Перший ківш ґрунту на екскаваторі меценат Говард Баффет піднімає особисто. Так у Бучі сьогодні розпочинається будівництво нашої першої в країні фабрики-кухні, яка нагодує навчальні заклади трьох навколишніх громад: Бучі, Немішаєвого та Бородянки.
Для країни й усього світу Буча стала місцем російських злочинів, але ми хочемо, щоб разом із цією драматичною пам’яттю вона продовжувала жити як нормальне, щасливе місто, ставати комфортнішою. Щоб на цих вулицях гралися діти, щоб тут вони ходили до школи й дорослішали. Щоб це місто було тим, чим воно й задумане: рідним, улюбленим місцем сили для тисяч людей. Щоб жителі його не втратили, а, навпаки, цінували ще більше.
Власне, так і відбувається. Для мене тут важливі одразу кілька моментів. Завдяки кухні ми повернулися до реформи шкільного харчування, яку перервало російське вторгнення. Ідея годувати дітей якісно й поживно у воєнний час стала хоча й важчою в реалізації, але ще ціннішою. Бо наші діти й наші педагоги продемонстрували справжній героїзм – не перервали навчання.
Тим часом досвід Бучанської кухні вже масштабується на всю країну. Сьогодні було презентовано проєкт другої такої фабрики, яку побудують у місті Лозовій на Харківщині. Про це підписано відповідний меморандум. Із боку української сторони його підписали голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов і лозівський міський голова Сергій Зеленський.
Проєкт фабрики-кухні не лише про їжу – він про спільні дії. Про підтримку, яка не має кордонів і територіальних обмежень. Про допомогу та взаємодію в широкому сенсі, бо кухні – це й робочі місця, і необхідне територіям економічне пожвавлення. Це проєкт про життя та необхідну для нього енергію. Виробництво не лише калорій, але й надії та снаги для дітей і дорослих.
Дуже вдячна місцевій владі за надійність і усебічну підтримку проєкту. Команді Ореста Степаняка – за його реалізацію. І особливо команді Говарда Баффета – за любов до України й віру в неї та її дітей. 💙💛
