Пожежа в чорнобильській зоні – найбільша з часів аварії у 1986-му (відео)

Станом на 13 квітня 18:00 - вогонь наблизився до проммайданчика нового безпечного конфайнмента (НБК) ЧАЕС на відстань близько 200 м. Друге фото - демонструє, що горить і біля 5 єнергоблока ЧАЕС

Київ «виборює» перше місце у світі по забрудненню повітря, Зона втрачає туристичні родзинки, а пожежники здоров’я. Втім, справа не лише в Чорнобилі…

У п’ятницю 10 квітня Київ побив антирекорд – він виявився містом з найвищим у світі (!) рівнем забруднення повітря за рейтингом компанії IQ Air, що займається приладами для вимірювання забруднення атмосфери і пропонує власні рішення цієї проблеми. Моніторинг якості повітря на тисячах станцій ведеться постійно, і того ранку Київ очолив рейтинг міст з найбільшим забрудненням атмосфери у цілому світі, отримавши аж 159 одиниць. І хоч наразі рейтинг на цьому сайті знову очолюють азійські міста – китайський Шеньян, Катманду, Дакка, – а Київ з 64-ма одиницями відкотився на 49 місце рейтингу, киянам від того не набагато легше. Стрибок забрудненості в місті стався через масові випадки спалювання сухої трави, що переростали в пожежі. Київщина палає то тут, то там вже не перший тиждень. Одна з таких пожеж досі не вгамовується у Чорнобильській зоні. Туроператори з жахом підраховують збитки, екологи поки не беруться оцінювати вплив на екосистему і атмосферу в містах



Серед основних причин забруднення повітря в Києві в команді проєкту міських досліджень ЛУН Місто називають автотранспорт, ТЕЦ і тривалі пожежі на Київщині. Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики Центру екологічних ініціатив «Екодія» переконаний, що пожежі – фактор основний. «І це не тільки Чорнобиль – палять траву і з інших боків від Києва», – говорить він. Протягом 5 днів, наприклад, гасили пожежу на торфовищах Бородянського району поблизу села Пилиповичі. Почалося з паління сухостою, а закінчилося 30 га випаленої площі.

Головний забруднювач повітря у Києві зазвичай – автотранспорт, але наразі пожежі перемагають, погоджується його колега Марина Ратушна, координаторка програми із питань промислового забруднення «Екодії». «З 23 березня по 4 квітня вогнеборці виїжджали на гасіння пожеж в екосистемах Києва 131 раз!» – описує масштаб проблеми вона.



Але найбільша біда таки з зоною відчуження. Вона горить з 4 квітня і досі прогнозів щодо подолання катастрофи у ДСНС не дають. Зберігаються окремі осередки горіння на території Корогодського, Котовського та Денісовецького лісництв – горить трав'яний настил та лісова підстилка. Червоні плями на карті зони – село Чистогалівка та Лелів, заплава річки Грезля, смт. Поліське, села Тараси та Володимирівка, повідомляє Державне агентство України з управління зоною відчуження. Станом на 11 квітня до гасіння пожеж вже залучили 319 осіб та 85 одиниць техніки, у тому числі три літаки і три вертольоти ДСНС, які скинули близько 300 тонн води. «Займання в Поліському районі, звідки пожежа почалася, ліквідовано, вогонь перемістився на територію трьох лісництв.

Для виявлення нових вогнищ застосовується зйомка квадрокоптерами», – повідомляє Вікторія Рубан, начальник Сектора зв'язків із засобами масової інформації ГУ ДСНС у Київській області. Подальшого поширення, за її словами, немає, ліквідація триває з застосуванням тієї ж кількості людей і техніки. Лише проводиться ротація працівників: підміняють тих, хто відпрацював 2-3 доби. Складнощі гасіння в тому, що ліси надто сухі – трава, гілля, листя. «Специфіка Чорнобильської зони ще й в захаращеності лісів. Кожного ранку та увечері проводиться обліт території, і щоразу виявляємо нові осередки, – розповідає речниця ДСНС Київщини. – Погода вітряна, вогонь іноді переноситься на сотні метрів».

Кожного ранку та увечері проводиться обліт території

Пожежні розрахунки стоять просто на місцях займання і намагаються локалізувати вогонь, тобто не гасять, а чекають, доки вигорить виокремлене місце і стежать, щоб не пішло далі, розповідає Ярослав Ємельяненко, голова Асоціації чорнобильських туроператорів, директор національного провайдера екскурсій в зону «Чорнобиль тур». Йому вдається регулярно бувати на місці подій та контролювати їх завдяки організації волонтерської допомоги рятувальникам – їм купують та підвозять респіратори, карти, воду, снеки, паливо.

В мережі з’являються дописи користувачів про те, що вогонь нібито перекинувся на лівий берег Прип’яті. Складно відстежити, де що спалахнуло, коли палає цілий ліс. «А горить від Поліського району на відстані 100 км, до села Дитятки», – зауважує Вікторія Рубан. У неділю Держагентство з управління зоною повідомляло, що на лівому березі Прип'яті жодних загорянь немає, і Ярослав Ємельяненко це підтверджує. «Можливо, за загоряння на лівому березі прийняли обгоряння ставка-охолоджувача по периметру, бо вогонь з села Лелів пішов туди. Але це не лівий берег Прип’яті, – розповідає він. – Зате вигорів центр зони від Корогода до Чистогалівки, Леліва, Янова разом з «рудим лісом». Сьогодні зранку, за словами Ємельяненка, пожежні намагалися не допустити, аби вогонь з «рудого лісу» перекинувся через дорогу на саму станцію Янів, яка з’єднана з містом Прип’ять лісовою підстилкою, яка вмить спалахне. Близько третьої години дня стало відомо: на жаль, вогонь перекинувся через дорогу, пройшовся по станції Янів, далі дістався Прип'яті і нині за 2 км від сховищ радіоактивних відходів "Підлісний".



«А як тоді гасити Прип’ять – місто-ліс, навіть не знаю. Далі від нього – кілька кілометрів сухостою до кордону з Білоруссю і пожежа може набути вже міжнародних масштабів», – описує ситуацію Ярослав. Каже, білоруські рятувальники вже виразили готовність надати допомогу і сьогодні відбулася велика планірка спецоперації з гасіння. У Чорнобилі і досі траплялися пожежі, остання з особливо руйнівних – у 2015-му. Але «нинішня чорнобильська пожежа – наймасштабніша», – вважає Ємельяненко.

Серед втрат – туристичні локації і цілі покоління тварин

«Сподіваюся, підключаться сили, які нарешті погасять цю пожежу. Якщо загине місто Прип’ять, це буде без перебільшення катастрофа міжнародного масштабу, – впевнений Ємельяненко. – Вогонь вже знищив дуже багато локацій, які ми подавали до списків ЮНЕСКО як туристичні об’єкти». Повністю знищене село Лелів, база відпочинку з дерев’яними будиночками «Смарагдове», в Копачах повигорали навіть металеві об’єкти туристичного показу, перераховує втрати голова асоціації. «Ситуація критична, треба зберегти хоча б Прип’ять, інакше втратимо Чорнобильську зону як пам’ятне місце, туристичний об’єкт, – говорить він. – Поки що не робили опис збитків, але відсотків 30% об’єктів, які показували туристам в центрі зони, вже втрачені». Поки що цілі старовинні церкви села Красного, що на лівому березі Прип’яті, обгоріло по периметру, але дивом лишилося ціле військове містечко.


Для того потоку іноземців, які щороку прибували до України спеціально заради Чорнобиля, існуючих маршрутів було замало вже минулого року. Тому організатори екскурсій в очікуванні сезону подали на розгляд адміністрації зони нові маршрути. На жаль, розширити сітку не вдалося. «Стало навіть менше об’єктів. Тому асоціації доведеться працювати не тільки над тим, щоб покарати винних у катастрофі, а й відтворювати, створювати нові локації», – говорить Ємельяненко. Людям потрібна візуалізація, а не сухі розповіді. Тому туроператори купують, наприклад, стару техніку, аналогічну тій, що брала участь у ліквідації (справжню давно розпиляли на метал), розповідає Ярослав. «Ставимо автобуси, і показуємо туристам, на чому евакуювали населення, пропонуємо відчути запах «того самого «Ікаруса»», – пояснює він. Шкода, що так же легко не відновити села та знищену природу, людське здоров’я.

Поки важко оцінити удар, нанесений пожежами по екосистемі. «Руйнуються родючий шар грунту, оселі диких тварин, гинуть молоді покоління. Птахи не повернуться на місця, де згоріли гнізда, – описує ефект від підпалів сухостою Ратушна. – Вплив на екосистему, грунт і живі організми, довготривалий». Дим розвіється, а природа так швидко не воскресне.

Нам загрожує мікропил і радіація

«І все це поки летить, як свідчать знімки супутників NASA, з зони відчуження саме в сторону Києва, – говорить еколог. – Погода змінюється, і концентрація забруднюючих речовин, напрям їх розповсюдження теж. Наразі велика надія на дощ». В самому Чорнобилі забрудненість не збільшилася – радіонукліди давно осіли в грунті та рослинах. Але коли вони почали горіти, радіаційний пил піднявся. «І тут вже кому як пощастить – десь осяде, десь ні. Можливо, це станеться в когось на городі і тоді люди їстимуть забруднені овочі, хтось інший надихається пилу, інші й не відчують. Якраз відбувається перерозподіл радіаційного пилу»,- пояснює Марина Ратушна. І насправді далеко не всі результати горіння кияни відчуватимуть носом – багато шкідливих викидів ніяк не пахне.

Всі вимірювачі якості повітря останніми днями відзначають значне перевищення забруднення аж до червоного рівня небезпеки «Нездоровий», йдеться на сторінці проєкту міських досліджень ЛУН Місто у Facebook. «Також аналізуємо результати вимірювань Центральної геофізичної обсерваторії, – розповідає Анна Денисенко, координаторка проєкту міських досліджень ЛУН Місто. – В інтернеті багато мемів про те, що природа завдяки карантину очищується. В реальності бачимо інше.

За словами Денисенко, ці вимірювачі чистоти повітря фіксують концентрацію пилу фракцій PM 2,5 та PM 10 – дуже дрібних часточок, що здатні проникати до легень, крові. Можуть провокувати чи ускладнювати респіраторні, серцево-судинні захворювання. «З 27 березня ми фіксуємо сплески концентрації PM 2,5 у повітрі Києва. Якщо зранку 25 березня індекс якості повітря був на рівні 45 – «Добре», то зранку 27 березня, 30 березня було вже «Нездорово для чутливих груп» (105 та 101 відповідно) – тобто для дітей, людей похилого віку, людей з респіраторними, серцево-судинними захворюваннями», – розповідає Анна. Потім, каже, був спад, а з 5 квітня ситуація дуже погіршилася – зранку у цей день індекс якості повітря був «Нездоровий» – 172. 10 квітня була аналогічна ситуація – 152 одиниці. «Якщо порівняти ряд показників Центральної геофізичної обсерваторії у день до карантину (11 березня) та день під час карантину (9 квітня), то бачимо, що якість повітря навіть погіршилася», – говорить Анна.

Найгірше, за словами екологів, що в Україні наразі немає уніфікованої сучасної системи моніторингу стану атмосфери, розповідає експертка «Екодії», і тому концентрація дрібнодисперсного пилу в повітрі навіть не обраховується. «А раз сучасна державна система контролю якості повітря відсутня, держава сліпа, глуха і німа в цьому питанні, – характеризує ситуацію Олег Савицький. – Оскільки відповідального і послідовного ставлення до проблеми нема, як і відповідальної особи в уряді, влада про неї мовчить». Минулого року, щоправда, постанову про впровадження нової систему і внесення до переліку забруднюючих речовин дрібнодисперсного пилу таки прийняли, говорить Ратушна. Нажаль, вона ще на дуже ранній стадії реалізації. Також на розгляді Ради перебувають два законопроекти (один – урядовий) про посилення відповідальності за підпали сухостою, спричинення лісових пожеж, спалювання листя. «Висока ймовірність, що їх розглянуть цього тижня або навіть сьогодні», – вважає Марина Ратушна.