» » » Платники запитують - фахівці Ірпінської ОДПІ відповідають.

Платники запитують - фахівці Ірпінської ОДПІ відповідають.

Світлана Олександрівна ЛітошСвітлана Олександрівна ЛітошНещодавно в Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відбувся черговий сеанс «гаряча лінія» на тему: «Застосування норм Податкового кодексу України.».
Голова комісії з реорганізації Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ,заступник начальника Світлана Літош відповідала на актуальні питання щодо застосування норм Податкового кодексу України.
Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

1. Як юридична особа - платник єдиного податку третьої групи може перейти на четверту групу з 01.01.2016 року?
Відповідь:
Згідно з підпунктом 298.1.5 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (Кодекс) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Кодексу).
Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Тобто розрахунок подається за повний календарний рік.
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.
Таким чином, при надані за 15 календарних днів до початку наступного кварталу, тобто до початку нового року, заяви про перехід на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи, не може бути дотримано умови, визначені у пункті 291.4 статті 291 Кодексу.
Тому, платнику єдиного податку третьої групи необхідно подати до контролюючого органу заяву для відмови від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) (підпункт 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 Кодексу). Крім того, у строки, встановлені для квартальної звітності, такі платники мають подати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за 2015 рік і сплатити податкове зобов’язання з цього податку за IV квартал 2015 року. Для набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи необхідно надати документи до 20 лютого 2016 року, перелік яких визначено у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.

2. Який формат (стандарт) податкових документів в електронному вигляді повинні використовувати платники ПДВ при реєстрації у ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних?
Відповідь:
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних або розрахунках коригування.
Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, визначено, що подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктом 7.1 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
Формат (стандарт) електронного документа затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 29.11.2013 року № 729, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 року за № 243/25020 «Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб’єктів господарювання» (далі – Наказ № 729).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 Кодексу).
З урахуванням викладеного, при поданні податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, для реєстрації в ЄРПН платники ПДВ мають створювати податкові документи в електронному вигляді, з застосуванням формату (стандарту) електронного документа, затвердженого Наказом № 729.

3. Які ставки податку на прибуток підприємств встановлені з 01.01.2015 року?
Відповідь:
Відповідно до пункту 136.1 статті 136 Кодексу базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.
Пунктом 136.2 статті 136 Кодексу визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу;
- 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктом 14.1.52, 14.1.52 примірник 1, 14.1.52 примірник 2 і 14.1.116 пункт 14.1 статті 14 Кодексу.
Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 Кодексу (пункт 136.3 статті 136 Кодексу).
Згідно з пунктом 136.4 статті 136 Кодексу під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 статті. 136 Кодексу, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
- 10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;
- 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті. 136 Кодексу).

4. Яка передбачена відповідальність за несвоєчасно поданий Звіт про використання РРО та КОРО?
Відповідь:
Звіт про використання РРО є елементом податкової звітності.
За несвоєчасне подання Звіту по використанню РРО та КОРО передбачена адміністративна відповідальність. На посадових осіб підприємства накладається штраф згідно статті 155 примірник 1 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року № 8073-X у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів громадян. При повторному порушенні протягом року штраф збільшується й становитиме від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 155 примітка 1 Кодексу розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до статті 221 Кодексу.

5. Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб ,особі, яка отримує щомісячно грошове утримання від фізичної особи згідно договору про довічне утримання?
Відповідь:
Відповідно до пп. «є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (пп.164.1.1 та пп.164.1.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

6.Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума допомоги по вагітності та пологах згідно змін в чинному законодавстві?
Відповідь:
Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Підпунктом 1.7 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Тобто, враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, та така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.
ДПІ у Деснянському районі ГУ 
  1
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.