З метою приведення кримінально-виконавчого законодавства України у відповідність до Конституції України та положень міжнародних угод, які є частиною національного законодавства, щодо дотримання прав і свобод засуджених осіб, умов їх перебування під час відбування кримінальних покарань, пов’язаних з обмеженням та позбавленням волі в закладах пенітенціарної системи України, Верховною Радою України було ухвалено Закон «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів».Даним законодавчим актом внесені суттєві зміни до низки статей Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до яких конкретизуються права засуджених (на працю, відпочинок, пенсійне забезпечення, гуманне ставлення, зокрема, забороняється безпідставне примусове переривання сну засуджених у нічний час, в тому числі виключно для здійснення перевірки наявності засуджених), обов’язки засуджених, порядок та умови відбування покарання засуджених до різних видів покарань, порядок та умови надання медичної допомоги та ін.
У свою чергу це зумовило приведення Кабінетом Міністрів України деяких нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Так, зокрема, з метою врегулювання порядку виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі наказом Міністерством юстиції України були затверджені Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, які набули чинності з 23 січня 2015 року.
Окремі положення Закону України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів» та Правил внутрішнього розпорядку УВП викликали певний резонанс у суспільстві, адже відповідно до цих документів передбачається користування засудженими Глобальною мережею Інтернет та здійснення телефонних розмов у межах рухомого (мобільного) зв’язку.
Так, відповідно до новел кримінально-виконавчого законодавства в Ірпінському виправному центрі № 132 близько 189 засуджених забезпечені мобільними телефонами за власний рахунок.
Перевіркою встановлено, що в Бучанській виправній колонії № 85 обладнано приміщення для надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет у комп’ютерному класі загальноосвітнього навчального закладу установи.
Під час перебування в установі перевірено стан кімнат короткострокових та тривалих побачень, роботу відділення соціально-психологічної служби та медико-санітарний стан міжобласної багатопрофільної лікарні, яка діє при установі.
На сьогоднішній день у засуджених є технічна можливість для телефонних переговорів як таксофонами, так і мобільними телефонами, що знаходяться на обліках установ у спеціально відведених приміщеннях. Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого і під контролем представника адміністрації.
Правила внутрішнього розпорядку визначають повсякчасну діяльність установ, порядок відбування покарання засудженими від моменту прибуття в установу до їх звільнення. Прийом засуджених в установу виконання покарань проводиться спеціальною комісією під наглядом начальника установи. Процедура прийому передбачає повний обшук засудженого, знайдені під час обшуку заборонені предмети вилучаються та передаються на склад установи. Під час прийому проводиться також медогляд, результати якого зазначаються в особистій медичній картці засудженого.
Протягом 3 діб з моменту прибуття засудженого в установу його родичам відправляється письмова заява, в якій зазначається місцезнаходження установи, повідомляється про права засудженого на переписку, отримання посилок, передач, бандеролей, побачення та телефонні розмови. В кожній установі неухильно виконується розпорядок дня.
Правилами суттєво змінено перелік предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено. Зокрема, заборонене користування будь-якою теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратурою, за винятком телевізорів та DVD-програвачів, встановлених по одному на на жилу секцію гуртожитку.
Заборонені для користування засудженими радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв’язку, пейджери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади, комп’ютерна техніка.
Засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, дозволяється мати при собі портативний персональний комп’ютер та аксесуари до них, мобільний телефон, зареєстрований в черговій частині установи.
Новими Правилами внутрішнього розпорядку детально регламентовано порядок відвідування установ з метою ознайомлення з умовами тримання та праці засуджених, проведення концертів, виступів, богослужінь тощо, спілкування (побачення) із засудженими, їх фото- і відеозйомки, а також ознайомлення з умовами праці персоналу та функціонуванням об’єктів установ виконання покарань.
У ЗМІ завжди оперативно з’являється інформації про припинення спроб доставки на територію виправної колонії заборонених для використання засудженими і ув’язненими предметів та речовин.
Упродовж минулого та з початку поточного року на телебаченні, сторінках газет та в мережі Інтернет виходили матеріали про залучення засуджених до суспільно-корисної праці та функціонування підприємств виправних установ.
На завершення перевірки, прокуратурою міста спільно зі членом громадської ради був проведений прийом засуджених з особистих питань.
Однак, перевіркою виявлено, що працівниками Бучанської виправної колонії №85 не повною мірою виконуються вимоги ч. 15 ст.134 кримінально-виконавчого законодавства України - при накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
За вказане порушення прокуратурою міста внесено вказівку про усунення вказаних порушень та притягнення винних до дисциплінарної роботи.
Крім того, вжито заходи, щоб і надалі робота установ виконання покарань залишалася максимально прозорою для суспільства, а чітка регламентація їх діяльності, визначена у Правилах внутрішнього розпорядку, сприяла залученню громадськості до процесу виправлення і ресоціалізації засуджених та здійснення контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань.
