» » Готовність дитини до навчання у школі

Готовність дитини до навчання у школі

У «Сонячному» триває комплексне визначення готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі. І, зазвичай, це питання викликає у батьків жвавий інтерес. Тому пропонуємо з’ясувати, що ж насправді означає готовність дитини до школи і з чого вона складається.



Готовність дитини до навчання у школі визначається декількома компонентами, зокрема, фізіологічним, та психологічним розвитком дитини. Отже, розглянемо всі ці види готовності по черзі.

Фізіологічна готовність


Мабуть, знайти малюка-шестирічку, який був би фізіологічне готовий до школи, досить складно. Спробуйте провести такий простий тест, що дозволяє визначити, чи досягло маля фізіологічної зрілості: потрібно зап'ястя прикласти до тім’я голови та спробувати дістати пальцями вуха. У дорослих це не викликає труднощів. І в дітей-семирічок — теж. А от серед шестирічок є небагато дітлахів, які здатні дістати пальцями вушка.
Вважається також, що до моменту початку навчання в дитини повинні змінитися мінімум два молочних зуба. А ще краще, якщо до моменту приходу до школи зміна зубів буде відбуватися повним ходом.
Якщо в дитини є будь-які вади мовлення, то це теж свідчить про низький рівень фізіологічної готовності.

Психологічна готовність


Звичайно, важливо, щоб дитина пішла до школи фізично підготовленою, однак це є не єдиною умовою. Одним із найнеобхідніших показників є психологічна готовність. Її зміст полягає у певній системі вимог, які будуть поставлені дитині під час навчання. Дуже важливо, щоб вона була здатною впоратися із ними. Психологічна готовність до школи включає три види: особистісну, вольову та інтелектуальну.
Особистісна готовність складається із здатності контактувати, спілкуватися із однокласниками та вчителями. Саме особистісній готовності до школи батьки повинні приділити особливу увагу. Так як уміння дитини спілкуватися з однолітками, діяти разом з іншими, поступатися, підкорятися за необхідності, уникати конфлікту – це ті якості, які забезпечують їй безболісну адаптацію до нового життя. Якщо ж такої готовності немає, то дитина вчиться нерівно, успіхи спостерігаються тільки на тих заняттях, які є для дитини цікавими, а решту завдань малюк виконує недбало, наспіх.

Якщо дитина зовсім не хоче йти до школи та навчатися, то причиною цього може бути ваші слова («Ти двох слів зв'язати не можеш, як же ти до школи підеш?», «От підеш до школи, там тобі покажуть!») У малюка необхідно сформувати правильне уявлення про школу, а не страх перед тим, що там їй покажуть і як слід виховають.

Що ж стосується вольової готовності, то дитина повинна розуміти, що у школі на неї чекають не тільки друзі, ігри і розваги, але і праця. І саме ви, батьки, повинні розповісти своєму малюку, що навчання — це ще й напружена праця. І від нього вимагатимуть робити не тільки те, що йому хочеться, але й те, що вимагають вчителі, шкільний режим, програма.

У віці 6 років дитина спроможна вже аналізувати власні рухи і дії. Тому вона може навмисно заучувати вірш, відмовитися від свого «ні» заради виконання якого-небудь «дорослого» завдання, здатна побороти страх перед темною кімнатою, не заплакати від забитого колінця. Це є важливим для розвитку гармонійної особистості. Це допоможе дитині управляти своєю поведінкою у школі. А формується така поведінка за наявності дружніх, партнерських взаємин між дорослим та дитиною.

Інтелектуальна готовність


Всі батьки віддають «пальму першості» саме їй. Так, важливо, щоб дитина до школи була розумово розвиненою. А саме: дитина повинна навчитися порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, аналізувати. І ось, що найцікавіше - досягає дитина цієї здатності тільки тоді, коли з нею займаються. Причому не навчаючи спеціально, а спілкуючись. Діти дошкільного віку дуже допитливі, їх все цікавить. Але часто трапляється, що зацікавленість оточуючим зникає. Як цього уникнути? Слід завжди відповідати на питання, які ставить дитина, тому, що згодом ви можете їх не почути і це призводить до відставання.

До шести-семи років дошкільник повинен добре знати свою адресу, назву міста, де він проживає, назву країни, її столиці. Знати імена та по батькові батьків, де вони працюють і розуміти, що його дідусь — це чийсь тато (батька або матері); орієнтуватися в порах року, їхній послідовності та основних ознаках; знати назви місяців, днів тижня, поточний рік; знати основні види дерев, квітів, розрізняти свійських і диких тварин, орієнтуватися в часі, просторі. Дошкільники ці знання отримують із досвіду, але поруч повинен бути дорослий, який пояснить незрозуміле.
ДНЗ №1 СОНЯЧНИЙ, www.sadochok.in.ua 
Сонячний освіта
  4
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
"Гостi" не можуть коментувати дану новину.