Ім'я Олега Сотнікова добре знайоме бучанцям. Він очолює АТП 13250, яке займається міськими та міжміськими перевезеннями громадян. А майже рік тому пан Сотніков став ще й депутатом Ірпінської міської ради.
– Олеже Леонідовичу, хоча ваше підприємство й розміщене на териториії Бучі, та зараз ви більше опікуєтесь проблемами Ірпеня, як депутат їхньої міськради, і працюєте на благо сусідів...
– Не тільки на благо Ірпеня. Давайте розділимо професійну діяльність і суспільну. Наше підприємство працює в Ірпінському регіоні, тому не можна відокремлювати Ірпінь, Бучу, Ворзель чи інший населений пункт. Ми працюємо для людей, пасажирів. І тут не може бути якихось поділів. Що ж до суспільної діяльності, то я депутат Ірпінської міської ради.
– Добре. Тоді поговоримо про вашу професійну сферу. Про нові маршрути вашого транспорту в Бучі. Отже, які перспективи?
– Буча розбудовується і природно, що по мірі здачі в експлуатації нових будинків, створення нових мікрорайонів буде трансформуватися маршрутна сітка. Є попередні накидки як воно буде виглядати. Спільно з виконкомом Бучанської міської ради ми над цим працюємо. Коли будуть здаватися будинки з правого боку ковельської траси, як їхати до Ворзеля, то буде трансформуватися рух, адже зараз всі спроби налагодити транспортне сполучення не виходять, бо недостатня кількість людей користуються послугами громадського транспорту.
Бучанський вокзал, Ястремщина, новий масив, по кільцевій назад на трасу – це конкретика, але все виглядатиме так: при здачі будинків в експлуатацію буде збиратися інформація у людей, акумулюватиметься у виконкомі міської ради й спільно з виконавчим комітетом буде прийматися рішення про створення внутрішньоміських бучанських маршрутів. А також про додаткові маршрути, які зв’язуватимуть нові мікрорайони з Києвом.
– А щодо Склозаводської?
– Що стосується Склозаводської, то вона зв’язана чітким транспортним сполученням з Києвом, безпосередньо від платформи і з достатньо зручним для людей інтервалом. По Склозаводській, по вулиці Кірова, йдуть автобуси №19. Тому говорити, що Склозаводська випадає з транспортної сітки не можна.
Зараз відбувається інтенсивне проектування на землях аграрного університету, вздовж пойми Бучанки, біля комбінату “Перемога”, там на 15 га буде будуватися мікрорайон. Тому по-іншому може “заграти” Склозаводська, об’їзна дорога і на вул. Третього Інтернаціоналу або через Академію. Всі ці процеси ми відсліджуємо й тримаємо руку на пульсі.
А щодо Лісової Бучі, то ми чекаємо рішення замовника. Як тільки буде прийнято рішення виконкому Бучанської міської ради, ми готові для початку з 7 до 9 години ранку пропустити всі 20 авто №381К, коли вони йдуть з Києва фактично порожні, по вул. Революції до Гуманітарного інституту, по вул. Артема, Малиновського й до залізниці, щоб дати людям змогу дістатися до центра – це перший етап. Другий – створення постійного маршруту через Лісову Бучу. Роботи в цьому напрямку вже ведуться, зокрема підготовчі. Варіантів прокладання там маршруту багато, але рішення потрібно приймати виходячи з питання безпеки руху й бачення замовника, який акумулює побажання людей.
– У вас була спроба облагородити зупинки, поставивши там сучасні павільони. Але з того нічого не вийшло...
– На жаль, наші люди не оцінили того, що їм намагаються створити якісь умови у вигляді комфортабельних металевих конструкцій. Траплялися акти вандалізму. Ще один чинник – ми не торгівельне підприємство. Самі ми не можемо здійснювати торгівлю у вбудованих торгівельних частинах цих зупинок. Розрахунок був на те, що підприємець бере в оренду цю торгівельну частину й підтримує зупинку в належному санітарному стані. Але сама економіка цього бізнесу швидше за все не передбачає оренди, бо прибутки від торгівлі невисокі. Тому ми пішли наступним чином. Всі, хто бажають працювати, викупили металеві конструкції (за старими цінами), оформили їх і вже від себе продовжують експлуатувати.
– Ви вже рік є депутатом Ірпінської міської ради. Можете порівняти, на сьогодні, роботу Бучанської міськради та Ірпінської міськради?
– На мій погляд, різниця в тому, що, коли говорити про депутатську каденцію, то Буча вступила туди з дуже серйозними напрацюваннями за рахунок того, що Бучанський міський голова був обраний населенням Бучі на третій термін. Тобто, йде планомірна робота у багатьох напрямках – починаючи від житлово-комунального господарства і закінчуючи благоустроєм тощо. До Ірпеня прийшов новий міський голова, який повинен був показати жителям свою програму, до чого він хоче привести це місто й які пріоритетні напрямки цієї справи. Але, на жаль, цього поки що немає. Тому всі ці рухи не скоординовані, а спроби депутатів поставити всі ці питання фактично успіху не мають. Діалог ведеться, але знову ж - нема тієї стратегії, на основі якої можна було б об’єднувати зусилля.
– Чи існує конфлікт між мером Ірпеня і депутатським корпусом?
– Я б сказав, непорозуміння. Виходячи з того, що відбувається в Ірпені по всім напрямках – фінансування медицини на останньому місці в області, роботу освіти ще доведеться оцінити, бо прийшов новий начальник, в жахливому стані житлово-комунальне господарство. І ми, послухавши звіт міського голови, прийшли до висновку, що команда виконкому працювала незадовільно й результату не показала. Ми вважаємо, що потрібно сформувати нову команду і сподіваємося, що міський голова покаже нам цих людей, адже до цих пір ми не знаємо ні їх прізвищ, ні імен. А люди цікавляться, чому ми не піднімаємо цих питань в більш гострій формі. От ми їх і поставили. Суть нашого рішення була такою – звіт міського голови взяти до уваги, роботу Ірпінського міськвиконкому визнати незадовільною і розпустити його згідно Закону “Про місцеве самоврядування”.
– Яким Ви бачите розвиток подій надалі?
- Виходячи з тих рішень, які були прийняті останнім часом Ірпінською міською радою, то на найближчій сесії ми повинні побачити представлення нам нової, професійної, з якостями антикризових менеджерів, команди.
– Олеже Леонідовичу, хоча ваше підприємство й розміщене на териториії Бучі, та зараз ви більше опікуєтесь проблемами Ірпеня, як депутат їхньої міськради, і працюєте на благо сусідів...
– Не тільки на благо Ірпеня. Давайте розділимо професійну діяльність і суспільну. Наше підприємство працює в Ірпінському регіоні, тому не можна відокремлювати Ірпінь, Бучу, Ворзель чи інший населений пункт. Ми працюємо для людей, пасажирів. І тут не може бути якихось поділів. Що ж до суспільної діяльності, то я депутат Ірпінської міської ради.
– Добре. Тоді поговоримо про вашу професійну сферу. Про нові маршрути вашого транспорту в Бучі. Отже, які перспективи?
– Буча розбудовується і природно, що по мірі здачі в експлуатації нових будинків, створення нових мікрорайонів буде трансформуватися маршрутна сітка. Є попередні накидки як воно буде виглядати. Спільно з виконкомом Бучанської міської ради ми над цим працюємо. Коли будуть здаватися будинки з правого боку ковельської траси, як їхати до Ворзеля, то буде трансформуватися рух, адже зараз всі спроби налагодити транспортне сполучення не виходять, бо недостатня кількість людей користуються послугами громадського транспорту.
Бучанський вокзал, Ястремщина, новий масив, по кільцевій назад на трасу – це конкретика, але все виглядатиме так: при здачі будинків в експлуатацію буде збиратися інформація у людей, акумулюватиметься у виконкомі міської ради й спільно з виконавчим комітетом буде прийматися рішення про створення внутрішньоміських бучанських маршрутів. А також про додаткові маршрути, які зв’язуватимуть нові мікрорайони з Києвом.
– А щодо Склозаводської?
– Що стосується Склозаводської, то вона зв’язана чітким транспортним сполученням з Києвом, безпосередньо від платформи і з достатньо зручним для людей інтервалом. По Склозаводській, по вулиці Кірова, йдуть автобуси №19. Тому говорити, що Склозаводська випадає з транспортної сітки не можна.
Зараз відбувається інтенсивне проектування на землях аграрного університету, вздовж пойми Бучанки, біля комбінату “Перемога”, там на 15 га буде будуватися мікрорайон. Тому по-іншому може “заграти” Склозаводська, об’їзна дорога і на вул. Третього Інтернаціоналу або через Академію. Всі ці процеси ми відсліджуємо й тримаємо руку на пульсі.
А щодо Лісової Бучі, то ми чекаємо рішення замовника. Як тільки буде прийнято рішення виконкому Бучанської міської ради, ми готові для початку з 7 до 9 години ранку пропустити всі 20 авто №381К, коли вони йдуть з Києва фактично порожні, по вул. Революції до Гуманітарного інституту, по вул. Артема, Малиновського й до залізниці, щоб дати людям змогу дістатися до центра – це перший етап. Другий – створення постійного маршруту через Лісову Бучу. Роботи в цьому напрямку вже ведуться, зокрема підготовчі. Варіантів прокладання там маршруту багато, але рішення потрібно приймати виходячи з питання безпеки руху й бачення замовника, який акумулює побажання людей.
– У вас була спроба облагородити зупинки, поставивши там сучасні павільони. Але з того нічого не вийшло...
– На жаль, наші люди не оцінили того, що їм намагаються створити якісь умови у вигляді комфортабельних металевих конструкцій. Траплялися акти вандалізму. Ще один чинник – ми не торгівельне підприємство. Самі ми не можемо здійснювати торгівлю у вбудованих торгівельних частинах цих зупинок. Розрахунок був на те, що підприємець бере в оренду цю торгівельну частину й підтримує зупинку в належному санітарному стані. Але сама економіка цього бізнесу швидше за все не передбачає оренди, бо прибутки від торгівлі невисокі. Тому ми пішли наступним чином. Всі, хто бажають працювати, викупили металеві конструкції (за старими цінами), оформили їх і вже від себе продовжують експлуатувати.
– Ви вже рік є депутатом Ірпінської міської ради. Можете порівняти, на сьогодні, роботу Бучанської міськради та Ірпінської міськради?
– На мій погляд, різниця в тому, що, коли говорити про депутатську каденцію, то Буча вступила туди з дуже серйозними напрацюваннями за рахунок того, що Бучанський міський голова був обраний населенням Бучі на третій термін. Тобто, йде планомірна робота у багатьох напрямках – починаючи від житлово-комунального господарства і закінчуючи благоустроєм тощо. До Ірпеня прийшов новий міський голова, який повинен був показати жителям свою програму, до чого він хоче привести це місто й які пріоритетні напрямки цієї справи. Але, на жаль, цього поки що немає. Тому всі ці рухи не скоординовані, а спроби депутатів поставити всі ці питання фактично успіху не мають. Діалог ведеться, але знову ж - нема тієї стратегії, на основі якої можна було б об’єднувати зусилля.
– Чи існує конфлікт між мером Ірпеня і депутатським корпусом?
– Я б сказав, непорозуміння. Виходячи з того, що відбувається в Ірпені по всім напрямках – фінансування медицини на останньому місці в області, роботу освіти ще доведеться оцінити, бо прийшов новий начальник, в жахливому стані житлово-комунальне господарство. І ми, послухавши звіт міського голови, прийшли до висновку, що команда виконкому працювала незадовільно й результату не показала. Ми вважаємо, що потрібно сформувати нову команду і сподіваємося, що міський голова покаже нам цих людей, адже до цих пір ми не знаємо ні їх прізвищ, ні імен. А люди цікавляться, чому ми не піднімаємо цих питань в більш гострій формі. От ми їх і поставили. Суть нашого рішення була такою – звіт міського голови взяти до уваги, роботу Ірпінського міськвиконкому визнати незадовільною і розпустити його згідно Закону “Про місцеве самоврядування”.
– Яким Ви бачите розвиток подій надалі?
- Виходячи з тих рішень, які були прийняті останнім часом Ірпінською міською радою, то на найближчій сесії ми повинні побачити представлення нам нової, професійної, з якостями антикризових менеджерів, команди.
