Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для І групи платників ЄП – у межах до 10 % (210,20грн.) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового року;
2) для ІІ групи платників ЄП – у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року.
2) для ІІ групи платників ЄП – у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року.
У разі здійснення платниками ЄП І і ІІ груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки ЄП, встановлений для таких видів діяльності.
Якщо платник ЄП І і ІІ груп здійснює господарську діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, то застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників ЄП.
Платникам ЄП ІІІ групи ставка податку встановлюється у розмірі:
-3% доходу – у разі сплати ПДВ згідно з Податковим Кодексом (далі – ПКУ);
-5% доходу – у разі включення ПДВ до складу ЄП.
-3% доходу – у разі сплати ПДВ згідно з Податковим Кодексом (далі – ПКУ);
-5% доходу – у разі включення ПДВ до складу ЄП.
Для ФОП, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка ЄП встановлюється у розмірі 5 % доходу.
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, зокрема, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. 52 прим. 6 та прим. 7.
Так п. 52 прим. 6 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ надано право органам місцевого самоврядування у 2020 році прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок ЄП, а п. 52 прим. 7 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2020 на проекти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад, рад об’єднаних територіальних громад про внесення змін до прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок ЄП, прийнятих згідно п. 52 прим. 6 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не поширюється п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ.
