Друга неділя після Великодня - день пам'яті Святих жинок-мироносиць
Жінки-мироносиці — це ті жінки, які прийняли вчення Христа. Вони ставали новими людьми, навчаючись єдиної Христової заповіді любові, але такої любові, якої не знали вони у своєму минулому, праведному чи грішному, житті. Вони навіть не побоялися стояти віддалік – коли помирав Христос на хресті й нікого не було із учнів Його, крім Іоанна. Не побоялися вони прийти “помазати” тіло Ісуса Христа, відкинутого людьми, зрадженого своїми, засудженого неправедно чужими злочинцями.
Любов виявилась сильнішою за страх і смерть, міцнішою погроз – і там, де роздуми і переконання не врятували учнів від страху, - любов подолала все.
Коли ми хочемо провірити свою совість по відношенню до Христа, до Церкви, перш за все, нам потрібно оцінити своє відношення до своїх близьких, до своєї країни, до тих, кому найбільше потрібна увага й піклування.
![]()
У нашому місті є школа-інтернат, де живуть діти без батьківської опіки, які потребують до себе особливої любові та уваги. І тому люди, які працюють у цьому учбовому закладі, не тільки викладають уроки, вчать читати, писати, а й віддають свою любов та сили для виховання дітей. Ми маємо повне право називати жінок, які працюють у нашій школі, - жінками-мироносицями. Бо так, як жінки-мироносиці йшли за покинутим Христом, так і вони йдуть за покинутими дітьми, віддають їм свою любов, яка тільки одна може перемогти зло й направити дитину до добра.
Тому великим бажання дирекції школи, настоятеля Молодіжного Свято-Успенського Духовного центру було висловити вдячність та організувати свято нашим жінкам, які віддають свої сили й талант вихованцям інтернату.
Святкування дня Жінок-мироносиць почалось із літургії в храмі Успіння-Пресвятої Богородиці. святкову літургію очолив Голова Синодального відділу в справах молоді Преосвященніший єпископ Полтавський та Кременчуцький Федір. З ним спів служили священнослужителі Української Православної Церкви Київського Патріархату. В своїх молитвах вони просили Бога ниспослати Свої благодатні сили та дарувати мир, здоров’я, благоденственне й мирне життя всім, хто навчає й навчається в нашій школі.
![]()
Усі присутні були приємно вражені святковим концертом, який підготували вихованці інтернату.
В. Науменко,
старший вихователь
Жінки-мироносиці — це ті жінки, які прийняли вчення Христа. Вони ставали новими людьми, навчаючись єдиної Христової заповіді любові, але такої любові, якої не знали вони у своєму минулому, праведному чи грішному, житті. Вони навіть не побоялися стояти віддалік – коли помирав Христос на хресті й нікого не було із учнів Його, крім Іоанна. Не побоялися вони прийти “помазати” тіло Ісуса Христа, відкинутого людьми, зрадженого своїми, засудженого неправедно чужими злочинцями.
Любов виявилась сильнішою за страх і смерть, міцнішою погроз – і там, де роздуми і переконання не врятували учнів від страху, - любов подолала все.
Коли ми хочемо провірити свою совість по відношенню до Христа, до Церкви, перш за все, нам потрібно оцінити своє відношення до своїх близьких, до своєї країни, до тих, кому найбільше потрібна увага й піклування.
У нашому місті є школа-інтернат, де живуть діти без батьківської опіки, які потребують до себе особливої любові та уваги. І тому люди, які працюють у цьому учбовому закладі, не тільки викладають уроки, вчать читати, писати, а й віддають свою любов та сили для виховання дітей. Ми маємо повне право називати жінок, які працюють у нашій школі, - жінками-мироносицями. Бо так, як жінки-мироносиці йшли за покинутим Христом, так і вони йдуть за покинутими дітьми, віддають їм свою любов, яка тільки одна може перемогти зло й направити дитину до добра.
Тому великим бажання дирекції школи, настоятеля Молодіжного Свято-Успенського Духовного центру було висловити вдячність та організувати свято нашим жінкам, які віддають свої сили й талант вихованцям інтернату.
Святкування дня Жінок-мироносиць почалось із літургії в храмі Успіння-Пресвятої Богородиці. святкову літургію очолив Голова Синодального відділу в справах молоді Преосвященніший єпископ Полтавський та Кременчуцький Федір. З ним спів служили священнослужителі Української Православної Церкви Київського Патріархату. В своїх молитвах вони просили Бога ниспослати Свої благодатні сили та дарувати мир, здоров’я, благоденственне й мирне життя всім, хто навчає й навчається в нашій школі.
Усі присутні були приємно вражені святковим концертом, який підготували вихованці інтернату.
В. Науменко,
старший вихователь
