Із квітня в Україні на повну силу запрацює волонтерська ініціатива «Розумне місто» – онлайн-проект має спростити мешканцям малих і середніх міст отримання інформації і посилити їхній вплив на місцеву владу. Наразі проект працює в тестовому режимі, до нього вже підключилося близько півтора десятка міст по всій країні. Це не перший схожий проект, але експерти говорять, що його спрямованість на розвиток саме малих і середніх міст є унікальною.
![]()
Поступово електронні послуги в Україні стають все більш розвинутими і популярними. З останніх впроваджених сервісів можна згадати петиції на сайті президента, електрону систему держзакупівель «ProZorro» і волонтерський проект iGov, де зібрали усі можливі засоби отримання інформації від держави в онлайні. З березня в тестовому режимі запрацювала ініціатива «Розумне місто». Наразі проект фінансується за кошти засновників, там працює лише чотири людини.
Як розповів Радіо Свобода розробник проекту Євгеній Поремчук, вже сьогодні проект працює в 12 містах України, тривають переговори ще з 15 населеними пунктами. В кожному місті визначено модератора проекту, який проходить навчання і отримує відповідний сертифікат від «Розумного міста».
«Аналоги нашого проекту є, наприклад, проект «Open city». В нас більш спрощена версія, але ми її роздаємо безкоштовно. На сайті ми збираємо й існуючі інструменти, зокрема «Відкритий бюджет», сервіси з сайту iGov, дані з порталу E-Data і проекту «Донор UA» тощо, і сервіси власної розробки. Ми підключаємо містам лише ті сервіси, які міська влада зможе потім ефективно опрацьовувати і підтримувати», – наголосив Поремчук.
Головна мета проекту – втілення електронного урядування в малих і середніх містах країни. За підрахунками розробників, це близько півтисячі населених пунктів. Також вони запланували роботу із об’єднаними громадами, які формуються зараз в рамках адміністративної реформи в Україні. Фінансування на реалізацію проекту шукають декілька громадських організацій, розповів Поремчук. Зокрема , це ГО «Місто майбутнього» і благодійний фонд «Razom for Ukraine».
З квітня проект має запрацювати в повну силу, в тестовому режимі «Розумне місто» працювало з березня. Для пілотного запуску було обрано місто Нетішин Хмельницької області, де мешкає близько 37 тисяч людей.
За словами спеціаліста з інноваційної діяльності КП «Агенція місцевого розвитку» Олени Матросової, протягом місяця в системі зареєструвалося близько півтори сотні людей. Кампанія для популяризації системи ще попереду.
«Як воно працює: людина бачить, наприклад, яму на дорозі, фотографує, завантажує на сайт. Наше комунальне підприємство приймає заявку і відправляє її в ту організацію, яка має цей дефект вирішити. На сайті всі заявки видно, можна перевірити, як виконується твоя заявка, що по інших заявках. До появи «Розумного міста» такі послуги в нас також були, але тепер громадянину зручніше знаходити їх – усе на одному сайті», – розповіла Матросова.
Місцеву владу контролює громадська організація
Серед найбільш популярних сервісів – дефекти житлово-комунального господарства, петиції і опитування. Також працюють всеукраїнські системи «ProZorro» і «Відкритий бюджет» із вибіркою по місту. В планах – інтеграція із сервісом E-Data, де можна побачити усі договори між бізнесом і розпорядниками державних коштів.
Проект «Розумне місто» працює із місцевими владами із залученням контрольних громадських організацій. В Нетішині такою є ГО «Громада міста Нетішин». Її координатор Руслан Рудомський розповів Радіо Свобода, що кожна громадська організація може шукати фінансування самостійно для свого міста.
«Також модератор від громадської організації слідкує за можливими зловживаннями з боку місцевої влади, наприклад, безпідставне відхилення петицій з незручними для міської влади вимогами. В нас таких випадків ще не було, але реакція може бути різною: спочатку спробувати довести модераторам від влади їхню неправоту, а у крайньому випадку – виносити питання на публічне обговорення», – наголосив він.
За законом електронні послуги мають надавати усі міста.
Останнім на сьогодні містом, яке підключилося до цієї системи, є Білгород-Дністровський Одеської області. Як розповіла в ефірі Радіо Свобода директор департаменту «Агентство з питань інвестицій та розвитку» одеської облдержадміністрації Люба Шипович, головним виявилася наявність політичної волі місцевого керівництва. В минулому році було прийнято низку законів, зокрема про електроні петиції, звернення громадян і електронні закупівлі тощо, які зобов’язують держслужбовців користуватися електронними інструментами.
«У великих містах цей процес, в принципі, йде досить непогано, тому що там є ресурси для розвитку цієї галузі. А в менших містах подекуди держслужбовці навіть не знають, з якого боку підходити до цього процесу. Якраз для цих випадків підходить платформа «Розумне місто» – вона містить в собі цілий комплекс послуг. І електронні закупівлі, і петиції, і адміністративні послуги», – розповіла Шипович. За законом, вони повинні надавати ці послуги просто зараз, наголосила експерт.
Підтримувати системи мають держслужбовці, які проходять навчання в розробників. Для цього достатньо 2–3 людей з муніципалітету. Є й певні вимоги до місцевих рад, говорить держслужбовець.
«Для впровадження, зокрема, електронних петицій міська рада повинна включити в статут міста кількість голосів, які потрібні для обробки тієї чи іншої петиції, і власне процедуру обробки, слухання і виконання петицій», – наголосила Шипович.
«Розумне місто» – це лише частина електронного урядування.
Як розповів Радіо Свобода експерт з питань електронного урядування і заступник директора одеського комунального підприємства «Обласний інформаційно-аналітичний центр» Данило Молчанов, схожі послуги є лише частиною справжнього «розумного міста».
«Дійсно, повністю електронний сервіс складається з трьох кроків: по-перше, подача заявки, по-друге, ідентифікація за BankID або електронним підписом, і, по-третє, запис результату до державного реєстру. Але в більшості випадків третій крок потрібно робити власноруч – нести отриману в Центрі надання адміністративних послуг довідку в інший державний орган для отримання кінцевої послуги. Ця проблема є, але є й тенденція до відкриття державних реєстрів одного органу для інших. Найбільш успішно тут працює Міністерство юстиції», – розповів Молчанов.
Повністю електронними послугами на сьогодні є ті, які лише приймають інформацію від користувача і вносять її в реєстр. Наприклад, декларації і повідомлення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України. В тестовому режимі Міністерство економічного розвитку запустило Єдиний портал надання адміністративних послуг.
Розвиток електронних послуг йде повільно, говорить експерт з підтримки розвитку відкритих даних Державного агентства з питань електронного урядування України при підтримці ПРООН Олександр Краковецький. Він є також співзасновником волонтерського онлайн-проекту «Донор UA», який нещодавно було інтегровано до проекту «Розумне місто».
«Є декілька причин повільного розвитку. Перша й найважливіша – це відсутність бажання щось змінювати і мінятись самим. Тисячі чиновників розуміють, що їхні знання морально застарілі і при наявності електронних сервісів більшість з них залишиться без роботи. Крім того, зникне певна частина корупційних схем, багатьом це також дуже не подобається. Друга причина – це відсутність або низька кваліфікація держслужбовців у сфері інформаційних технологій. У багатьох державних установах IT-системи морально застаріли або взагалі відсутні. Вся документація в паперовому вигляді, а будь-яке доопрацювання вимагає складного процесу узгодження. Багато реєстрів відсутні або не синхронізовані між собою. Тому дуже часто надання електронних послуг неможливе саме з технічних причин», – каже Краковецький.
Він говорить, що розуміння необхідного напрямку розвитку в багатьох держслужбовців є, концепція «розумного міста» – це єдина альтернатива паперовому документообігу, інституту прописки і документам, які суперечать одне одному.
Єдиного державного реєстру не існує, системи працюють розрізнено.
«На мою думку, держава має залишити собі функцію контролю послуги і віддати її реалізацію на outsource, перш за все бізнесуові. Він буде зацікавлений в тому, щоб надавати якісні послуги і отримувати з цього прибуток. А конкуренція забезпечить низькі ціни для споживачів. Частково ця схема вже працює в кількох областях», – наголосив експерт.
Як громадянин Краковецький не помітив різниці – через відсутність єдиного реєстру довідки доводиться носити власноруч, частина держслужбовців досі залишається непрофесійними. Через це померлі люди можуть отримати повістку до армії, або навіть оформити субсидію чи отримати кредит.
«Суть електронного уряду полягає в тому, щоб система працювала як єдине ціле. Маючи паспорт, ідентифікаційний номер чи цифровий підпис, держава має отримати усю інформацію про громадянина – починаючи від неоплачених штрафів за паркування, закінчуючи податковими відрахуваннями. Цього зараз немає, системи працюють розрізнено», – резюмував експерт.
сайт «Розумного міста» : www.rozumnemisto.org
Поступово електронні послуги в Україні стають все більш розвинутими і популярними. З останніх впроваджених сервісів можна згадати петиції на сайті президента, електрону систему держзакупівель «ProZorro» і волонтерський проект iGov, де зібрали усі можливі засоби отримання інформації від держави в онлайні. З березня в тестовому режимі запрацювала ініціатива «Розумне місто». Наразі проект фінансується за кошти засновників, там працює лише чотири людини.Як розповів Радіо Свобода розробник проекту Євгеній Поремчук, вже сьогодні проект працює в 12 містах України, тривають переговори ще з 15 населеними пунктами. В кожному місті визначено модератора проекту, який проходить навчання і отримує відповідний сертифікат від «Розумного міста».
Ми підключаємо містам лише ті сервіси, які міська влада зможе потім ефективно опрацьовувати і підтримувати
Євгеній Поремчук
Євгеній Поремчук
«Аналоги нашого проекту є, наприклад, проект «Open city». В нас більш спрощена версія, але ми її роздаємо безкоштовно. На сайті ми збираємо й існуючі інструменти, зокрема «Відкритий бюджет», сервіси з сайту iGov, дані з порталу E-Data і проекту «Донор UA» тощо, і сервіси власної розробки. Ми підключаємо містам лише ті сервіси, які міська влада зможе потім ефективно опрацьовувати і підтримувати», – наголосив Поремчук.
Головна мета проекту – втілення електронного урядування в малих і середніх містах країни. За підрахунками розробників, це близько півтисячі населених пунктів. Також вони запланували роботу із об’єднаними громадами, які формуються зараз в рамках адміністративної реформи в Україні. Фінансування на реалізацію проекту шукають декілька громадських організацій, розповів Поремчук. Зокрема , це ГО «Місто майбутнього» і благодійний фонд «Razom for Ukraine».
З квітня проект має запрацювати в повну силу, в тестовому режимі «Розумне місто» працювало з березня. Для пілотного запуску було обрано місто Нетішин Хмельницької області, де мешкає близько 37 тисяч людей.
За словами спеціаліста з інноваційної діяльності КП «Агенція місцевого розвитку» Олени Матросової, протягом місяця в системі зареєструвалося близько півтори сотні людей. Кампанія для популяризації системи ще попереду.
На сайті всі заявки видно, можна перевірити, як виконується твоя заявка
Олена Матросова
Олена Матросова
«Як воно працює: людина бачить, наприклад, яму на дорозі, фотографує, завантажує на сайт. Наше комунальне підприємство приймає заявку і відправляє її в ту організацію, яка має цей дефект вирішити. На сайті всі заявки видно, можна перевірити, як виконується твоя заявка, що по інших заявках. До появи «Розумного міста» такі послуги в нас також були, але тепер громадянину зручніше знаходити їх – усе на одному сайті», – розповіла Матросова.
Місцеву владу контролює громадська організація
Серед найбільш популярних сервісів – дефекти житлово-комунального господарства, петиції і опитування. Також працюють всеукраїнські системи «ProZorro» і «Відкритий бюджет» із вибіркою по місту. В планах – інтеграція із сервісом E-Data, де можна побачити усі договори між бізнесом і розпорядниками державних коштів.
Модератор від громадської організації слідкує за можливими зловживаннями з боку місцевої влади, наприклад, безпідставне відхилення петицій з незручними для міської влади вимогами
Руслан Рудомський
Руслан Рудомський
Проект «Розумне місто» працює із місцевими владами із залученням контрольних громадських організацій. В Нетішині такою є ГО «Громада міста Нетішин». Її координатор Руслан Рудомський розповів Радіо Свобода, що кожна громадська організація може шукати фінансування самостійно для свого міста.
«Також модератор від громадської організації слідкує за можливими зловживаннями з боку місцевої влади, наприклад, безпідставне відхилення петицій з незручними для міської влади вимогами. В нас таких випадків ще не було, але реакція може бути різною: спочатку спробувати довести модераторам від влади їхню неправоту, а у крайньому випадку – виносити питання на публічне обговорення», – наголосив він.
За законом електронні послуги мають надавати усі міста.
Останнім на сьогодні містом, яке підключилося до цієї системи, є Білгород-Дністровський Одеської області. Як розповіла в ефірі Радіо Свобода директор департаменту «Агентство з питань інвестицій та розвитку» одеської облдержадміністрації Люба Шипович, головним виявилася наявність політичної волі місцевого керівництва. В минулому році було прийнято низку законів, зокрема про електроні петиції, звернення громадян і електронні закупівлі тощо, які зобов’язують держслужбовців користуватися електронними інструментами.
У великих містах цей процес, в принципі, йде досить непогано. А в менших містах подекуди держслужбовці навіть не знають, з якого боку підходити до цього процесу
Люба Шипович
Люба Шипович
«У великих містах цей процес, в принципі, йде досить непогано, тому що там є ресурси для розвитку цієї галузі. А в менших містах подекуди держслужбовці навіть не знають, з якого боку підходити до цього процесу. Якраз для цих випадків підходить платформа «Розумне місто» – вона містить в собі цілий комплекс послуг. І електронні закупівлі, і петиції, і адміністративні послуги», – розповіла Шипович. За законом, вони повинні надавати ці послуги просто зараз, наголосила експерт.
Підтримувати системи мають держслужбовці, які проходять навчання в розробників. Для цього достатньо 2–3 людей з муніципалітету. Є й певні вимоги до місцевих рад, говорить держслужбовець.
«Для впровадження, зокрема, електронних петицій міська рада повинна включити в статут міста кількість голосів, які потрібні для обробки тієї чи іншої петиції, і власне процедуру обробки, слухання і виконання петицій», – наголосила Шипович.
«Розумне місто» – це лише частина електронного урядування.
Як розповів Радіо Свобода експерт з питань електронного урядування і заступник директора одеського комунального підприємства «Обласний інформаційно-аналітичний центр» Данило Молчанов, схожі послуги є лише частиною справжнього «розумного міста».
Повністю електронними послугами на сьогодні є ті, які лише приймають інформацію від користувача і вносять її в реєстр
Данило Молчанов
Данило Молчанов
«Дійсно, повністю електронний сервіс складається з трьох кроків: по-перше, подача заявки, по-друге, ідентифікація за BankID або електронним підписом, і, по-третє, запис результату до державного реєстру. Але в більшості випадків третій крок потрібно робити власноруч – нести отриману в Центрі надання адміністративних послуг довідку в інший державний орган для отримання кінцевої послуги. Ця проблема є, але є й тенденція до відкриття державних реєстрів одного органу для інших. Найбільш успішно тут працює Міністерство юстиції», – розповів Молчанов.
Повністю електронними послугами на сьогодні є ті, які лише приймають інформацію від користувача і вносять її в реєстр. Наприклад, декларації і повідомлення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України. В тестовому режимі Міністерство економічного розвитку запустило Єдиний портал надання адміністративних послуг.
Розвиток електронних послуг йде повільно, говорить експерт з підтримки розвитку відкритих даних Державного агентства з питань електронного урядування України при підтримці ПРООН Олександр Краковецький. Він є також співзасновником волонтерського онлайн-проекту «Донор UA», який нещодавно було інтегровано до проекту «Розумне місто».
Тисячі чиновників розуміють, що їхні знання морально застарілі і при наявності електронних сервісів більшість з них залишиться без роботи. Крім того, зникне певна частина корупційних схем
Олександр Краковецький
Олександр Краковецький
«Є декілька причин повільного розвитку. Перша й найважливіша – це відсутність бажання щось змінювати і мінятись самим. Тисячі чиновників розуміють, що їхні знання морально застарілі і при наявності електронних сервісів більшість з них залишиться без роботи. Крім того, зникне певна частина корупційних схем, багатьом це також дуже не подобається. Друга причина – це відсутність або низька кваліфікація держслужбовців у сфері інформаційних технологій. У багатьох державних установах IT-системи морально застаріли або взагалі відсутні. Вся документація в паперовому вигляді, а будь-яке доопрацювання вимагає складного процесу узгодження. Багато реєстрів відсутні або не синхронізовані між собою. Тому дуже часто надання електронних послуг неможливе саме з технічних причин», – каже Краковецький.
Він говорить, що розуміння необхідного напрямку розвитку в багатьох держслужбовців є, концепція «розумного міста» – це єдина альтернатива паперовому документообігу, інституту прописки і документам, які суперечать одне одному.
Єдиного державного реєстру не існує, системи працюють розрізнено.
«На мою думку, держава має залишити собі функцію контролю послуги і віддати її реалізацію на outsource, перш за все бізнесуові. Він буде зацікавлений в тому, щоб надавати якісні послуги і отримувати з цього прибуток. А конкуренція забезпечить низькі ціни для споживачів. Частково ця схема вже працює в кількох областях», – наголосив експерт.
Як громадянин Краковецький не помітив різниці – через відсутність єдиного реєстру довідки доводиться носити власноруч, частина держслужбовців досі залишається непрофесійними. Через це померлі люди можуть отримати повістку до армії, або навіть оформити субсидію чи отримати кредит.
«Суть електронного уряду полягає в тому, щоб система працювала як єдине ціле. Маючи паспорт, ідентифікаційний номер чи цифровий підпис, держава має отримати усю інформацію про громадянина – починаючи від неоплачених штрафів за паркування, закінчуючи податковими відрахуваннями. Цього зараз немає, системи працюють розрізнено», – резюмував експерт.
