Повторне інфікування SARS-COV-2: Про причини та запобігання

З’являються повідомлення про випадки повторного інфікування SARS-CoV-2 у світі.

І хоч точних даних про причини й інтервали повторного зараження ще немає, реєстрація таких випадків має важливе значення для науковців, які досліджують наявність і тривалість імунітету до нового коронавірусу. Вчені прагнуть зрозуміти роль імунної відповіді за першого й повторного інфікування.

У вересні 2020 року на порталі нерецензованих наукових дописів medRxiv були опубліковані результати дослідження, у якому підтвердилися чотири випадки повторного інфікування SARS-CoV-2 у Катарі. Вчені використали дані генетичного секвенування, які виявили різні вірусні варіанти між першою і другою інфекціями. Усього дослідники вивчили 133 266 підтверджених випадків інфікування і виявили, що 243 людини мали позитивні результати ПЛР-тестів з інтервалом не менше 45 днів, але тільки у 12 пацієнтів було достатньо даних про вірусний геном в обидва моменти часу. У двох випадках були виявлені ідентичні вірусні геноми після першого і другого позитивних тестів, що вказує на тривалу інфекцію, яка так і не зникла за кілька тижнів між двома позитивними тестами, а в шести інших випадках генетичних змін не було достатньо, щоб зробити твердий висновок про повторне зараження.

Через який час після хвороби з’являються антитіла, й чи можуть вони захистити від повторного інфікування?

Сьогодні відбувається чимало досліджень, щоб краще зрозуміти імунну реакцію після інфікування SARS-CoV-2. Кілька з них показують, що в більшості людей, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2, виробляються антитіла, специфічні для цього вірусу. Однак рівні цих антитіл можуть бути різними: у пацієнтів із тяжкою формою захворювання — вищі, а в тих, у кого був легкий чи безсимптомний перебіг захворювання, — нижчі. Точних даних, які рівні антитіл необхідні для захисту і як довго ці антитіла зберігаються в організмі, ще немає.

Наразі відомо, що здебільшого в людей, інфікованих SARS-CoV-2, імунна реакція розвивається впродовж кількох перших тижнів після інфікування. У глобальних масштабах дослідження поширеності на основі серологічного скринінгу показують, що серед людей, охоплених дослідженнями, інфіковано менше 10%, а це означає, що переважна більшість населення світу залишається сприйнятливою до цього вірусу.

Ймовірно, у групі ризику повторного зараження новим коронавірусом є люди, які перенесли захворювання в легкій формі.

Імунітет до інших коронавірусів, що спричиняють звичайні застудні захворювання, SARS-CoV-1 і вірусу, що зумовлює близькосхідний респіраторний синдром (MERS), з часом знижується, як і в разі інших захворювань.

Чи може повторне зараження відбутися через мутацію вірусу?

Коли вірус реплікується, тобто створює копії самого себе, у нових копіях можуть відбуватися незначні зміни, які називають мутаціями.

Одні віруси змінюються дуже швидко, інші — повільніше. Швидкість мутації вірусу SARS-CoV-2, що спричиняє COVID-19, є меншою, ніж у інших вірусів, як-от ВІЛ або вірус грипу. Частіше це пов’язано з тим, що SARS-CoV-2 має внутрішній механізм виправлення помилок під час створення нових копій.

Періодично мутації призводять до появи нового варіанту вірусу, який краще пристосований до навколишніх умов порівняно з вихідним. Тоді цей варіант стає домінантним. Такий природний процес добору «успішніших» варіантів відбувається в усіх вірусів і називається їх еволюцією.

Якщо вірус змінюється так сильно, що перестає бути схожим на вихідний, для боротьби з яким розробляли вакцини й діагностичні тести, це може негативно позначитися на ефективності останніх. ВООЗ спільно зі своєю мережею експертів спостерігає за процесом еволюції вірусу SARS-CoV-2, щоб у разі виникнення такої ситуації вжити заходів для запобігання поширенню нового варіанту вірусу.

Наразі вірус SARS-CoV-2 зазнав дуже незначних мутацій, і його зміни поки не позначаються на ефективності наявних засобів діагностики, лікарських препаратів і розроблюваних вакцин.

Що відомо про повторні випадки інфікування в Україні

Прецеденти повторного інфікування SARS-CoV-2 фіксували і в Україні — 0,25% загальної кількості інфікованих від початку пандемії. Але на сьогодні в Україні не було досліджень, які би підтвердили, що ці віруси генетично відрізняються між собою.

Повторний позитивний результат ПЛР, отриманий не раніше 40 днів від першого позитивного результату, виявлено у 2 161 людини. З них 12% — 250 людей — медичні працівники.

Яких заходів уживати, щоб запобігти повторному інфікуванню?

Доки немає науково обґрунтованих доказів щодо тривалості імунітету й рівня його напруженості, найкращий спосіб запобігти інфікуванню — це уникати впливу вірусу.