Поезія: ВЕСНА

Автор: Володимир Березинець
письменник, поет, бучанець

Мов кінь, вітрище мчить відважно,
Дола байраки і луги.
А серце слухає уважно,
Вщерть повне світлої снаги.
Ще сніг хиріє у долинах,
Мов піна, в збіглім ручаї,
Але весна вже полонила
Розквітлі помисли мої.
Бо справ безмежжя в Україні,
Де незалежність, як весна.
Та із старих оман руїни,
Немов із кислого вина,
Вилазим довго... Хоч натхнення
Палає Господа вогнем,
І ми будуєм сьогодення,
Потроху дужчі з кожним днем.
Тому дзвінок — весняний жайвір
На струнах серця виграє,
Буяння молодого таймер,
Нам він наснаги додає.
І хай вітрище мчить відважно,
Шляхи торуючи весні,
Хай серце слухає уважно
Вітчизни кроки, мов пісні!
_
фото з архіву сайта