У весняно-літній період, окрім пляжного сезону, відкривається також сезон шашликів. Усіх тягне на природу, до лісу, а особливо ледачих та неперебірливих – до лісо-паркових зон. Розводять “піонерські” багаття, вкривають дерн рівним шаром сміття і, наспілкувавшись із природою, задоволені - їдуть додому.
Питання, чому після пікніка більшість бучанців залишає по собі купи сміття, вже давно стало риторичним. Чи то в нас усі такі забудькуваті, чи може «врождённая» інтелігенція заважає прибрати за собою – не відомо.
Відомо лиш те, що після таких «заходів» затишна галявина перетворюється на смітник.Часто групи таких от «інтелігентних» відпочивальників приїздять на авто до лісо- паркових зон, що були створені дбайливими руками комунальників. П’ють, їдять, палять вогнища, зовсім не піклуючись при цьому про навколишні дерева та кущі. Ситі та відпочилі, залишають усе, що не допили, не доїли просто неба, сідають «по конях» і розчиняються в куряві. Це вони, мабуть, так про двірників піклуються. Мовляв, не залишати же людей без роботи!
Одним з облюбованих місць масового «шашличного» відпочинку є клаптик лісу між Центральним будинком культури та пожежною частиною. Саме там, де проводиться більшість святкових дискотек та збіговиськ велосипедистів. Заасфальтована площадка, що слугує танцполом для молоді, дуже зручна для стоянки автівок відпочиваючих. Повалені дерева – імпровізовані столики для «фуршетів». Якщо полінця не відповідають вимогам комфорту – не біда, можна зламати інше дерево та зручно на ньому розміститися.
Природа перестала бути оточуючим світом, вона перетворилася на підручний матеріал для задоволення потреб «нужденних»…
Працівники Бучанського УЖКГ, які наглядають за територією, неодноразово намагалися своїми силами вплинути на ситуацію. Проте хто ж буде слухати двірників? На разі люди перейшли до рішучих дій. Вони готують подання до Бучанського міського голови з проханням віднести цю місцину до паркової зони. Якщо ініціатива матиме позитивний відгук, то на території між Центральним будинком культури та пожежною частиною буде заборонено проїзд авто, а також розведення багать та проведення пікніків.
Маємо надію, що люди схаменуться й зрозуміють – природа нам дана для життя, а не для руйнування.
Питання, чому після пікніка більшість бучанців залишає по собі купи сміття, вже давно стало риторичним. Чи то в нас усі такі забудькуваті, чи може «врождённая» інтелігенція заважає прибрати за собою – не відомо.
Відомо лиш те, що після таких «заходів» затишна галявина перетворюється на смітник.Часто групи таких от «інтелігентних» відпочивальників приїздять на авто до лісо- паркових зон, що були створені дбайливими руками комунальників. П’ють, їдять, палять вогнища, зовсім не піклуючись при цьому про навколишні дерева та кущі. Ситі та відпочилі, залишають усе, що не допили, не доїли просто неба, сідають «по конях» і розчиняються в куряві. Це вони, мабуть, так про двірників піклуються. Мовляв, не залишати же людей без роботи!
Одним з облюбованих місць масового «шашличного» відпочинку є клаптик лісу між Центральним будинком культури та пожежною частиною. Саме там, де проводиться більшість святкових дискотек та збіговиськ велосипедистів. Заасфальтована площадка, що слугує танцполом для молоді, дуже зручна для стоянки автівок відпочиваючих. Повалені дерева – імпровізовані столики для «фуршетів». Якщо полінця не відповідають вимогам комфорту – не біда, можна зламати інше дерево та зручно на ньому розміститися.
Природа перестала бути оточуючим світом, вона перетворилася на підручний матеріал для задоволення потреб «нужденних»…
Працівники Бучанського УЖКГ, які наглядають за територією, неодноразово намагалися своїми силами вплинути на ситуацію. Проте хто ж буде слухати двірників? На разі люди перейшли до рішучих дій. Вони готують подання до Бучанського міського голови з проханням віднести цю місцину до паркової зони. Якщо ініціатива матиме позитивний відгук, то на території між Центральним будинком культури та пожежною частиною буде заборонено проїзд авто, а також розведення багать та проведення пікніків.
Маємо надію, що люди схаменуться й зрозуміють – природа нам дана для життя, а не для руйнування.
Тему досліджувала
Ольга Гдуля
Ольга Гдуля