Під час сеансу телефонного зв’язку "гаряча лінія", який відбувся 16 вересня 2015 року в Ірпінській ОДПІ, з платниками податків спілкувалась Перший заступник начальника інспекції Олена Крупнова. Подаємо відповіді на найбільш актуальні запитання.Роз’ясніть, будь ласка, чи враховуються в системі електронного адміністрування ПДВ субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на комунальні послуги?
Відповідно до п.2001.4 ст.2001 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються, зокрема, кошти з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Такі зміни внесено до ПКУ Законом України від 16.07.2015 №643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
Таким чином, при обчисленні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, враховуються кошти, які надходять як субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на комунальні послуги.
Чи складається постачальником розрахунок коригування до податкової накладної у разі повернення товарів покупцем, який втратив статус платника податку на додану вартість?
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН.
Таким чином, якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг покупець таких товарів послуг втрачає статус платника податку на додану вартість, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.
Чи складається орендодавцем – бюджетною установою податкова накладна при отриманні коштів, що надійшли від орендаря у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв?
Відповідно до пп. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Враховуючи викладене, кошти, що надійшли орендодавцю - бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, а тому податкова накладна не складається.
Підприємством отримано з бюджету компенсацію середнього заробітку мобілізованих та проведено перерахунок за попередні періоди податку на доходи фізичних осіб та військового збору. У якому періоді відображається результат такого перерахунку: коли отримано компенсацію чи нараховано заробіток?
Пп.169.4.3 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги, чи ні.
У разі повернення коштів з державного бюджету в межах компенсації середнього заробітку працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, роботодавець проводить перерахунок щодо повернення податку і зазначає результати перерахунку у податковому розрахунку (форма №1ДФ) у періоді, в якому було проведено таке повернення, з від’ємним значенням.
В якому звітному місяці до середньомісячної кількості застрахованих осіб, з метою застосування понижуючого коефіцієнту, включаються працівники, яким нараховані доходи за декілька місяців (зокрема, відпустка, лікарняний, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами)?
З метою дотримання умов, що надають право роботодавцям на застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та при його розрахунку, страхувальники використовують інформацію, зазначену ними у додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), зокрема, показник «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати».
Так, в таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 персоніфіковано по кожному працівникові відображається сума нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).
На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435, якщо, зокрема, протягом одного звітного періоду застрахованій особі нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди (п. 9 розд. IV Порядку №435).
Таким чином, з метою застосування понижуючого коефіцієнту, працівники, яким нараховані доходи за декілька місяців (зокрема, відпустка, лікарняний, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), включаються до середньомісячної кількості застрахованих осіб лише в звітному місяці, в якому нараховані такі доходи.
Які джерела інформації використовують органи ДФС для встановлення умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»?
Джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені у п.п.39.5.3 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п.39.5.3.1 п.п.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п.39.2.2 п.39.2 ст.39 ПКУ, зокрема:
- інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;
- будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.
Водночас, згідно з пп.39.5.3.2 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п.39.3 ст.39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені пп.39.5.3.1 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.
Разом з тим, пп.39.5.3.3 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ передбачено, що для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).
Яка особа – постачальник чи отримувач несе відповідальність за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН):
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), в тому числі і до податкових накладних, складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації таким платником податку.
Таким чином, штрафні санкції, передбачені п.120 прим.1.1 ст.120 прим.1 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування, складених починаючи з 01.10.2015, до податкових накладних застосовуватимуться до платника податку, на якого покладено обов’язок реєстрації відповідного розрахунку коригування в ЄРПН.
