За відповідне рішення проголосували 257 народних депутатів. До другого читання до законопроекту було підготовлено 1547 поправок, повідомив перший віце-спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Законопроект пропонував надати право участі у виборах тим політичним партіям, котрі зареєстровані за 365 днів до виборів. Однак у ході обговорення це положення було вилучено із тексту законопроекту.«Ми не проти, аби участь у виборах брали всі партії, зареєстровані на момент опублікування цього закону», – зазначив Юрій Луценко, голова фракції «Блок Петра Порошенка», виступаючи з трибуни Верховної Ради.
Згідно із законом, вибори на окупованих територіях Донбасу та в Криму у зв’язку із агресією Російською Федерацією 25 жовтня проводитися не будуть.
За словами Князевича, голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, вибори на цих територіях «не проводяться у зв’язку зі здійсненням Росією тимчасової окупації та збройної агресії проти України та неможливістю забезпечення дотримання стандартів проведення виборів Організацією з безпеки та співробітництва в Європі» (ОБСЄ).
Крім того, профільний комітет підтримав пропозицію щодо вилучення з переліку суб’єктів виборчого процесу виборчих блоків.
Також законом вперше в Україні передбачається європейська норма – гендерна квота серед учасників виборів. За словами Юрія Луценка, має бути 30% жінок, висунутих кандидатами у депутати. Нардеп Ірина Геращенко уточнила, що йдеться про не менше, як 30% представників однієї статі. «Якщо серед тих, хто бере участь в місцевих виборах буде 30% чоловіків – це теж нормально», – сказала Ірина Геращенко, голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.
Водночас закон встановлює механізм відкликання депутатів місцевих рад та місцевих голів. В законі пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією до початку виборчого процесу чергових виборів залежно від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті.
Вибори мерів у містах, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч, проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості. Тобто для перемоги кандидат у мери має набрати щонайменше 50%+1 голосів виборців. Інакше буде оголошено другий тур виборів. Вибори сільського, селищного, міського (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі - тобто в один тур.
Спікер парламенту Володимир Гройсман після прийняття нового закону про місцеві вибори у тезовому викладі пояснив, як будуть відбуватись вибори 25 жовтня. Ось деякі тези, опубліковані на його сторінці у соціальній мережі «Фейсбук»:
– Місто, район, область діляться на округи. По кожному округу партія може висунути свого кандидата (саме партія, виборчі блоки цим законом не передбачені). Якщо партія набрала 5% голосів, кількість кандидатів від неї які пройшли, визначається відповідно до кількості голосів, поданих безпосередньо за депутата в окремому окрузі. До ради проходять ті кандидати від партії, які отримали найбільшу підтримку виборців, а не ті, яких партія поставила на перші місця у списку.
– Щодо бюлетеня. На ньому буде позначено прізвище кандидата, а навпроти назва партії, від якої він висувається. Таким чином відбуватиметься одночасне голосування за кандидата і за партію.
– Висування мерів теж відбуватиметься тільки від партій.
«Ну і нарешті, для тих, хто говорить, що через новий закон певні округи можуть залишитися без своїх представників, відповім – виборцям нема за що хвилюватись, оскільки депутати відповідатимуть за все місто, а Рада зможе додатково розподілити відповідальність депутатів за округи», – зауважив Голова Верховної Ради.
