Порядок спрямований на встановлення єдиного розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності на весь період непрацездатності.
![]()
Набув чинності Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою Кабміну від 26 червня 2015 № 440.
Оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.
Дні тимчасової непрацездатності не оплачуються на підставах, передбачених ст. 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу: за перші 5 днів і починаючи з 6-го дня 50% середньої зарплати для страхового стажу до 3 років; 60% — від 3 до 5 років; 70% — від 5 до 8 років; 100% — понад 8 років.
Застраховані особи, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування менше 6-ти місяців, мають право на оплату днів тимчасової непрацездатності в розмірі, який визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але не перевищує в розрахунку на місяць розміру мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Сума оплати днів тимчасової непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування.
Обчислення середньої заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Витрати, пов'язані з оплатою днів тимчасової непрацездатності, відносяться до витрат підприємств, установ, організацій, а для бюджетних установ — до їх витрат за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.
Набув чинності Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою Кабміну від 26 червня 2015 № 440.Оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.
Дні тимчасової непрацездатності не оплачуються на підставах, передбачених ст. 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу: за перші 5 днів і починаючи з 6-го дня 50% середньої зарплати для страхового стажу до 3 років; 60% — від 3 до 5 років; 70% — від 5 до 8 років; 100% — понад 8 років.
Застраховані особи, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування менше 6-ти місяців, мають право на оплату днів тимчасової непрацездатності в розмірі, який визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але не перевищує в розрахунку на місяць розміру мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Сума оплати днів тимчасової непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування.
Обчислення середньої заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Витрати, пов'язані з оплатою днів тимчасової непрацездатності, відносяться до витрат підприємств, установ, організацій, а для бюджетних установ — до їх витрат за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.
