Інтерв’ю з новопризначеним завідувачем Бучанського відділу освіти Геннадієм Івановичем Черкасовим
![Перспективи освіти в Бучі]()
Геннадій Іванович Черкасов
50 років. Народився на Харківщині. Закінчив Київський державно-педагогічний інститут ім. Горького.
За фахом – вчитель біології та хімії. Ще на 5-му курсі, пішов працювати в школу і вже майже 30 років працює в Ірпені та Бучі на педагогічній ниві.
З 1990 року працював в Ірпінському відділі освіти – інспектором шкіл, спеціалістом І категорії.
Одружений, має сина. Захоплюється природою та збиранням лікарських трав.
Школа, шкільні роки – це те, що залишається у нашій пам’яті на все життя. А вчитель завжди є для нас моральним прикладом. Ким би ми не стали в майбутньому, які б посади не займали...
Про роботу Бучанського відділу освіти ми розмовляємо з його керівником — Геннадієм Івановичем Черкасовим.
— Тож, як я розумію, Ви для бучанців людина не нова...
— Це дійсно так. В Ірпінському регіоні я працюю з 1981 року. В 1985 році був призначений директором станції юних натуралістів. З 1990 року став працювати у відділі освіти Ірпінської міської ради. За той час, я, окрім того, що займав керівну посаду, ще працював за сумісництвом у Бучанській виправній колонії (там була загальноосвітня школа), в школі №7 та в школі №9. Тобто, освітні заклади в Бучі я знаю вже давно і дуже добре.
В кінці 2006 року, тоді ще Бучанський селищний голова, Анатолій Федорук запропонував мені висунути свою кандидатуру на конкурс на заміщення вакантної посади начальника Бучанського міського відділу освіти. Я погодився. Офіційно був призначений на посаду 2 січня. З того часу я займаюся створенням нормативної бази відділу освіти: штатним розкладом, формуванням бюджету тощо. І тут хочу зазначити, що відділ освіти чи не єдина з найвагоміших статей видатків бюджету міста: більше 10 млн. грн.
— А з яких структурних одиниць буде складатися відділ?
— З апарату управління, методичної служби, міського методичного кабінету та централізованої бухгалтерії.
Зараз йде передача всіх загальноосвітніх навчальних закладів з міста Ірпеня до Бучі. Рішенням сесії Бучанської селищної ради від 28 грудня 2006 року було змінено назви закладів освіти. Також цим рішенням була ухвалена постанова про створення центру позашкільної роботи, який буде опікуватися роботою з дітьми в позаучбовий час. Будуть створені гуртки за інтересами. Зокрема і гурток в якому будуть навчати основам журналістики.
— А чи можете конкретизувати роботу цього закладу?
— Однозначно сказати не можу, але в перспективі ця робота повинна бути узгоджена з роботою Бучанської ДЮСШ та центром мистецтв. Тому що дані заклади охоплюють усі напрямки діяльності учнів.
— Хто буде керувати цим центром?
— На цю посаду ми запросили Андрія Куцевалова.
— Отже, Ви вже трохи призвичаїлись до бучанських реалій… З якими проблемами Ви зіткнулися?
— Мабуть, як і в усіх відділах освіти, гостро стоїть проблема кадрового забезпечення навчально-матеріальної бази. Ці питання відомі керівництву міськради. Ми маємо рішення виконкому про те, щоб стабілізувати в якійсь мірі плинність педагогічних кадрів. Перший крок у вирішенні цієї проблеми зроблено. Є рішення виконкому про передачу відділу освіти службової квартири. Тобто, нам у відомство передається трьохкімнатна квартира, яку ми будемо використовувати як гуртожиток чи як сімейний гуртожиток. Цим самим ми будемо впливати на плинність кадрів, забезпечуючи людей тимчасовим житлом, в першу чергу молодих спеціалістів, щоб вони закріпилися у нас в регіоні.
На сьогодні є ряд дій міської ради з приводу зміцнення матеріальної бази закладів освіти. На цей рік в планах зробити капітальний ремонт ЗОШ №4 та гімназії. Ця будівля знаходиться в центрі міста, тому повинна виглядати гідно. Є ряд болючих питань щодо ЗОШ №1 (колишня ЗОШ №7), я маю на увазі будівництво міні-котельні, також необхідна добудова ще одного корпусу, тому що школа не має ні своєї спортивної зали, ні майстерні, ні їдальні. У ЗОШ №2, по вул. Шевченка, протягом років є суттєві проблеми з водопостачанням. На сьогодні йдуть роботи по будівництву автономної свердловини для забезпечення школи водою. Окрім того, вже сьогодні ведеться капітальний ремонт у ЗОШ І ступеня — ДНЗ “Берізка” та в садочку № 1
— Скажіть, мабуть, найбільше бучанських вчителів турбує питання заробітної плати. Адже йшли розмови про матеріальні втрати у зв’язку з набуттям Бучею статусу міста?
— Тут йдеться про те, що частково держава проплачувала кошти за комунальні послуги. Але в останні роки ці пільги то призупинялися, то їх знову повертали. Ці пільги нівелювалися у зв’язку з тим, що заробітна плата зросла. Таким чином, з 1 грудня 2006 року було прийнято рішення про підвищення заробітної плати працівникам освіти на 6,7 відсотків. Це, звичайно, смішні кошти, і це є проблемою освіти України. Існують певні складнощі з педагогічними кадрами.
— Скільки зараз заробляє вчитель у школі?
— Молодий спеціаліст одержує 400 — 450 гривень...
— Але як же йому бути? Вчитель має бути охайно одягнений, “по-модньому”. Він заходить в клас, а там сидять діти, які вдягаються ліпше за вчителя, мають у кишені „круті” мобільні телефони... Як себе почуває вчитель? Чи не виникає у нього потреби „заробити”, порушуючи закон?
— Звісно, оплата освітніх працівників дуже мала, вона не відповідає вимогам сьогодення, цінам на продукти харчування, на комунальні послуги. Але ми зараз працюємо над розробленням тарифів на платні освітні послуги, які надаються на сьогоднішній день в дошкільних закладах. Я думаю, що з нового навчального року таку схему ми обов’язково введемо і в загальноосвітніх школах. Розробляється вартість години навчання дітей у додатковий час по певним напрямкам та предметам. Це все буде доведено до відома батьків. Адже не секрет, що школа – це школа, а вчитель, який займається репетитерством, заробляє в кілька разів більше, ніж на основній роботі. Це проблема не тільки нашого міста, а всієї освіти України.
— Ви вже познайомилися з кадрами, що можете сказати про фах бучанських вчителів?
— Фаховий рівень педагогічних колективів нашого міста дуже високий. Це в першу чергу стосується дошкільних закладів та учителів загальноосвітніх шкіл. Але існує проблема кадрів, про яку я вже сказав. Тобто, зараз треба думати над питаннями залучення молодих людей до роботи в школі, над питанням житла для молодих спеціалістів.
— Після спілкування з керівництвом міста, Ви побачили розуміння цієї проблеми?
— Звичайно. Наш міський голова сам за освітою вчитель. Він ці питання глибоко розуміє і знає, переймається ними, бо сам через це пройшов. Наміри Анатолія Петровича – дуже серйозні. Він розуміє, що наша освіта в місті повинна зробити крок на рівень вище, ніж була.
— Геннадій Іванович, а чи планується створення у нашому місті якихось вищих учбових закладів, ліцеїв, коледжів?
— У Бучі кількість дітей-випускників не така вже й значна, щоб можна було в перспективі бачити, що частина з них може залишитися навчатися у місті. Близькість Києва нам перешкоджає в цьому, але ми можемо говорити про напрямки профілізації, спеціалізації закладів освіти. Тим паче, що про це йдеться в певних документах Міністерства освіти та Кабміну. Певна спеціалізація вже передбачається в гімназії. Напрямок, який вони обрали – економіка, англійська мова. Хоча по їхній роботі теж є питання.
На жаль, ми не взмозі в одному короткому інтер-в'ю більш детально обго-ворити всі проблеми та перспективи роботи від-ділу освіти міста. Але в подальшому ми ще не раз будемо розповідати про людей, які гідно працю-ють на освітянській ниві.
Геннадій Іванович Черкасов50 років. Народився на Харківщині. Закінчив Київський державно-педагогічний інститут ім. Горького.
За фахом – вчитель біології та хімії. Ще на 5-му курсі, пішов працювати в школу і вже майже 30 років працює в Ірпені та Бучі на педагогічній ниві.
З 1990 року працював в Ірпінському відділі освіти – інспектором шкіл, спеціалістом І категорії.
Одружений, має сина. Захоплюється природою та збиранням лікарських трав.
Школа, шкільні роки – це те, що залишається у нашій пам’яті на все життя. А вчитель завжди є для нас моральним прикладом. Ким би ми не стали в майбутньому, які б посади не займали...
Про роботу Бучанського відділу освіти ми розмовляємо з його керівником — Геннадієм Івановичем Черкасовим.
— Тож, як я розумію, Ви для бучанців людина не нова...
— Це дійсно так. В Ірпінському регіоні я працюю з 1981 року. В 1985 році був призначений директором станції юних натуралістів. З 1990 року став працювати у відділі освіти Ірпінської міської ради. За той час, я, окрім того, що займав керівну посаду, ще працював за сумісництвом у Бучанській виправній колонії (там була загальноосвітня школа), в школі №7 та в школі №9. Тобто, освітні заклади в Бучі я знаю вже давно і дуже добре.
В кінці 2006 року, тоді ще Бучанський селищний голова, Анатолій Федорук запропонував мені висунути свою кандидатуру на конкурс на заміщення вакантної посади начальника Бучанського міського відділу освіти. Я погодився. Офіційно був призначений на посаду 2 січня. З того часу я займаюся створенням нормативної бази відділу освіти: штатним розкладом, формуванням бюджету тощо. І тут хочу зазначити, що відділ освіти чи не єдина з найвагоміших статей видатків бюджету міста: більше 10 млн. грн.
— А з яких структурних одиниць буде складатися відділ?
— З апарату управління, методичної служби, міського методичного кабінету та централізованої бухгалтерії.
Зараз йде передача всіх загальноосвітніх навчальних закладів з міста Ірпеня до Бучі. Рішенням сесії Бучанської селищної ради від 28 грудня 2006 року було змінено назви закладів освіти. Також цим рішенням була ухвалена постанова про створення центру позашкільної роботи, який буде опікуватися роботою з дітьми в позаучбовий час. Будуть створені гуртки за інтересами. Зокрема і гурток в якому будуть навчати основам журналістики.
— А чи можете конкретизувати роботу цього закладу?
— Однозначно сказати не можу, але в перспективі ця робота повинна бути узгоджена з роботою Бучанської ДЮСШ та центром мистецтв. Тому що дані заклади охоплюють усі напрямки діяльності учнів.
— Хто буде керувати цим центром?
— На цю посаду ми запросили Андрія Куцевалова.
— Отже, Ви вже трохи призвичаїлись до бучанських реалій… З якими проблемами Ви зіткнулися?
— Мабуть, як і в усіх відділах освіти, гостро стоїть проблема кадрового забезпечення навчально-матеріальної бази. Ці питання відомі керівництву міськради. Ми маємо рішення виконкому про те, щоб стабілізувати в якійсь мірі плинність педагогічних кадрів. Перший крок у вирішенні цієї проблеми зроблено. Є рішення виконкому про передачу відділу освіти службової квартири. Тобто, нам у відомство передається трьохкімнатна квартира, яку ми будемо використовувати як гуртожиток чи як сімейний гуртожиток. Цим самим ми будемо впливати на плинність кадрів, забезпечуючи людей тимчасовим житлом, в першу чергу молодих спеціалістів, щоб вони закріпилися у нас в регіоні.
На сьогодні є ряд дій міської ради з приводу зміцнення матеріальної бази закладів освіти. На цей рік в планах зробити капітальний ремонт ЗОШ №4 та гімназії. Ця будівля знаходиться в центрі міста, тому повинна виглядати гідно. Є ряд болючих питань щодо ЗОШ №1 (колишня ЗОШ №7), я маю на увазі будівництво міні-котельні, також необхідна добудова ще одного корпусу, тому що школа не має ні своєї спортивної зали, ні майстерні, ні їдальні. У ЗОШ №2, по вул. Шевченка, протягом років є суттєві проблеми з водопостачанням. На сьогодні йдуть роботи по будівництву автономної свердловини для забезпечення школи водою. Окрім того, вже сьогодні ведеться капітальний ремонт у ЗОШ І ступеня — ДНЗ “Берізка” та в садочку № 1
— Скажіть, мабуть, найбільше бучанських вчителів турбує питання заробітної плати. Адже йшли розмови про матеріальні втрати у зв’язку з набуттям Бучею статусу міста?
— Тут йдеться про те, що частково держава проплачувала кошти за комунальні послуги. Але в останні роки ці пільги то призупинялися, то їх знову повертали. Ці пільги нівелювалися у зв’язку з тим, що заробітна плата зросла. Таким чином, з 1 грудня 2006 року було прийнято рішення про підвищення заробітної плати працівникам освіти на 6,7 відсотків. Це, звичайно, смішні кошти, і це є проблемою освіти України. Існують певні складнощі з педагогічними кадрами.
— Скільки зараз заробляє вчитель у школі?
— Молодий спеціаліст одержує 400 — 450 гривень...
— Але як же йому бути? Вчитель має бути охайно одягнений, “по-модньому”. Він заходить в клас, а там сидять діти, які вдягаються ліпше за вчителя, мають у кишені „круті” мобільні телефони... Як себе почуває вчитель? Чи не виникає у нього потреби „заробити”, порушуючи закон?
— Звісно, оплата освітніх працівників дуже мала, вона не відповідає вимогам сьогодення, цінам на продукти харчування, на комунальні послуги. Але ми зараз працюємо над розробленням тарифів на платні освітні послуги, які надаються на сьогоднішній день в дошкільних закладах. Я думаю, що з нового навчального року таку схему ми обов’язково введемо і в загальноосвітніх школах. Розробляється вартість години навчання дітей у додатковий час по певним напрямкам та предметам. Це все буде доведено до відома батьків. Адже не секрет, що школа – це школа, а вчитель, який займається репетитерством, заробляє в кілька разів більше, ніж на основній роботі. Це проблема не тільки нашого міста, а всієї освіти України.
— Ви вже познайомилися з кадрами, що можете сказати про фах бучанських вчителів?
— Фаховий рівень педагогічних колективів нашого міста дуже високий. Це в першу чергу стосується дошкільних закладів та учителів загальноосвітніх шкіл. Але існує проблема кадрів, про яку я вже сказав. Тобто, зараз треба думати над питаннями залучення молодих людей до роботи в школі, над питанням житла для молодих спеціалістів.
— Після спілкування з керівництвом міста, Ви побачили розуміння цієї проблеми?
— Звичайно. Наш міський голова сам за освітою вчитель. Він ці питання глибоко розуміє і знає, переймається ними, бо сам через це пройшов. Наміри Анатолія Петровича – дуже серйозні. Він розуміє, що наша освіта в місті повинна зробити крок на рівень вище, ніж була.
— Геннадій Іванович, а чи планується створення у нашому місті якихось вищих учбових закладів, ліцеїв, коледжів?
— У Бучі кількість дітей-випускників не така вже й значна, щоб можна було в перспективі бачити, що частина з них може залишитися навчатися у місті. Близькість Києва нам перешкоджає в цьому, але ми можемо говорити про напрямки профілізації, спеціалізації закладів освіти. Тим паче, що про це йдеться в певних документах Міністерства освіти та Кабміну. Певна спеціалізація вже передбачається в гімназії. Напрямок, який вони обрали – економіка, англійська мова. Хоча по їхній роботі теж є питання.
На жаль, ми не взмозі в одному короткому інтер-в'ю більш детально обго-ворити всі проблеми та перспективи роботи від-ділу освіти міста. Але в подальшому ми ще не раз будемо розповідати про людей, які гідно працю-ють на освітянській ниві.
