Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у зв’язку з численними запитами з проханням надати інформацію про доходи і зобов’язання фінансового характеру, в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», повідомляє наступне.
Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно зі статтею 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
У Довідці про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 № 11, зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов’язків.
Таким чином, задоволення запиту не вимагає створення нової інформації та не потребує проведення аналітичної роботи.
Статтею 70 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб − платників податків (далі – Державний реєстр).
Відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом (підпункт 70.15.2 пункту 70.15. статті 70 Кодексу).
Платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю (підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу).
Посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (підпункт 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 Кодексу).
Згідно зі статтею 11 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ „Про інформацію” та статтею 14 Закону України від 01 червня 2010 року №2291-VI „Про захист персональних даних” не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743 (далі – Положення), регулює відносини, що виникають при реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі.
Враховуючи викладене, відомості про доходи і зобов’язання фінансового характеру потребують підготовки інформації та формування нового документа і, як наслідок, не підпадають під дію статті 1 Закону.
Таким чином, відповідно до пункту 4 розділу Х Положення для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичним особам, необхідно особисто або через уповноважену особу звернутись до контролюючого органу за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, про цьому подати документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13 до Положення).
Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред'явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно зі статтею 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
У Довідці про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 № 11, зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов’язків.
Таким чином, задоволення запиту не вимагає створення нової інформації та не потребує проведення аналітичної роботи.
Статтею 70 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб − платників податків (далі – Державний реєстр).
Відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом (підпункт 70.15.2 пункту 70.15. статті 70 Кодексу).
Платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю (підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу).
Посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (підпункт 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 Кодексу).
Згідно зі статтею 11 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ „Про інформацію” та статтею 14 Закону України від 01 червня 2010 року №2291-VI „Про захист персональних даних” не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743 (далі – Положення), регулює відносини, що виникають при реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі.
Враховуючи викладене, відомості про доходи і зобов’язання фінансового характеру потребують підготовки інформації та формування нового документа і, як наслідок, не підпадають під дію статті 1 Закону.
Таким чином, відповідно до пункту 4 розділу Х Положення для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичним особам, необхідно особисто або через уповноважену особу звернутись до контролюючого органу за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, про цьому подати документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13 до Положення).
Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред'явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
