» » Відеосюжет: Водопровідна вода Приірпіння - не відповідає державним стандартам

Відеосюжет: Водопровідна вода Приірпіння - не відповідає державним стандартам

У Приірпінні з кранів тече “отрута”: вода не відповідає державним стандартам



Результати аналізу живильної рідини регіону, проведеного Інститутом колоїдної хімії та хімії води НАН України.


Воду в Приірпінні люди зазвичай згадують недобрими словами.
Більшість мешканців регіону давно її не п’є. А світлини з рудою водою і наче нафтовими фільтрами часто
з’являються у соцмережах.


За хімічними показниками вода не відповідає ДСТУ 7525:2014 за водневим показником (рН), перманганатною окислюваністю, вмістом нітратів для споживання людиною в якості питної води.



Водний дисбаланс


Директор комунального підприємства “Ірпіньводоканал” Олександр Маркушин нещодавно запевняв одного з журналістів національних телеканалів, що його родина спокійно вживає чисту воду з міського водопроводу. Щоб зрозуміти, чи так само задоволені якістю живильної рідини звичайні жителі регіону, ми вирушили в різні частини Приірпіння.

Спочатку зустрілися з Ніною Кирилюк, яка мешкає в Ірпені біля паспортного столу. Вона запросила нас в гості, щоб показати свій фільтр для води. Жінка бідкається, що її чоловік змінив очисний засіб лише кілька днів тому, але водоканал проводив якісь роботи, тож фільтр одразу став чорним. Пані Ніна зізнається, що воду з-під крану її родина не вживає понад десятиліття, адже у неї хворі нирки і лікар заборонив їй пити ірпінську водопровідну воду. Тому в 2005 році Кирилюки знайшли спасіння у фільтрі зворотнього осмосу. Вода, що проходить через нього, навіть не залишає накипу в чайнику.

“У нас вода хороша була знаєте, до якого року? До 1988-го. Я працювала в “Укрдержліспроекті” і нам доводилося їздити по всій Україні, навіть по всьому Союзу на той час. Я вважала, що в Ірпені найсмачніша вода. А коли почалося масове будівництво, у нас вода стала взагалі жахлива. А свердловина наша знаходиться на заплаві, там, де продавали землю, вибирали торф, а ці всі ями, канави закидали сміттям...”, - бідкається жінка.

Розповісти свою історію, але не показуючи обличчя, зголосилася й Ірина з Бучі. Вона настоює воду на камінні, адже вважає, що так вона трохи очищується. Два роки тому Ірині та її рідній сестрі видалили жовчний міхур. Лікар сказав їй, що причиною цього могла стати вода з високим вмістом заліза.
Чому в регіоні така вода і що собою являє мережа водопостачання і водовідведення, ми багато разів намагалися дізнатись безпосередньо у директора КП “Ірпіньводоканал” і депутата Ірпінської міськради Олександра Маркушина. Але марно. Не принесло результатів і письмове звернення від інформаційної агенції “Погляд”. За кілька днів керівництво підприємства зробило відписку у... Facebook.

У ній сипалися звинувачення на адресу працівників “Погляду”, мовляв, вони “постійно дискредитують громаду міста Ірпінь”, не мають почуття патріотизму до рідного міста, тому співпрацювати з інформагенцією водоканал не бажає. Офіційної відповіді “Погляд” так і не отримав.
Початок перевірки
Отже, дізнатись, що саме постачає “Ірпіньводоканал” до наших осель, ми спробували в інший спосіб — набрали воду в різних містах та районах і відвезли її на аналіз.

Перша точка набору — новобудова по вул. Пушкінській, 3-в у Бучі. Пан Іван, який мешкає тут, скаржився на рідину, що біжить із крану. Варто зазначити, що ця рідина проходить через 2 фільтри. Один стоїть на будинку, другий — у квартирі.
Другий об’єкт — помешкання пані Ірини в Бучі по вул. Водопровідній, 40. Це та жінка, якій 2 роки тому зробили операцію і вона вважає, що це саме через якість питної води.
Третє місце – м. Ірпінь, вул. Джерельна, 12. Четвертий об’єкт — гідрологічний заказник «Криничка», п’ятий — м. Ірпінь, вул. Соборна, 1/4. Набравши всі зразки, ми вирушили до Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України. А поки фахівці аналізували набрану нами воду за 10-ма хімічними показниками і робили біотестування (14 днів прісноводні риби та рачкоподібні тварини жили у ній), ми продовжували своє дослідження.



Звідки присмак і запах?


За інформацією з офіційного сайту КП “Ірпіньводоканал”, мешканці Ірпеня, Бучі, Ворзеля і Гостомеля отримують воду з 96 артезіанських свердловин.
«Ірпінський регіон користується на 100% підземними ґрунтовими водами. Це Бучакський горизонт, який знаходиться на глибині 60-80 м, та Сіноманський горизонт, розміщений на глибині 100-120 м. Найбільша потужність води — це Бучакський горизонт, яким ми, в основному, і користуємося. Сіноманський — менш потужний, і там багато сірководню,
через що ми його не можемо використовувати, бо дуже поганий запах від тої води. Бучакський горизонт непоганої потужності, але в ньому багато металу”, - розповідає голова наглядової ради ПрАТ “Меліоратор” Василь Яцюк.


“У 1975 році “Ірпіньводоканал” став окремою організацією. Тоді, щоб забезпечити одно- і двоповерхові будинки мешканців курортного містечка, вистачало десяти свердловин. Отже, і мережу водопостачання створювали виходячи з цих розрахунків”, - згадує перший начальник КП “Ірпіньводоканал” (1975- 1979 рр.) Федір Сухенко.

Він розповідає, що трубопровід прокладали з чавунних труб діаметром 100 мм. За генеральним планом Ірпеня, цього об’єму води вистачало, щоб забезпечити 2-поверхові будинки. А зараз — зовсім інша ситуація, адже в регіоні повно багатоповерхових новобудов, які заселяються шаленими темпами. Звичайно, якість води значно погіршилась.

Що говорить влада?


В Ірпінській міськраді про проблеми з водою знають. Час від часу звітують про мільйони, виділені комунальному підприємству на ремонтні роботи і обладнання. Та вода від цього кращою не стає. Панацеєю місцева влада вважає станції очистки та знезалізнення. Запустити в експлуатацію їх обіцяли ще минулого року. Але й досі цього не сталося. Тим часом, у Ірпінській міськраді продовжують звітувати: ми працюємо, ось-ось вода стане чистою та безпечною.

«За підсумками 2017 року, більше 60% нам вдалося замінити старих мереж, але 40% ще залишилось», - стверджує перший заступник Ірпінського міського голови Дмитро Христюк. У Бучі ж замінили більше половини водопровідних труб, але і містяни, і фахівці з чиновниками все одно скаржаться на воду.

«У нас є тупикові мережі, незакільцьовані. Там вода застоюється і тоді людям потрапляє в крани брудна рідина», - розповідає голова наглядової ради ПрАТ “Меліоратор” Василь Яцюк.

Помилки та незграбність визнають і в “Ірпіньводоканалі”. Про черговий такий випадок нещодавно доповідав заступник начальника КП Віктор Коваленко на сесії Бучанської міськради:

«У квітні ми промивали всі водопроводні мережі. Був неприємний інцидент по Новому шосе — не закрили на двох будинках крани, була брудна вода». Але мешканці Бучі кажуть, що справа не в окремих випадках недбальства, адже неякісна вода — явище постійне. На 39-тій сесії терпець бучанських депутатів урвався. Своїм рішенням вони зобов’язали “Ірпіньводоканал” розробити єдину комплексну програму забезпечення якісною водою.

“Якість питної води на сьогоднішній день мене як споживача, і тим паче, як міського голову, виходячи із численних нарікань, які лунають на адресу “Ірпіньводоканалу”, звичайно, не задовольняє. Раз це ліцензована організація, то вона має забезпечувати подачу якісної питної води. А зі свого боку Бучанська міська рада інвестувала за рахунок коштів територіальної громади більше 20 млн грн в систему водозабезпечення і водовідведення”, - стверджує Бучанський міський голова Анатолій Федорук.

Результати дослідження


За результатами аналізів 4 зразків водопровідної води доктор хімічних наук Владислав Гончарук виніс вердикт: “Пити таку воду — небезпечно, адже показники її токсичності перевищують норму!” Академік зазначив, що токсичність води може згубно впливати на різні органи, виходячи з генетичної схильності. Тож цілком ймовірно, що і жовчнокам’яна хвороба пані Ірини з Бучі — наслідок вживання води. А от підвищеного вмісту заліза у всіх зразках водопровідної води з Приірпіння фахівці інституту не виявили. Науковець здивований: навіщо тоді будують станції знезалізнення?

Окрім 4 зразків водопровідної води, ми відвозили на дослідження фахівцям джерельну воду з відомого в Ірпені заказника «Криничка». Результати біотестування показали, що вода відповідає нормам.
Чи стане безпечнішою вода в Приірпінні, після запуску широко розрекламованих станцій знезалізнення та очищення, покаже лише час та повторна експертиза.

Детальніше дивіться у програмі
“Гостра тема” на телеканалі “Погляд”.
сайт телеканалу:www.poglyad.tv/gostra-tema/



Посилання на газету ПОГЛЯД №23 від 25 травня 2018 року
Світлана Гуренко, ІА ПОГЛЯД 
ІА ПОГЛЯД Ірпінь Буча Ворзель Гостомель Ірпіньводоканал водопостачання
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
"Гостi" не можуть коментувати дану новину.