Що таке «Покров»? Це християнське свято, яке прийшов до нас з Візантії. Це свято не входить до числа дванадесятих, але, незважаючи на це, є одним з найбільш вагомих та шанованих свят. Його повна назва — Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. Дата свята фіксована — 14 жовтня за новим стилем або 1 жовтня за старим стилем. На Покрову Пресвятої Богородиці посту немає. Якщо ж день свята випадає на середу чи п'ятницю — дозволяється риба.
![Покров Пресвятої Богородиці. Що таке Покров?]()
За переказами, Богородиця з'явилася віруючим у Влахернському храмі в Константинополі. Божа Мати розпростерла свій омофор (покривало для голови) над людьми, і це диво стало знаком заступництва і втіхи. У свята немає аналогів в інших гілках християнства.
Історія самої події, яка стала приводом до встановлення свята, відома досить добре, адже її опис зберігся в житії св. Андрія Константинопольського, Христа заради юродивого.
До Константинополя підступили війська варварів. У ті роки подібні набіги закінчувалися кривавою різаниною, і жителі візантійської столиці виправдано чекали, що вже до ранку вони можуть попрощатися з життям.
Священики та жителі міста молилися про позбавлення від ворогів. І ось о четвертій годині ранку у Влахернському храмі Константинополя, Христа заради юродивий Андрій (слов'янин, який потрапив у візантійський полон), в майбутньому відомий християнськи святий, побачив видіння. На небі він побачив Пресвяту Богоматір, що йшла по небу, осяяна небесним світлом. Богородиця була оточена Ангелами і великою кількістю святих. Як описує це видіння святитель Димитрій Ростовський, Богородиця «зняла з Себе на зразок блискавки велике і страшне покривало, яке носила на Пречистому чолі Своїм, і, тримаючи його Своїми Пречистими руками, з великою урочистістю, розпростерла над усім віруючим народом». Чудесний покров захистив місто. Піднялася буря, яка розкидала кораблі варварів, врятувавши жителів Константинополя від страшної участі.
Хто ж були ті нападники на візантійську столицю? За деякими даними, це були сарацини, проте як вважає ряд учених, події свята описують подію з військами київських князів-варягів Аскольда і Діра.
Звичайно, факт чуда неможливо довести науково, однак про сам факт облоги і рятівної бурі є історичні відомості. Відомий церковний історик А. Карташов наводить текст патріарха Фотія, який хронологічно підтверджує, що ці події могли мати місце саме в 866 році, а значить нападниками були саме русичі, а не сарацини, оскільки сарацинські навали трапилися на півстоліття пізніше. Патріарх пише: «Чи пам'ятаєте ви ту похмуру і страшну ніч, коли життя всіх нас готова була закотитися разом із заходом сонця і світло нашого існування поглинулося б глибоким мороком смерті? Чи пам'ятаєте ту годину нестерпно сумну, коли припливли до нас варварські кораблі, дихаючі чимось лютим, диким і убивчим. Коли море тихо і безтурботно стелило хребет свій, доставляючи їм приємне і жадане плавання, a на нас піднімались люті хвилі брані. Коли вони проходили перед містом, несучи і висуваючи плавців, які підняли мечі і як би загрожуючи місту смертю від меча...
Коли, здіймаючи руки до Бога, всю ніч ми просили у Нього помилування, поклавши на Нього всі свої надії, тоді позбулися від нещастя, тоді сподобилися скасування оточуючих нас лих. Тоді ми побачили розсіювання грози і побачили відступ гніву Господнього від нас. Бо ми побачили ворогів наших даленіючими, і місту, якому загрожувало розкрадання, було позбавлене від розорення ...»
Так чому ж саме на Русі ці події в пам'яті віруючого народу залишилися глибше, аніж навіть у пам'яті нащадків чудом врятованих візантійців? Про князів Аскольда і Діра відомо не тільки як про жорстоких воїнів і руйнівниках чужих земель. Відомо також і те, що після невдалого походу в Константинополь, русичі прислали імператору Візантії посла з проханням направити до Києва християнського місіонера. Войовничим варягам стало цікаво: що ж це за Бог у греків, здатний розметати сильне військо? Колись войовничі язичники-варвари, Аскольд і Дір перед смертю прийняли хрещення, а разом з ними і багато хто з їхніх дружинників.
Якщо це дійсно так, то значить поразка у військовій кампанії позбавила русичів матеріальних трофеїв, але принесло їм незрівнянно більше — світло Христової віри. Недарма, події часів Аскольда і Діра ще називають «першим хрещенням Русі».
Про свято Покрови Божої Матері є свідчення вже в руському Пролозі ХII століття (житійний збірник). На честь Покрови Богородиці у 1165 році князем Володимирським Андрієм Боголюбським був побудований один з найкрасивіших і неповторних православних храмів — Покрова на Нерлі. З цього часу широку святкується свято Покрови Богородиці нашими предками. Так найбільшим і значущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана, адже Пресвяту Богородицю вважали Заступницею православного війська. Тому в наш час 14 жовтня є Днем козацтва, та від недавнього часу – День захисника Вітчизни.
Друкується за матеріалом храму на честь ікони Богородиці «Всецариця»
За переказами, Богородиця з'явилася віруючим у Влахернському храмі в Константинополі. Божа Мати розпростерла свій омофор (покривало для голови) над людьми, і це диво стало знаком заступництва і втіхи. У свята немає аналогів в інших гілках християнства.Історія самої події, яка стала приводом до встановлення свята, відома досить добре, адже її опис зберігся в житії св. Андрія Константинопольського, Христа заради юродивого.
До Константинополя підступили війська варварів. У ті роки подібні набіги закінчувалися кривавою різаниною, і жителі візантійської столиці виправдано чекали, що вже до ранку вони можуть попрощатися з життям.
Священики та жителі міста молилися про позбавлення від ворогів. І ось о четвертій годині ранку у Влахернському храмі Константинополя, Христа заради юродивий Андрій (слов'янин, який потрапив у візантійський полон), в майбутньому відомий християнськи святий, побачив видіння. На небі він побачив Пресвяту Богоматір, що йшла по небу, осяяна небесним світлом. Богородиця була оточена Ангелами і великою кількістю святих. Як описує це видіння святитель Димитрій Ростовський, Богородиця «зняла з Себе на зразок блискавки велике і страшне покривало, яке носила на Пречистому чолі Своїм, і, тримаючи його Своїми Пречистими руками, з великою урочистістю, розпростерла над усім віруючим народом». Чудесний покров захистив місто. Піднялася буря, яка розкидала кораблі варварів, врятувавши жителів Константинополя від страшної участі.
Хто ж були ті нападники на візантійську столицю? За деякими даними, це були сарацини, проте як вважає ряд учених, події свята описують подію з військами київських князів-варягів Аскольда і Діра.
Звичайно, факт чуда неможливо довести науково, однак про сам факт облоги і рятівної бурі є історичні відомості. Відомий церковний історик А. Карташов наводить текст патріарха Фотія, який хронологічно підтверджує, що ці події могли мати місце саме в 866 році, а значить нападниками були саме русичі, а не сарацини, оскільки сарацинські навали трапилися на півстоліття пізніше. Патріарх пише: «Чи пам'ятаєте ви ту похмуру і страшну ніч, коли життя всіх нас готова була закотитися разом із заходом сонця і світло нашого існування поглинулося б глибоким мороком смерті? Чи пам'ятаєте ту годину нестерпно сумну, коли припливли до нас варварські кораблі, дихаючі чимось лютим, диким і убивчим. Коли море тихо і безтурботно стелило хребет свій, доставляючи їм приємне і жадане плавання, a на нас піднімались люті хвилі брані. Коли вони проходили перед містом, несучи і висуваючи плавців, які підняли мечі і як би загрожуючи місту смертю від меча...
Коли, здіймаючи руки до Бога, всю ніч ми просили у Нього помилування, поклавши на Нього всі свої надії, тоді позбулися від нещастя, тоді сподобилися скасування оточуючих нас лих. Тоді ми побачили розсіювання грози і побачили відступ гніву Господнього від нас. Бо ми побачили ворогів наших даленіючими, і місту, якому загрожувало розкрадання, було позбавлене від розорення ...»
Так чому ж саме на Русі ці події в пам'яті віруючого народу залишилися глибше, аніж навіть у пам'яті нащадків чудом врятованих візантійців? Про князів Аскольда і Діра відомо не тільки як про жорстоких воїнів і руйнівниках чужих земель. Відомо також і те, що після невдалого походу в Константинополь, русичі прислали імператору Візантії посла з проханням направити до Києва християнського місіонера. Войовничим варягам стало цікаво: що ж це за Бог у греків, здатний розметати сильне військо? Колись войовничі язичники-варвари, Аскольд і Дір перед смертю прийняли хрещення, а разом з ними і багато хто з їхніх дружинників.
Якщо це дійсно так, то значить поразка у військовій кампанії позбавила русичів матеріальних трофеїв, але принесло їм незрівнянно більше — світло Христової віри. Недарма, події часів Аскольда і Діра ще називають «першим хрещенням Русі».
Про свято Покрови Божої Матері є свідчення вже в руському Пролозі ХII століття (житійний збірник). На честь Покрови Богородиці у 1165 році князем Володимирським Андрієм Боголюбським був побудований один з найкрасивіших і неповторних православних храмів — Покрова на Нерлі. З цього часу широку святкується свято Покрови Богородиці нашими предками. Так найбільшим і значущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана, адже Пресвяту Богородицю вважали Заступницею православного війська. Тому в наш час 14 жовтня є Днем козацтва, та від недавнього часу – День захисника Вітчизни.
Друкується за матеріалом храму на честь ікони Богородиці «Всецариця»
