НАШ ПАТРІОТ
Старше покоління чоловіків лютий місяць відносять до свого головного свята, яке сьогодні іменується “Днем захисників Вітчизни”. А раніше це був день 23-го лютого, який відзначався як історична дата народження Червоної Армії. І у цей день чоловіки рапортували про свою підготовку до захисту Вітчизни. А сьогодні старше покоління, якому дісталось пройти Велику Вітчизняну війну і залишитися живими зі своїми спогадами про ті часи, виступають перед молоддю – учнями шкіл, виховуючи в них патріотичне почуття до нашої країни.
![]()
У нашій організації ради інвалідів війни м. Бучі є люди, які заслуговують на повагу не тільки за свої військові нагороди, але й відзнаки, трудові подвиги наших буднів. Серед них – інвалід Великої Вітчизняної війни І групи Микола Павлович Василенко.
Цей чоловік пройшов важкий шлях дорогами війни. У 1942 році був евакуйований до Удмуртії, де підлітком спочатку працював на електростанції учнем, а потім помічником машиніста.
У 1944 році був призваний на війну, закінчив школу молодших авіаційних спеціалістів і був направлений у чехословацьку дивізію генерала Свободи, в підрозділ штурмового полку. В березні 1945 року, під час боїв у Польщі був поранений.
Після закінчення війни його перевели з чехословацької частини до нашого авіаційного полку, в якому ще служив до 1959 року на посаді старшого механіка авіаційного озброєння.
За період роботи старшим механіком по авіаційному озброєнні, зробив більше двадцяти п’яти раціоналізаторських винаходів, одержав більше 20-ти почесних грамот та подяк від керівництва механічного заводу (ім. Антонова) та інших організацій.
Нагороджений орденом “Пошани”, “Вітчизняної війни І ст.” та орденом “За мужність” і ще 24-ма медалями різного ґатунку.
У 1967 році Микола Павлович був нагороджений почесною грамотою Міністерства авіаційної промисловості за успішне й високоякісне проведення повітряного параду та хорошої організації наземної авіаційної виставки на честь 50-річчя держави.
Особливо хочу відзначити нагороду, яку він одержав у листопаді 1971 року – бронзову медаль виставки досягнень народного господарства СРСР.
Такої нагороди немає жоден з наших інвалідів та учасників бойових дій міста Бучі.
Микола Павлович пройшов славний бойовий та трудовий шлях як висококваліфікований спеціаліст, один з кращих раціоналізаторів.
Свої знання та трудові навички передавав молодим робітникам, своїм особистим прикладом зробив значний внесок у справу випробування та експлуатацію багатьох літаків типу “АН”.
А сьогодні, як член Ради інвалідів, - заступник її голови у місті Буча, проводить велику роботу серед молоді та учнів шкіл, своїми виступами перед ними сприяє вихованню патріотизму молоді.
Анатолій НОСАРОВ
Старше покоління чоловіків лютий місяць відносять до свого головного свята, яке сьогодні іменується “Днем захисників Вітчизни”. А раніше це був день 23-го лютого, який відзначався як історична дата народження Червоної Армії. І у цей день чоловіки рапортували про свою підготовку до захисту Вітчизни. А сьогодні старше покоління, якому дісталось пройти Велику Вітчизняну війну і залишитися живими зі своїми спогадами про ті часи, виступають перед молоддю – учнями шкіл, виховуючи в них патріотичне почуття до нашої країни.
У нашій організації ради інвалідів війни м. Бучі є люди, які заслуговують на повагу не тільки за свої військові нагороди, але й відзнаки, трудові подвиги наших буднів. Серед них – інвалід Великої Вітчизняної війни І групи Микола Павлович Василенко.Цей чоловік пройшов важкий шлях дорогами війни. У 1942 році був евакуйований до Удмуртії, де підлітком спочатку працював на електростанції учнем, а потім помічником машиніста.
У 1944 році був призваний на війну, закінчив школу молодших авіаційних спеціалістів і був направлений у чехословацьку дивізію генерала Свободи, в підрозділ штурмового полку. В березні 1945 року, під час боїв у Польщі був поранений.
Після закінчення війни його перевели з чехословацької частини до нашого авіаційного полку, в якому ще служив до 1959 року на посаді старшого механіка авіаційного озброєння.
За період роботи старшим механіком по авіаційному озброєнні, зробив більше двадцяти п’яти раціоналізаторських винаходів, одержав більше 20-ти почесних грамот та подяк від керівництва механічного заводу (ім. Антонова) та інших організацій.
Нагороджений орденом “Пошани”, “Вітчизняної війни І ст.” та орденом “За мужність” і ще 24-ма медалями різного ґатунку.
У 1967 році Микола Павлович був нагороджений почесною грамотою Міністерства авіаційної промисловості за успішне й високоякісне проведення повітряного параду та хорошої організації наземної авіаційної виставки на честь 50-річчя держави.
Особливо хочу відзначити нагороду, яку він одержав у листопаді 1971 року – бронзову медаль виставки досягнень народного господарства СРСР.
Такої нагороди немає жоден з наших інвалідів та учасників бойових дій міста Бучі.
Микола Павлович пройшов славний бойовий та трудовий шлях як висококваліфікований спеціаліст, один з кращих раціоналізаторів.
Свої знання та трудові навички передавав молодим робітникам, своїм особистим прикладом зробив значний внесок у справу випробування та експлуатацію багатьох літаків типу “АН”.
А сьогодні, як член Ради інвалідів, - заступник її голови у місті Буча, проводить велику роботу серед молоді та учнів шкіл, своїми виступами перед ними сприяє вихованню патріотизму молоді.
Анатолій НОСАРОВ
