Все більше і більше набирає обертів реалізація Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05.02.2015. Даний закон вступив в силу 05.03.2015 і наразі в "авральному" порядку виконується всіма представниками місцевих адміністрацій, мерій, мерів, тощо.Що ж такого цікавого в цьому законі та як я ставлюся до цього Закону?
Вказаний Закон є частиною адміністративної реформи з децентралізації влади на рівні всієї держави. Це позитивний момент і це слід визнати. Разом з тим, сам спосіб реалізації цього закону викликає ряд негативних зауважень, серед яких наступні:
1. "Сирість" законопроекту.
2. Виконання його в доволі стислі строки. Висловлюються думки, що об'єднання слід провести до 15.07.2015. Вказане з моєї точки зору провести фактично неможливо, оскільки закон передбачає три етапи обговорень на стадії об'єднання: а) ч. 3 ст. 5 Закону "3. Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи."; б) ч. 2 ст. 6 Закону "2. Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди."; в) ч. 2 ст. 7 Закону "2. Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.
Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення."
Тобто, Закон передбачає проведення громадських обговорень загалом до 120 днів(4 місяці). То чи можливо це реалізувати в такі стислі строки? Зрозуміло що ні, неможливо.
3. Що стосується економічної складової реалізації Закону. Економічне обґрунтування передбачається на другому етапі об'єднання і виконується на рівні обласних державних адміністрацій після вивчення пропозиції громад про об'єднання. Тобто, йде все з навпаки. Замість того, щоб підготувати перспективні проекти об'єднання з урахуванням економічної складової і представити їх на розсуд громадськості, цей процес починається вже після фактичного вирішення громадами питання про те з ким їм жити далі. То чи доцільно таке робити? Звісно що ні. Об'єднання краще робити на підставі економічно розроблених обґрунтувань виключно на підставі висновків експертів, з усуненням від цього процесу політики.
4. Відсутність інформації про майно, землю, інші об'єкти загальної власності, які перейдуть у власність об'єднаної громади. Як свідчить практика наших сусідів поляків, то об'єднуватися треба виключно після повної інвентаризації всього майна. Вказане дасть можливість запобігти розкраданню того, що "погано лежить".
5. Відсутність юридично оформленої одиниці об'єднання – територіальної громади.
Що стосується виконання Закону в Бучі, то тут виникає проблема в тій частині, що норми ч. 3 ст. 5 та ч. 2 ст. 6 Закону не виконані. Оскільки не було обговорень пропозицій мера, а пропозиція була направлена до сусідніх громад на підставі рішень сесії міської ради від 12.05.2015 та не було забезпечено обговорення пропозиції с. Гаврилівка про об'єднання в одну громаду.
В той же час у відповідності до ст. 5 Європейської хартії місцевого самоврядування чітко і однозначно зазначено "Зміни територіальних кордонів органів місцевого самоврядування не можуть здійснюватися без попереднього з'ясування думки відповідних місцевих громад, можливо шляхом проведення референдуму, якщо це дозволяється законом." Не дивлячись на те, що Статутом м. Буча передбачено проведення місцевого референдуму, місцевою владою цього не робиться. Таким чином ігноруються інтереси Громади.
Що може дати об'єднання м. Буча, крім збільшення земель та видатків на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, які розміщені в населених пунктах можливого майбутнього об'єднання? Відповіді на це питання я так і не зміг отримати ні в представників робочої групи, ні в представників офісу реформ.
Наступне болюче питання: а чи може Буча ні з ким не об'єднуватися? Звісно, що може. Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад" зазначено "Формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності:
1) визначення потенційними адміністративними центрами міст обласного значення та населених пунктів, що мають статус районних центрів, та зон їх доступності.
У разі розташування в зоні доступності потенційного адміністративного центру спроможної територіальної громади, визначеного відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, населеного пункту (села, селища, міста), який має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку), такий населений пункт може бути визначений потенційним адміністративним центром спроможної територіальної громади;"
Тобто, навіть якщо село може бути адміністративним центром, то місто Буча однозначно може бути адміністративним центром і тим більше самостійним. Ось головне питання в цьому об'єднанні. Як самі бучанці бачать розвиток свого міста. Та, нажаль, все відбувається без нашої згоди та нашої участі. Що стосується привілегій об'єднаних громад, то слід зазначити те, що новоутворені громади отримують права міст обласного значення(збільшення розміру прибуткового податку, збільшення розміру ПДФО, тощо). Так Буча наразі вже має ці всі можливості. То навіщо ж нам об'єднуватися? Я, сподіваюся, що не для задоволення амбіцій окремих людей, які вже давно не живуть інтересами Громади.
Як підсумок хотілось би зазначити, що я за реформу. Та перед її проведенням необхідно було б:
1. Допрацювати закон та методику формування спроможних територіальних громад.
2. Усунути політиків від реалізації цього закону і залучити до цього процесу виключно експертів.
3. Забезпечити реальне обговорення Закону в громадах. В м. Буча провести місцевий референдум після тривалої роз'яснювальної кампанії.
4. Провести інвентаризацію всього наявного майна та висвітлити цю інформацію до об'єднання.
5. Провести місцеві вибори, щоб сам процес виконання Закону довірили новим особам, яких обере Громада.
6. Вирішити питання про створення територіальної громади як юридичної особи публічного права.
7. Надати інформацію громадам, які вигоди отримає кожна з тих, яка стане членом об'єднання.
Виконання цих вимог, на мою думку, забезпечить реальне дотримання прав громадян та Громад і буде спрямоване на забезпечення інтересів саме Громади, а не окремих її суб'єктів.
Громадська рада міста Буча в соцмережі Facebook.com >>
