей до майбутнього.
А три роки тому, побудували за новітніми технологіями найсучасніший спортивний зал. Велика площа, яку він займає, може слугувати і як своєрідне поле для гри у футбол, і бути поділеною на різні спортивні секції. Там діти займаються баскетболом, волейболом, грають у теніс тощо.
Ще один приклад раціонального використання ресурсів поляками — одна із стін триповерхового будинку культури, що будується, буде виходити на гімназію й слугуватиме в якості тренування для скалолазів. Зараз її спеціально облаштовують.

— Заклади відпочинку є?
— Чудовий аквапарк. Дивлячись на цю споруду, здається, що її щойно здали в експлуатацію, хоча об’єкту вже близько 5 років. Басейни чисті, вода прозора. У вихідні там відпочиває багато діток і дорослих. Задумуєшся, чому так. На утримання аквапарку з місцевого бюджету щомісячно виділяють 10 тисяч доларів. Адже він себе не окуповує. Але справа не тільки в цьому. Для порівняння взяти наш перехід. Побудований менше року тому, а його внутрішній вигляд, помальовані стіни, навряд чи назвеш привабливими. Мабуть, все залежить від культури людини, її поведінки в суспільстві.

— Де в них проходять святкування, приурочені Дню міста?
— Ми приїхали на свято міста. Для проведення цього заходу в Тушині є спеціально відведена територія біля озера, на березі якого розміщені дерев’яні будиночки, дубові добротні лави та столи. За ними люд і святкує. На Дні народження міста грали у футбол – виставили команду мерії проти команди поліцейських. Перемогли правоохоронці. Що ж, специфіка роботи зобов’язує. Хоча засмучених не було. Хлопці потиснули один одному руки й сіли святкувати за один стіл. Пригощали простими, але досить цікавими національними стравами.

— Масові заходи, сценарій свята відрізняються від наших?
— Не сказала б, що сценарій святкування дуже відрізняється від нашого. На сцену запрошувалися гості, які вітали жителів Тушина. Спочатку вступну промову сказав бургомістр. Потім вручали подарунки. Концерт готувався силами дітей – акцент ставиться на власних талантах. Та були запрошені й молодіжні групи з Варшави.

— У своїй внутрішній політиці на що найбільше спрямовує увагу Тушинська мерія?
— Особлива увага приділяється соціальному захисту населення. Можна сказати, що це їхнє завдання №1. Звичайно, містечко самобутнє, в ньому є щось своє, неповторне.
І повчитися є чому. З їхнього досвіду можна запозичити організацію благоустрою, взяти для себе й деякі елементи малої архітектури – у них будівлі цікаві та різнопланові.

— За час відвідин були укладені якісь угоди, домовленості між нашими містами?
— Якихось прямих домовленостей про співпрацю ми не укладали. Стосунки базуються на дружбі, партнерстві. Ми попросили у керманичів Тушина надати нам технічну документацію на аквапарк. Цей об’єкт дуже сподобався й хотілося б бачити щось подібне у Бучі. Те ж саме стосується й будівництва спортивної зали. Нам пообіцяли. Але ці проекти складаються з великої кількості паперів, то нам їх підготують і надішлють.
Може бути й практична взаємодія між двома містами. Якщо все складеться, то в майбутньому зможемо відправити нашу делегацію дітей на відпочинок до Тушина, а вони нам свою. Буде схоже щось на зразок взаємин з нашим українським містом-побратимом – Тячевом.

— Тобто, подібний аквакомплекс буде й у Бучі?
— Не виключено. Перспективи будівництва басейну вже давно обговорюємо. Нині шукаємо інвестора, адже на це потрібно мільйони гривень. І цілком можливо, що ця споруда буде подібною до польської.



------------------
інші статті про місто Тушин : "В гостях у міста—побратима Тушин", та "Маршрут дружби: Буча - Тушин"
газета: газета: №26 "Бучанські новини" від 6 липня 2007р.
Людмила Гладська
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.