Новорічні свята залишили свій відбиток: передозування олів’є, шампанським і „галубимі аганькамі” досягли критичних позначок. Декотрим з нас довподоби спостерігати сонм зірок радянського та пострадянського періодів, що кочують з канала на канал. Проте є й такі, в чиїх серцях панує рок-музика. Жива, експресивна, пульсуюча. Саме для таких меломанів і був проведений рок-концерт 14 січня в ДК мікрорайону Склозаводська.
На афіші (такий вінтаж, до речі!) було зазначено — „Святковий концерт за участю вокально-інструментальних ансамблів”. Напис збив з пантелику кількох бабульок, котрі, напевно, вирішили, що їм заспівають дядьки у вишиванках. До речі, один дідусь-таки досидів мужньо до кінця сейшену, проте під сценою не танцював і „козу” не ставив. А так публіка була, як завжди: патлаті рокери, непатлаті рокери та дівчатка, котрі “прийшли до клюбу потанцювати”.
Музичне дійство було присвячено до річниці рок-гурту „Параноя”. Власне, хлопці були організаторами концерту. Знайшли приміщення, колег по цеху покликали.
![]()
Першими на сцену вийшли „Проти Ночі”. Голос вокалістки приємно контрастував з важкістю гітарних рифів. Лірика кохання межувалась із композиціями про, скажімо, загадкову жіночу душу (цензура забороняє мені вказати назви пісень). Хай там як, а творчість гурту була сприйнята на “ура”. І якщо на початку виступу вокаліста явно ніяковіла, то під кінець від оплесків та підбадьорень залу почувала себе доволі розкуто.
![]()
Наступними привітати іменинників вийшов гурт „Depresher”. Чесно скажу - чи то звук неякісно виставили, чи, може, магнітні бурі всьому виною, проте я ніц не почула, що співала їх вокалістка. Запам’яталося лишень „миготіння” її африканських кісок, тому що мотиляла дівчина головою, дай Боже. Взагалі-то, у музикантів прийнято “відриватись” під свою музику – стрибати, бігати по сцені, руки заламувати. У когось це виходить природно, а хтось грається у “великого та неповторного”… Чим би дитина не бавилась, аби Кіркорова не слухала!
![]()
![]()
Далі за роскладом до мікрофонів стали „Екліпс”. Потужний вокал співачки у поєднанні з майстерною грою музикантів створили неповторне видовище. Приємно бачити, коли люди, які живуть в твоєму місті, ходять по тим же вулицям, що й ти, грають музику європейського рівня. Пристрасть та експресія їх пісень пробирає наскрізь, залишаючи в душі приємне відчуття.
![]()
![]()
“Екліпс” змінили “Ренесанс”. Тільки-но дівчатка побачили дорослого дядю Бондаренка, одразу ж вирішили вийти “на перекур”. І то вірно – доросла музика не для дитячих вушок.
Пан Юрій та його зграя заграли своїх відомих пісень. Особливо мене порадувала “Несе Галя воду”, покладена на ноти “Nothing else meters” гурту Metallica. Джеймс Хетфілд відгриз би собі обидва ліктя, як би був присутнім того вечора!
Також хлопці зіграли нову композицію і ми були першими, хто почув її наживо.
Закривали концерт винуватці – гурт “Параноя”. Хлопцям виповнився один рік, проте, як на карапузів, на сцені вони стояли дуже впевнено. За давньою традицією музиканти довго налаштовували апаратуру (вибачившись перед присутніми за тимчасовий безлад). Дівчатка повернулися з “перекуру”, і побачивши своїх кумирів, підтягнулися до сцени. Отак, під оплески та масові танці, музиканти почали свій виступ, поздоровляючи усіх присутніх з новорічними святами та власним Днем Варення. Приємно, думаю, святкувати День Народження у такому великому та теплому товаристві!
Є таке прислів’я: “Як зустрінеш новий рік, так його і проведеш”. Маю надію, що цей рік пройде для всіх успішно, а рок-меломанам 2007-й принесе якомога більше цікавих зустрічей, чудової музики та приємних вражень!
![]()
![]()
![]()
На концерті побувала Ольга Гдуля
На афіші (такий вінтаж, до речі!) було зазначено — „Святковий концерт за участю вокально-інструментальних ансамблів”. Напис збив з пантелику кількох бабульок, котрі, напевно, вирішили, що їм заспівають дядьки у вишиванках. До речі, один дідусь-таки досидів мужньо до кінця сейшену, проте під сценою не танцював і „козу” не ставив. А так публіка була, як завжди: патлаті рокери, непатлаті рокери та дівчатка, котрі “прийшли до клюбу потанцювати”.
Музичне дійство було присвячено до річниці рок-гурту „Параноя”. Власне, хлопці були організаторами концерту. Знайшли приміщення, колег по цеху покликали.
Першими на сцену вийшли „Проти Ночі”. Голос вокалістки приємно контрастував з важкістю гітарних рифів. Лірика кохання межувалась із композиціями про, скажімо, загадкову жіночу душу (цензура забороняє мені вказати назви пісень). Хай там як, а творчість гурту була сприйнята на “ура”. І якщо на початку виступу вокаліста явно ніяковіла, то під кінець від оплесків та підбадьорень залу почувала себе доволі розкуто.
Наступними привітати іменинників вийшов гурт „Depresher”. Чесно скажу - чи то звук неякісно виставили, чи, може, магнітні бурі всьому виною, проте я ніц не почула, що співала їх вокалістка. Запам’яталося лишень „миготіння” її африканських кісок, тому що мотиляла дівчина головою, дай Боже. Взагалі-то, у музикантів прийнято “відриватись” під свою музику – стрибати, бігати по сцені, руки заламувати. У когось це виходить природно, а хтось грається у “великого та неповторного”… Чим би дитина не бавилась, аби Кіркорова не слухала!
Далі за роскладом до мікрофонів стали „Екліпс”. Потужний вокал співачки у поєднанні з майстерною грою музикантів створили неповторне видовище. Приємно бачити, коли люди, які живуть в твоєму місті, ходять по тим же вулицям, що й ти, грають музику європейського рівня. Пристрасть та експресія їх пісень пробирає наскрізь, залишаючи в душі приємне відчуття.
“Екліпс” змінили “Ренесанс”. Тільки-но дівчатка побачили дорослого дядю Бондаренка, одразу ж вирішили вийти “на перекур”. І то вірно – доросла музика не для дитячих вушок.
Пан Юрій та його зграя заграли своїх відомих пісень. Особливо мене порадувала “Несе Галя воду”, покладена на ноти “Nothing else meters” гурту Metallica. Джеймс Хетфілд відгриз би собі обидва ліктя, як би був присутнім того вечора!
Також хлопці зіграли нову композицію і ми були першими, хто почув її наживо.
Закривали концерт винуватці – гурт “Параноя”. Хлопцям виповнився один рік, проте, як на карапузів, на сцені вони стояли дуже впевнено. За давньою традицією музиканти довго налаштовували апаратуру (вибачившись перед присутніми за тимчасовий безлад). Дівчатка повернулися з “перекуру”, і побачивши своїх кумирів, підтягнулися до сцени. Отак, під оплески та масові танці, музиканти почали свій виступ, поздоровляючи усіх присутніх з новорічними святами та власним Днем Варення. Приємно, думаю, святкувати День Народження у такому великому та теплому товаристві!
Є таке прислів’я: “Як зустрінеш новий рік, так його і проведеш”. Маю надію, що цей рік пройде для всіх успішно, а рок-меломанам 2007-й принесе якомога більше цікавих зустрічей, чудової музики та приємних вражень!
На концерті побувала Ольга Гдуля
