У Приірпінні з кранів тече “отрута”: вода не відповідає державним стандартам
Результати аналізу живильної рідини регіону, проведеного Інститутом колоїдної хімії та хімії води НАН України.

Більшість мешканців регіону давно її не п’є. А світлини з рудою водою і наче нафтовими фільтрами часто
з’являються у соцмережах.
За хімічними показниками вода не відповідає ДСТУ 7525:2014 за водневим показником (рН), перманганатною окислюваністю, вмістом нітратів для споживання людиною в якості питної води.
Водний дисбаланс


“У нас вода хороша була знаєте, до якого року? До 1988-го. Я працювала в “Укрдержліспроекті” і нам доводилося їздити по всій Україні, навіть по всьому Союзу на той час. Я вважала, що в Ірпені найсмачніша вода. А коли почалося масове будівництво, у нас вода стала взагалі жахлива. А свердловина наша знаходиться на заплаві, там, де продавали землю, вибирали торф, а ці всі ями, канави закидали сміттям...”, - бідкається жінка.

Чому в регіоні така вода і що собою являє мережа водопостачання і водовідведення, ми багато разів намагалися дізнатись безпосередньо у директора КП “Ірпіньводоканал” і депутата Ірпінської міськради Олександра Маркушина. Але марно. Не принесло результатів і письмове звернення від інформаційної агенції “Погляд”. За кілька днів керівництво підприємства зробило відписку у... Facebook.

Початок перевірки
Отже, дізнатись, що саме постачає “Ірпіньводоканал” до наших осель, ми спробували в інший спосіб — набрали воду в різних містах та районах і відвезли її на аналіз.
Перша точка набору — новобудова по вул. Пушкінській, 3-в у Бучі. Пан Іван, який мешкає тут, скаржився на рідину, що біжить із крану. Варто зазначити, що ця рідина проходить через 2 фільтри. Один стоїть на будинку, другий — у квартирі.
Другий об’єкт — помешкання пані Ірини в Бучі по вул. Водопровідній, 40. Це та жінка, якій 2 роки тому зробили операцію і вона вважає, що це саме через якість питної води.
Третє місце – м. Ірпінь, вул. Джерельна, 12. Четвертий об’єкт — гідрологічний заказник «Криничка», п’ятий — м. Ірпінь, вул. Соборна, 1/4. Набравши всі зразки, ми вирушили до Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України. А поки фахівці аналізували набрану нами воду за 10-ма хімічними показниками і робили біотестування (14 днів прісноводні риби та рачкоподібні тварини жили у ній), ми продовжували своє дослідження.





Звідки присмак і запах?
За інформацією з офіційного сайту КП “Ірпіньводоканал”, мешканці Ірпеня, Бучі, Ворзеля і Гостомеля отримують воду з 96 артезіанських свердловин.
«Ірпінський регіон користується на 100% підземними ґрунтовими водами. Це Бучакський горизонт, який знаходиться на глибині 60-80 м, та Сіноманський горизонт, розміщений на глибині 100-120 м. Найбільша потужність води — це Бучакський горизонт, яким ми, в основному, і користуємося. Сіноманський — менш потужний, і там багато сірководню,
через що ми його не можемо використовувати, бо дуже поганий запах від тої води. Бучакський горизонт непоганої потужності, але в ньому багато металу”, - розповідає голова наглядової ради ПрАТ “Меліоратор” Василь Яцюк.
“У 1975 році “Ірпіньводоканал” став окремою організацією. Тоді, щоб забезпечити одно- і двоповерхові будинки мешканців курортного містечка, вистачало десяти свердловин. Отже, і мережу водопостачання створювали виходячи з цих розрахунків”, - згадує перший начальник КП “Ірпіньводоканал” (1975- 1979 рр.) Федір Сухенко.
Він розповідає, що трубопровід прокладали з чавунних труб діаметром 100 мм. За генеральним планом Ірпеня, цього об’єму води вистачало, щоб забезпечити 2-поверхові будинки. А зараз — зовсім інша ситуація, адже в регіоні повно багатоповерхових новобудов, які заселяються шаленими темпами. Звичайно, якість води значно погіршилась.
Що говорить влада?
В Ірпінській міськраді про проблеми з водою знають. Час від часу звітують про мільйони, виділені комунальному підприємству на ремонтні роботи і обладнання. Та вода від цього кращою не стає. Панацеєю місцева влада вважає станції очистки та знезалізнення. Запустити в експлуатацію їх обіцяли ще минулого року. Але й досі цього не сталося. Тим часом, у Ірпінській міськраді продовжують звітувати: ми працюємо, ось-ось вода стане чистою та безпечною.
«За підсумками 2017 року, більше 60% нам вдалося замінити старих мереж, але 40% ще залишилось», - стверджує перший заступник Ірпінського міського голови Дмитро Христюк. У Бучі ж замінили більше половини водопровідних труб, але і містяни, і фахівці з чиновниками все одно скаржаться на воду.
«У нас є тупикові мережі, незакільцьовані. Там вода застоюється і тоді людям потрапляє в крани брудна рідина», - розповідає голова наглядової ради ПрАТ “Меліоратор” Василь Яцюк.
Помилки та незграбність визнають і в “Ірпіньводоканалі”. Про черговий такий випадок нещодавно доповідав заступник начальника КП Віктор Коваленко на сесії Бучанської міськради:
«У квітні ми промивали всі водопроводні мережі. Був неприємний інцидент по Новому шосе — не закрили на двох будинках крани, була брудна вода». Але мешканці Бучі кажуть, що справа не в окремих випадках недбальства, адже неякісна вода — явище постійне. На 39-тій сесії терпець бучанських депутатів урвався. Своїм рішенням вони зобов’язали “Ірпіньводоканал” розробити єдину комплексну програму забезпечення якісною водою.
“Якість питної води на сьогоднішній день мене як споживача, і тим паче, як міського голову, виходячи із численних нарікань, які лунають на адресу “Ірпіньводоканалу”, звичайно, не задовольняє. Раз це ліцензована організація, то вона має забезпечувати подачу якісної питної води. А зі свого боку Бучанська міська рада інвестувала за рахунок коштів територіальної громади більше 20 млн грн в систему водозабезпечення і водовідведення”, - стверджує Бучанський міський голова Анатолій Федорук.
Результати дослідження
За результатами аналізів 4 зразків водопровідної води доктор хімічних наук Владислав Гончарук виніс вердикт: “Пити таку воду — небезпечно, адже показники її токсичності перевищують норму!” Академік зазначив, що токсичність води може згубно впливати на різні органи, виходячи з генетичної схильності. Тож цілком ймовірно, що і жовчнокам’яна хвороба пані Ірини з Бучі — наслідок вживання води. А от підвищеного вмісту заліза у всіх зразках водопровідної води з Приірпіння фахівці інституту не виявили. Науковець здивований: навіщо тоді будують станції знезалізнення?
Окрім 4 зразків водопровідної води, ми відвозили на дослідження фахівцям джерельну воду з відомого в Ірпені заказника «Криничка». Результати біотестування показали, що вода відповідає нормам.
Чи стане безпечнішою вода в Приірпінні, після запуску широко розрекламованих станцій знезалізнення та очищення, покаже лише час та повторна експертиза.

“Гостра тема” на телеканалі “Погляд”.
сайт телеканалу:www.poglyad.tv/gostra-tema/
Посилання на газету ПОГЛЯД №23 від 25 травня 2018 року