Ірпінська ОДПІ провела черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Погашення (стягнення) податкового боргу платника податків. Порядок надання розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань. Новації згідно Закону України від 16.07.2015р. №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість"» за участю заступника начальника Людмили Ступак . Наводимо відповіді на запитання, з якими зверталися під час проведення заходу.
Питання 1: Яке майно фізичної особи - підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідь:
Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави);
- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків;
- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи - підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Питання 2: Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна ?
Відповідь:
Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру.
Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.
Питання 3: Чи може платник податків, майно якого перебуває в податковій заставі, розглядати питання щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог без погодження з податковим керуючим згідно з Кодексом ?
Відповідь:
Пунктом 92.1 ст.92 Кодексу визначено, що не підлягають узгодженню з контролюючими органами лише операції відчуження готової продукції, товарів і товарних запасів за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України від 16.01.03р. №435–IV зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Таким чином, дії, які можуть призвести до припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, можуть включати будь-які операції, в тому числі такі, що підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з контролюючим органом.
Відповідно до п.92.2 ст.92 Кодексу, у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.
Отже, однорідні вимоги, що включають операції із заставним майном платника податків, підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з контролюючим органом.
Питання 4: Як погашаються грошові зобов’язання (податковий борг) у разі реорганізації платника податків та чи є підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу?
Відповідь:
Відповідно до п.98.2 ст.98 Кодексу у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
- якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації (п.п. 98.2.1 п. 98.2 ст.98 Кодексу);
- якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (п.п. 98.2.2 п. 98.2 ст.98 Кодексу);
- якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який виник до такої реорганізації (п.п. 98.2.3 п. 98.2 ст.98 Кодексу);
- у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків – орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду чи концесію (п.п. 98.2.4 п. 98.2 ст.98 Кодексу).
Зазначені зобов’язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли грошові зобов’язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов’язання чи податковий борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманого ними майна, без урахування майна, наданого особам, що не є платниками таких податків.
Також, відповідно до п.5.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. № 574, при реорганізації платника податків, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.
При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) в інформаційній системі новоствореної юридичної особи у чинних договорах за заявою платника змінюється сторона договору (вноситься нове найменування та інші реквізити) (п. 5.5 Порядку №574).
Реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації (п.98.7 ст.98 Кодексу).
Отже, підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового
боргу платника податків, який реорганізується, відсутні.
Питання 5: Чи передбачена відповідальність у разі несвоєчасно сплачених розстрочених сум податкового боргу (грошових зобов’язань)?
Відповідь:
Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст.100 Кодексу у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 Порядку № 574 визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишилися не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.
Питання 6: Чи повинні застосовуватися до платника податків штрафні санкції за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань у разі укладання договору про розстрочення податкового боргу, та який порядок їх застосування?
Відповідь:
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. (п. 126.1 ст. 126 ПКУ).
При цьому згідно з п. 3.9 Порядку № 574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.
Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.
Питання 7: . Чи може бути накладено арешт та звернено стягнення на кошти, що перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ?
Відповідь:
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення.
Вимоги, сформовані відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" до набрання чинності Законом України № 643 щодо коштів, які перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, вважаються анульованими.
Протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності Законом України №643, тобто до 04.08.2015р. підлягає зняттю органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, арешт з коштів, що перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
