Є два головних нововведення. По-перше, свідоцтво про право власності як документ відміняється: замість цього право власності на нерухомість можна буде перевірити через Інтернет. По-друге, реєстрація нерухомості може проводитися у нотаріусів без обмежень.
![]()
Факт володіння нерухомістю буде підтверджуватися рішенням реєстратора про реєстрацію права на нерухомість в електронному вигляді. Право власності вважається зареєстрованим, коли рішення опубліковане на сайті Міністерства юстиції України. При бажанні власник може отримати роздруківку цього рішення, але ні підпису, ні печатки на ній не буде.
Ще одне нововведення – можливість провести через нотаріуса не тільки реєстрацію нерухомості, але й інші реєстраційні операції. Також подати документи можна через Центри надання адміністративних послуг. Серед нововведень – можливість оскаржити роботу реєстраторів і в суді, і в Мін’юсті (або його територіальних органах).
Факт володіння нерухомістю буде підтверджуватися рішенням реєстратора про реєстрацію права на нерухомість в електронному вигляді. Право власності вважається зареєстрованим, коли рішення опубліковане на сайті Міністерства юстиції України. При бажанні власник може отримати роздруківку цього рішення, але ні підпису, ні печатки на ній не буде.Ще одне нововведення – можливість провести через нотаріуса не тільки реєстрацію нерухомості, але й інші реєстраційні операції. Також подати документи можна через Центри надання адміністративних послуг. Серед нововведень – можливість оскаржити роботу реєстраторів і в суді, і в Мін’юсті (або його територіальних органах).
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно.
З 1 січня 2016 року в силу вступив Закон України “Про внесення змін до закону України” Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Так, згідно з новою редакцією закону, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника, після чого нотаріус (або його помічник – далі скрізь по тексту) формує і роздруковує заяву у двох примірниках, на яких заявник і нотаріус проставляють свої підписи. Один примірник заяви надається заявнику, а другий долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.
Після проставлення підписів в заяві нотаріус реєструє заяву в базі даних. Моментом прийняття заяви вважається дата і час його реєстрації в базі даних заяв.
Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, і документи, що підтверджують оплату адміністративного збору та / або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав, у разі, якщо заявник не звільнений від оплати таких платежів.
З представлених оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав, нотаріус виготовляє електронні копії. За результатами розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, нотаріус і реєстратор приймає рішення про реєстрацію прав або про відмову.
Потім нотаріус вносить відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а потім формує інформацію з нього.
Інформація з Державного реєстру прав за бажанням заявника може бути надана в паперовій формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки нотаріуса.
Всі документи також зберігаються в електронній формі в цьому Реєстрі.
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій або електронній формі має юридичну силу і містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав.
Разом з тим видача будь-яких документів державним реєстратором у паперовій формі на новостворене майно – не передбачена чинним законодавством. Зареєстроване право власності можна перевірити на Державному реєстрі.
