Ваше здоров`я: Стрес на робочому місці

Щороку 28 квітня, з метою сприяння попередженню нещасних випадків і захворювань на робочому місці в усьому світі, Міжнародна організація праці (МОП) відзначає Всесвітній день охорони праці. В усіх регіонах світу уряди, профспілки, організації роботодавців та спеціалісти-практики у сфері охорони праці організовують заходи з відзначення Дня охорони праці. Ця роз’яснювальна кампанія спрямована на привернення уваги суспільства до проблем у сфері охорони праці та до кількості травм, хвороб і смертей, пов'язаних з трудовою діяльністю.
Ідея проведення Всесвітнього Дня охорони праці бере початок від Дня вшанування пам’яті працівників, які загинули на роботі. Він вперше був організований американськими та канадськими робітниками в 1989 році.

У 1996 році Міжнародна організація праці приєдналась до ініціативи Міжнародної конференції вільних профспілок про визнання 28 квітня Всесвітнім Днем охорони праці, який вперше офіційно був відзначений в 2003 році.

В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.

«Стрес на робочому місці: колективний виклик» – такий девіз Всесвітнього Дня охорони праці у 2016 році.



При аналізі психофізіологічних небезпечних та шкідливих чинників велике значення приділяється стресу, що виникає внаслідок психоемоційних перевантажень та небезпечних виробничих чинників.

Під стресом (англ. stress) - тиснення, натискання, напруження) прийнято розуміти стан психічної напруженості, викликаний небезпеками, що виникають у людини при розв'язанні важливої для неї задачі. Термін "стрес" часто застосовується не тільки в охороні праці, але й у повсякденному житті.

За останні роки психоемоційний стрес став глобальною проблемою виживання людства. Це підтверджується тією увагою, яка приділяється стресу на міжнародному рівні. Так, у 1995 р. у Вашингтоні пройшов міжнародний конгрес під девізом "Праця, стрес та здоров'я. Створення більш здорових робочих місць"; у 1996 р. у Стокгольмі - міжнародний конгрес щодо професійного здоров'я; у 1999 р. в Токіо - міжнародний конгрес з питань хронічного робочого стресу за збереження здоров'я; у 1999 р. в Німеччині - XI міжнародний конгрес, присвячений питанням професійної психіатрії.

Стрес проявляється як необхідна і корисна реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження. Він характеризується зростанням біоелектричної активності мозку, підвищенням частоти серцебиття, ростом потоку крові, розширенням кровоносних судин, збільшенням вмісту лейкоцитів у крові, тобто цілим рядом фізіологічних змін в організмі, що сприяють підвищенню його енергетичних можливостей, успішності виконання складних і небезпечних дій. Тому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але й механізмом, який сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

Проте стрес позитивно впливає на результати праці (мобілізує організм і сприяє подоланню перешкод, які виникають у процесі праці) лише доти, доки не перевищить певного критичного рівня. При перевищенні цього рівня в організмі людини розвивається так званий процес гіпермобілізації, який викликає порушення механізмів саморегуляції та погіршення результатів діяльності аж до її зриву Тому стрес, який перевищує критичний рівень, називають дистресом.

Особливо небезпечним, як показали дослідження, є стрес у трудовій діяльності. Робота економістів, фінансистів, банківських службовців, менеджерів, працівників державних контрольно-ревізійних та податкових служб пов'язана з впливом на них негативно діючих стресорів, таких, як: інтенсивність праці; зростання потоку інформації, яку необхідно опрацювати і використовувати у повсякденній практиці; дефіцит часу; відповідальність за прийняття рішень; гіподинамія; різні зовнішні впливи (шум, забруднення, випромінювання тощо); монотонність праці; порушення стереотипної системи праці (поломки техніки) тощо.

Як зазначалося раніше, стресові впливи можуть стати причиною виникнення фізіологічних і психологічних змін, що призводять до небезпечних ситуацій та нещасних випадків.

Фізіологічні порушення можуть супроводжуватися розладами нервової та серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту та ін.

До психологічних розладів належать агресивність, фрустрація, нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, швидкий розвиток утоми тощо.

Крім того, стрес є причиною багатьох психосоматичних захворювань: психозів, неврозів, захворювань судин мозку, серцево-судинних захворювань та інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби, виразково-дистрофічних уражень шлунково-кишкового тракту, нейроциркуляторної дистонії, зниження імунітету, онкологічних захворювань. Стрес впливає на статеві функції, генетичний апарат клітин, призводячи до вроджених порушень розвитку дітей, тощо. Вчені висловлюють припущення про існування зв'язку між стресовими навантаженнями та спонтанним абортом.

Згубна дія стресу також проявляється у зростанні алкоголізму та наркоманії, підвищенні рівня травматизму, збільшенні кількості інвалідів та випадків самогубств.

На сучасному етапі сильним стресом, який впливає на стан працівника та можливість виникнення небезпечних ситуації, є моббінг.

Моббінг - це "війна" на робочому місці, яка призводить до виникнення у працівників стресового стану. Значна частина робітників та службовців реагують на моббінг фізіологічними (виразка шлунку, серцево-судинні та онкологічні захворювання тощо) та психічними розладами, а інколи він призводить до травмування й самогубства.

Причин появи моббінгу досить багато, розглянемо основні з них:

- процес постійної модернізації, раціоналізації виробництва, який вимагає концентрації сил і уваги в процесі праці, що зумовлює високу продуктивність праці і, як наслідок, соціальну незахищеність працюючого;

- страх втратити робоче місце;

- психологічний терор, зумовлений заздрістю, марнославством і, як наслідок, створення інтриг, пліток, фізичного впливу. Все це створює поганий виробничий клімат і впливає на продуктивність праці та безпечність її умов;

- нудьга на роботі, коли процес праці не вимагає творчих зусиль, що створює умови для породження пліток, шантажу, силової погрози, сексуальних домагань, домислів, суперечок між колегами, в які потрапляє весь колектив.

Моббінг і його наслідки настільки широко розповсюдились, що стали світовою проблемою 90-х років. Вчені пропонують вважати моббінг психо-соціальним нещасним випадком на робочому місці.

За даними деяких досліджень до двох третин всіх працюючих жінок і чоловіків постійно відчувають стрес на робочому місці. Отже, необхідно зробити якісь дії, щоб уникнути стресу на роботі. Хоча повністю позбавитися від стресів неможливо, але в силах кожного постаратися максимально нейтралізувати їх шкідливий вплив на організм і підвищити свою стресостійкість.

Для вирішення цієї проблеми фахівці радять дотримуватися чотирьох основних нескладних правил.
По-перше, бути фізично активним. Важливо виконувати деякі відповідні фізичні вправи. Наприклад, встати зі стільця, зробити нахили тулубом, пройтися, покрутити головою і не сидіти на робочому місці під час обідньої перерви.
Стресові навантаження стимулюють вироблення в організмі адреналіну, який необхідно витрачати, інакше він починає шкодити роботі різних органів і систем організму (наприклад, у першу чергу страждають серцево-судинна і травна). А фізична активність допомагає «розтринькати» надлишки цього гормону.
По-друге, важливо дотримуватися правильного розпорядку харчування і вживати корисну їжу, відмовляючись від шкідливої. Насамперед, важливо скоротити кількість вживаного кофеїну (чай, кава, кола).
По-третє, корисно вести щоденник, в який будуть записуватися всі важливі і поточні справи. Це позбавить від необхідності тримати в голові занадто багато інформації - досить заглянути в записну книжку. До того ж це правило допоможе впоратися з надмірною тривожністю (не буде страху щось забути або пропустити важливу зустріч).
І, по-четверте, не варто обмежувати себе в спілкуванні. Потрібно виділяти час на зустрічі з друзями, відпочинок - так можна відволіктися від роботи, зняти напругу і розслабитися.



1. Розділіть потік інформації, який мозок не встигає диференціювати, за важливістю, терміновістю та цінністю.

2. Знайдіть спосіб реалізувати найважливіші для Вас цінності у повсякденному житті. Якщо Вам необхідно бути більше часу з дитиною, зробіть усе для цього. Якщо для Вас найважливіше – батьки, відкладіть усі справи та навідайтесь до них. Ваша емоційна стабільність допоможе уникнути стресу.

3. Заповнюйте запас своєї енергії регулярно. Приділіть час тому, щоб послухати улюблену музику, прогулятися парком, піти на масаж або просто поспати.

4. Знайдіть джерело задоволення. Періодично переключайтеся з того, що Вас позбавляє сил, на те, що радує і розслаблює. Для цього важливо зрозуміти, де Ваше джерело поповнення витраченої енергії.
Для цього робіть те, що приносить безпосереднє задоволення. Джерело задоволення у кожного своє, індивідуальне. Можливо, Ви просто його ще не знайшли, і нове хобі стане джерелом позитивних емоцій.

5. З'ясуйте зовнішні та внутрішні причини зниження енергії. У яких ситуаціях Ви найгостріше відчуваєте дефіцит енергії?Це допоможе їх уникати.

6. Прогулянка в мріях – один із кращих способів позбутися стресу, коли часу взагалі ні на що не вистачає. Уявлювана прогулянка в ресурсне місце – це уявний похід людини туди, де в минулому їй було насправді добре, спокійно, де вона почувалася впевненою, сповненою сил. У результаті такої подорожі людина почувається відпочилою і може ефективніше працювати, ухвалювати адекватні рішення.

7. Медитаційні техніки підійдуть навіть у найбільш запущених випадках. Під час медитації фахівець навчить Вас, як зупинити потік тривожних думок і розслабитися. 20 хвилин медитації щодня «підживлять» Вас енергією при повсякденному навантаженні.

Бажаю Вам міцного здоров’я.




Леся ДЯЧЕНКО,
заступник головного лікаря
Бучанської міської поліклініки