Пропозиції щодо перегляду навантаження на фонд оплати праці роботодавця, зокрема шляхом зменшення діючої ставки єдиного внеску, неодноразово вносилися на розгляд як представниками бізнесу, так і громадськості.
![]()
Прийняття Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 219), який набрав чинності з 13 березня 2015 року, є важливим кроком у реформуванні сплати єдиного внеску.
Так, пунктом 2 розділу І Закону № 219 вносяться доповнення до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 (тобто для роботодавців послаблюються умови за яких вони можуть застосувати коефіцієнт для зменшення навантаження на фонд оплати праці).
Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами(крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (далі - Реєстр), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).
Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску,визначених частиною 5 статті 8 Закону № 2464.
Тобто, роботодавці застосовують понижуючий коефіцієнт до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного ризику виробництва (від 36,76 % - для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7 % - для 67 класу професійного ризику виробництва) таких роботодавців.
Щодо розміру та умов застосування понижуючого коефіцієнта.
Єдиний внесок для роботодавців зменшується з 41 % до 16,4 %, якщо вони відповідатимуть таким умовам:
1) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків у порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
2) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
3) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до фізичних осіб-підприємців та самозайнятих осіб, які використовують найману працю.
Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня - 1218,00 гривень, з 01 грудня - 1378,00 гривень. Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.
Оскільки необхідне порівняння із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, застосовувати понижуючий коефіцієнт зможуть лише платники, які вели діяльність і нараховували заробітну плату протягом усього 2014 року.
Щодо дотримання першої умови.
Під базою нарахування єдиного внеску за місяць слід розуміти загальну суму нарахованої у місяці заробітної плати, з якої сплачується єдиний внесок.
База нарахування єдиного внеску по підприємству в певному місяці 2015 року визначається шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок в цьому місяці, на кількість працівників, яким вона нарахована.
База нарахування єдиного внеску по підприємству за 2014 рік визначається шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на підприємстві за 12 місяців, на середню кількість працівників, яким нараховувалася заробітна плата в 2014 році.
Наприклад, загальна сума нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок всім працівникам підприємства, в січні 2015 року склала 25 000,00 грн. На підприємстві в цьому місяці працювало 13 працівників. Середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 році склала: 25 000,00 грн. / 13 чол. = 1 923,08 гривень.
Припустимо, що за весь 2014 рік всім працівникам було нараховано заробітну плату в розмірі 187 200,00 грн. У 2014 році на підприємстві працювало 12 осіб, при цьому підприємство нараховувало працівникам зарплату протягом усіх 12 місяців року.
Визначимо середню заробітну плату по підприємству за 2014 рік: 187 200,00 грн./12 місяців/12 працівників = 1 300,00 грн.
Тепер визначимо, як виросла середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року порівняно з 2014 роком: 1 923,08 грн./ 1 300,00 грн. = 1,48.
Отже, база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу по підприємству в січні 2015 року збільшилася на 48 % порівняно з 2014 роком, підприємство виконало умову щодо бази нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу по підприємству мінімум на 20 відсотків порівняно з 2014 роком (48 % > 20 %).
Щодо дотримання другої умови
Наприклад, підприємство віднесено до 33 класу (умовно) професійного ризику виробництва, розмір єдиного внеску у вигляді нарахування складає 37,66 відс., діяльність провадилася цілий рік, при цьому база нарахування єдиного внеску на одну особу за 2014 рік склала 1 300,00 грн.
Якщо база нарахування єдиного внеску на одну особу за січень 2015 року у підприємства дорівнює 1 923,08 грн., то понижуючий коефіцієнт становить 1 300,00 грн. / 1 923,08 грн. = 0,676.
Отже, підприємство має право застосувати ставку єдиного внеску в розмірі 25,46% (37,66% х 0,676), а до доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами - у розмірі 23,46 % (34,7 % х 0,676).
Під середнім платежем на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта розуміється середня сума єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на базу нарахування єдиного внеску в поточному місяці, в розрахунку на одного працівника, розрахована за ставкою єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта.
Понижуючий коефіцієнт, який може застосувати підприємство, виходячи з даних про збільшення заробітної плати напідприємстві у січні 2015 порівняно з 2014 роком, становить 0,676. Підприємство віднесено до 33 класу професійного ризику виробництва, ставка єдиного внеску у вигляді нарахування становить 37,66 відсотка. З урахуванням понижуючого коефіцієнта ставка єдиного внеску дорівнює 25,46% (37,66 % х 0,676). Загальна сума нарахованої заробітної плати всім працівникам підприємства в січні 2015 року (база нарахування єдиного внеску) становить 25 000,00 грн. На підприємстві в цьому місяці працювало 13 працівників. Середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року складала 1 923,08 гривень. Оскільки в наведеному прикладі підприємства працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами немає застосовуємо ставку єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта 25,46 %.
Середній платіж єдиного внеску на одну застраховану особу після застосування понижуючого коефіцієнта складає: 1 923,08 грн. х 25,46 % = 489,62 гривень.
Середній платіж на одного працівника після застосування понижуючого коефіцієнта перевищив встановлену величину (489,62 грн. > 489,58 грн.), підприємством виконано ще одну умову.
Щодо дотримання третьої умови
Під середньомісячною кількістю застрахованих осіб платника за 2014 рік розуміється сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році / кількість звітних місяців платника в 2014 році.
Наприклад, середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік складає 12 осіб, кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати склала 13 осіб. Отже підприємством виконано умову.
Таким чином, оскільки виконано всі умови, встановлені пунктом 2 розділу І Закону № 218, підприємство має право на застосування понижуючого коефіцієнта.
Разом з тим повідомляємо, якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4. Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи. Зазначені нововведення в законодавстві не стосуються військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення.
Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це в звіті.
Також зазначаємо, що з 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати(доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України №2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.
Прийняття Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 219), який набрав чинності з 13 березня 2015 року, є важливим кроком у реформуванні сплати єдиного внеску.Так, пунктом 2 розділу І Закону № 219 вносяться доповнення до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 (тобто для роботодавців послаблюються умови за яких вони можуть застосувати коефіцієнт для зменшення навантаження на фонд оплати праці).
Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами(крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (далі - Реєстр), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).
Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску,визначених частиною 5 статті 8 Закону № 2464.
Тобто, роботодавці застосовують понижуючий коефіцієнт до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного ризику виробництва (від 36,76 % - для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7 % - для 67 класу професійного ризику виробництва) таких роботодавців.
Щодо розміру та умов застосування понижуючого коефіцієнта.
Єдиний внесок для роботодавців зменшується з 41 % до 16,4 %, якщо вони відповідатимуть таким умовам:
1) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків у порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
2) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
3) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до фізичних осіб-підприємців та самозайнятих осіб, які використовують найману працю.
Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня - 1218,00 гривень, з 01 грудня - 1378,00 гривень. Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.
Оскільки необхідне порівняння із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, застосовувати понижуючий коефіцієнт зможуть лише платники, які вели діяльність і нараховували заробітну плату протягом усього 2014 року.
Щодо дотримання першої умови.
Під базою нарахування єдиного внеску за місяць слід розуміти загальну суму нарахованої у місяці заробітної плати, з якої сплачується єдиний внесок.
База нарахування єдиного внеску по підприємству в певному місяці 2015 року визначається шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок в цьому місяці, на кількість працівників, яким вона нарахована.
База нарахування єдиного внеску по підприємству за 2014 рік визначається шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на підприємстві за 12 місяців, на середню кількість працівників, яким нараховувалася заробітна плата в 2014 році.
Наприклад, загальна сума нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок всім працівникам підприємства, в січні 2015 року склала 25 000,00 грн. На підприємстві в цьому місяці працювало 13 працівників. Середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 році склала: 25 000,00 грн. / 13 чол. = 1 923,08 гривень.
Припустимо, що за весь 2014 рік всім працівникам було нараховано заробітну плату в розмірі 187 200,00 грн. У 2014 році на підприємстві працювало 12 осіб, при цьому підприємство нараховувало працівникам зарплату протягом усіх 12 місяців року.
Визначимо середню заробітну плату по підприємству за 2014 рік: 187 200,00 грн./12 місяців/12 працівників = 1 300,00 грн.
Тепер визначимо, як виросла середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року порівняно з 2014 роком: 1 923,08 грн./ 1 300,00 грн. = 1,48.
Отже, база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу по підприємству в січні 2015 року збільшилася на 48 % порівняно з 2014 роком, підприємство виконало умову щодо бази нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу по підприємству мінімум на 20 відсотків порівняно з 2014 роком (48 % > 20 %).
Щодо дотримання другої умови
Наприклад, підприємство віднесено до 33 класу (умовно) професійного ризику виробництва, розмір єдиного внеску у вигляді нарахування складає 37,66 відс., діяльність провадилася цілий рік, при цьому база нарахування єдиного внеску на одну особу за 2014 рік склала 1 300,00 грн.
Якщо база нарахування єдиного внеску на одну особу за січень 2015 року у підприємства дорівнює 1 923,08 грн., то понижуючий коефіцієнт становить 1 300,00 грн. / 1 923,08 грн. = 0,676.
Отже, підприємство має право застосувати ставку єдиного внеску в розмірі 25,46% (37,66% х 0,676), а до доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами - у розмірі 23,46 % (34,7 % х 0,676).
Під середнім платежем на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта розуміється середня сума єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на базу нарахування єдиного внеску в поточному місяці, в розрахунку на одного працівника, розрахована за ставкою єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта.
Понижуючий коефіцієнт, який може застосувати підприємство, виходячи з даних про збільшення заробітної плати напідприємстві у січні 2015 порівняно з 2014 роком, становить 0,676. Підприємство віднесено до 33 класу професійного ризику виробництва, ставка єдиного внеску у вигляді нарахування становить 37,66 відсотка. З урахуванням понижуючого коефіцієнта ставка єдиного внеску дорівнює 25,46% (37,66 % х 0,676). Загальна сума нарахованої заробітної плати всім працівникам підприємства в січні 2015 року (база нарахування єдиного внеску) становить 25 000,00 грн. На підприємстві в цьому місяці працювало 13 працівників. Середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року складала 1 923,08 гривень. Оскільки в наведеному прикладі підприємства працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами немає застосовуємо ставку єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта 25,46 %.
Середній платіж єдиного внеску на одну застраховану особу після застосування понижуючого коефіцієнта складає: 1 923,08 грн. х 25,46 % = 489,62 гривень.
Середній платіж на одного працівника після застосування понижуючого коефіцієнта перевищив встановлену величину (489,62 грн. > 489,58 грн.), підприємством виконано ще одну умову.
Щодо дотримання третьої умови
Під середньомісячною кількістю застрахованих осіб платника за 2014 рік розуміється сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році / кількість звітних місяців платника в 2014 році.
Наприклад, середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік складає 12 осіб, кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати склала 13 осіб. Отже підприємством виконано умову.
Таким чином, оскільки виконано всі умови, встановлені пунктом 2 розділу І Закону № 218, підприємство має право на застосування понижуючого коефіцієнта.
Разом з тим повідомляємо, якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4. Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи. Зазначені нововведення в законодавстві не стосуються військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення.
Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це в звіті.
Також зазначаємо, що з 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати(доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України №2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.
