Групу туристів організували методист та керівник туристсько-краєзнавчого гуртка ЦТДЮ А.В.Куцевалов, керівник туристсько-краєзнавчого гуртка Ю.В.Бондаренко та педагоги Ірпінської української гімназії. Компанія підібралась весела й креативна , тому нестача головної зимової принади Карпат – снігу - компенсувалася легендарним туристським спілкуванням з піснями, жартами та іграми.
![]()
Окремим пунктом пізнавально – розважальної програми нашого відпочинку стали екскурсії. Впродовж відносно короткого проміжку часу (5 днів) ми побували у багатьох цікавих місцях Буковини та Гуцульщини. Вже в перший день відпочинку невгамовні туристичні ноги винесли нас на прогулянку довколишніми горами. Перевал Німчич, печера Довбуша, безсніжні лижні спуски та де-не-де засніжені вершини навколишніх гір виявились вартими кількох мозолів, зароблених під час прогулянки.
![]()
Зрозумівши, що пішки взимку Карпатами гуляти не дуже приємно, ми почали активно використовувати автотранспорт. Наступного дня замовили автобус і вирушили до славного гуцульського міста Коломия. З вікна автобуса краєвиди Покуття і Гуцулії сприймались прекрасно, і у гарному настрої наша ватага прибула в Музей писанкарства. Вражаюче розмаїття безлічі візерунків та стилів оздоблення писанок, крашанок, дряпанок, крапанок не залишило байдужим нікого. Більше 10 тисяч витворів народного мистецтва з України, Росії, Румунії, Канади, США, Китаю та інших країн розмістились на стендах музею. Крім писанок, у цьому музеї виставлена багата колекція вишивки та витинанки. За день до нашого візиту музей відвідав Президент України В.А.Ющенко і сам повправлявся в розписі писанок. Наступним пунктом туристичної програми був Коломийський Музей культури та побуту Гуцульщини та Покуття. Нас приємно порадували дбайливо збережені працівниками музею традиційний гуцульський повсякденний та святковий одяг, різьблені меблі, пічні кахлі, дерев’яні макети церков та інші витвори народного мистецтва.
![]()
Напередодні Різдва ми вирішили придбати собі та близьким подарунки і сувеніри, тому вирушили в центр традиційних ремесел Гуцульщини – Косів. На Косівському ринку був великий вибір товарів на будь-який смак та гаманець: від дешевих гребінців та скриньок до дорогих авторських вишиванок і керамічних виробів.
Ввечері господарі нас порадували традиційними колядками та святковою вечерею при свічках.
Різдво так і не принесло снігу. Тож ми знову відправились у подорож на автобусі. За півгодини їзди від Вижниці, поблизу села Вашківці, на Анниній горі розташувався Свято-Анненський жіночий монастир. Із непідробним інтересом туристи вислухали історію дівчини Анни та створення монастиря, яку розповіла його настоятельниця. З вірою у святу силу відвідувачі храму прикладалися до чудодійної ікони та купували свячену воду, іконки.
![]()
Королівську рибу Карпат делікатесну форель важко зустріти в природних умовах, тому значне поширення на Вижничині мають форелеві господарства. Одне з них — поблизу села Банилів ми і відвідали. Дрібні мальки, жваві товарні рибини (стандарт 400 г) та поважні матки живуть у величезних ваннах-басейнах з проточною водою, які качають насосами із чистих джерел.
Швидко промайнуло п’ять днів цікавого відпочинку. Пора їхати додому. На десерт ми залишили екскурсію по столиці Буковини – Чернівцях. Старовинний центр міста чимось нагадує Львів, але має свої особливі риси, які місто набрало будучи під владою то Румунії, то Австро-Угорщини. Окрасою Чернівців безумовно є Чернівецький університет, який розташувався в колишній резиденції буковинських православних патріархів. Прогулюючись університетськими коридорами та вишуканими залами, ми мали чудову нагоду доторкнутись до історії. Ратуша, оперний театр, алея зірок, вірменська церква, затишні вулички надовго залишаться в нашій пам’яті.
![]()
І ось потяг під’їжджає до Києва. Сіре небо. Безсніжна, тепла, якась неправильна зима. А на душі світло і тепло від спогадів про чудово проведені різдвяні канікули і велике непереборне бажання ще раз побувати в чарівній Буковині. Сподіватимемось на те, що мрії мають властивість здійснюватись. Запрошуємо і вас відвідати оспіваний Назарієм Яремчуком буковинський край.
![]()
Буча – Вижниця – Буча.
Андрій Куцевалов, Юрій Бондаренко
Окремим пунктом пізнавально – розважальної програми нашого відпочинку стали екскурсії. Впродовж відносно короткого проміжку часу (5 днів) ми побували у багатьох цікавих місцях Буковини та Гуцульщини. Вже в перший день відпочинку невгамовні туристичні ноги винесли нас на прогулянку довколишніми горами. Перевал Німчич, печера Довбуша, безсніжні лижні спуски та де-не-де засніжені вершини навколишніх гір виявились вартими кількох мозолів, зароблених під час прогулянки.
Зрозумівши, що пішки взимку Карпатами гуляти не дуже приємно, ми почали активно використовувати автотранспорт. Наступного дня замовили автобус і вирушили до славного гуцульського міста Коломия. З вікна автобуса краєвиди Покуття і Гуцулії сприймались прекрасно, і у гарному настрої наша ватага прибула в Музей писанкарства. Вражаюче розмаїття безлічі візерунків та стилів оздоблення писанок, крашанок, дряпанок, крапанок не залишило байдужим нікого. Більше 10 тисяч витворів народного мистецтва з України, Росії, Румунії, Канади, США, Китаю та інших країн розмістились на стендах музею. Крім писанок, у цьому музеї виставлена багата колекція вишивки та витинанки. За день до нашого візиту музей відвідав Президент України В.А.Ющенко і сам повправлявся в розписі писанок. Наступним пунктом туристичної програми був Коломийський Музей культури та побуту Гуцульщини та Покуття. Нас приємно порадували дбайливо збережені працівниками музею традиційний гуцульський повсякденний та святковий одяг, різьблені меблі, пічні кахлі, дерев’яні макети церков та інші витвори народного мистецтва.
Напередодні Різдва ми вирішили придбати собі та близьким подарунки і сувеніри, тому вирушили в центр традиційних ремесел Гуцульщини – Косів. На Косівському ринку був великий вибір товарів на будь-який смак та гаманець: від дешевих гребінців та скриньок до дорогих авторських вишиванок і керамічних виробів.
Ввечері господарі нас порадували традиційними колядками та святковою вечерею при свічках.
Різдво так і не принесло снігу. Тож ми знову відправились у подорож на автобусі. За півгодини їзди від Вижниці, поблизу села Вашківці, на Анниній горі розташувався Свято-Анненський жіночий монастир. Із непідробним інтересом туристи вислухали історію дівчини Анни та створення монастиря, яку розповіла його настоятельниця. З вірою у святу силу відвідувачі храму прикладалися до чудодійної ікони та купували свячену воду, іконки.
Королівську рибу Карпат делікатесну форель важко зустріти в природних умовах, тому значне поширення на Вижничині мають форелеві господарства. Одне з них — поблизу села Банилів ми і відвідали. Дрібні мальки, жваві товарні рибини (стандарт 400 г) та поважні матки живуть у величезних ваннах-басейнах з проточною водою, які качають насосами із чистих джерел.
Швидко промайнуло п’ять днів цікавого відпочинку. Пора їхати додому. На десерт ми залишили екскурсію по столиці Буковини – Чернівцях. Старовинний центр міста чимось нагадує Львів, але має свої особливі риси, які місто набрало будучи під владою то Румунії, то Австро-Угорщини. Окрасою Чернівців безумовно є Чернівецький університет, який розташувався в колишній резиденції буковинських православних патріархів. Прогулюючись університетськими коридорами та вишуканими залами, ми мали чудову нагоду доторкнутись до історії. Ратуша, оперний театр, алея зірок, вірменська церква, затишні вулички надовго залишаться в нашій пам’яті.
І ось потяг під’їжджає до Києва. Сіре небо. Безсніжна, тепла, якась неправильна зима. А на душі світло і тепло від спогадів про чудово проведені різдвяні канікули і велике непереборне бажання ще раз побувати в чарівній Буковині. Сподіватимемось на те, що мрії мають властивість здійснюватись. Запрошуємо і вас відвідати оспіваний Назарієм Яремчуком буковинський край.
Буча – Вижниця – Буча.
Андрій Куцевалов, Юрій Бондаренко
