Запровадження системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування – необхідність сьогодення. Українці, які перебувають на заслуженому відпочинку, мають великий стаж, але свого часу отримували невелику зарплату, нині й пенсію отримують невелику. І це не додає оптимізму на день завтрашній, з огляду на те, як стрімко дорожчає фактично все: комунальні послуги, продукти харчування, проїзд у транспорті тощо. Саме тому уряд ставить за мету провести комплекс реформ, де один із пріоритетів — реформа системи пенсійного забезпечення.
30 квітня 2015 року у Верховній Раді було зареєстровано пакет змін до законодавства України щодо запровадження накопичувальної системи державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій.
Суть такої системи полягатиме у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Управління пенсійними коштами здійснюватимуть компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраним на конкурсній (тендерній) основі. Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа – зберігач, яка буде нести відповідальність за цільове використання цих активів.
Кошти, що обліковуватимуться на індивідуальних пенсійних рахунках громадян будуть власністю громадян, і вони можуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або, у випадках передбачених законом, раніше цього терміну, наприклад у випадку інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи.
Основні принципи Другого рівня пенсійного страхування
Введення Другого рівня пенсійного страхування дозволить:
- збільшити загальний розмір пенсійних виплат завдяки отриманню інвестиційного доходу;
- посилити залежність розміру пенсії від трудового вкладу особи, а отже посилити зацікавленість громадян та їх роботодавців у сплаті пенсійних внесків;
- зменшити «податковий тиск» на фонд оплати праці роботодавців за рахунок перерахування частини обов’язкових пенсійних внесків до Накопичувального фонду, що здійснюватиметься із заробітку працівника;
- успадкувати кошти, обліковані на персональному пенсійному накопичувальному рахунку, родичам застрахованої особи;
- створити джерело інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки;
- розподілити ризики виплати низьких розмірів пенсій між першим та другим рівнем пенсійної системи, і таким чином застрахувати майбутніх пенсіонерів від негативних демографічних тенденцій і коливань у економічному розвитку держави;
- підвищити ефективність управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функції управління пенсійними активами.
Мета реформи
Мета реформи — розбудова багаторівневої, багатокомпонентної пенсійної системи, що дасть змогу виплачувати пенсії з трьох різних джерел: солідарної, накопичувальної та системи недержавного пенсійного забезпечення. Законопроектами передбачається, що, починаючи з 2018 року, громадянам буде надано право, у разі їх бажання, перевести їх обов’язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до обраного ними недержавного пенсійного фонду (тобто на третій рівень). Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень. А отже - в більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.
