Майстер-клас з розпису писанок проводив на громадських засадах місцевий художник Анатолій Фурлет. До участі запросили дітей, чиї батьки воюють в АТО, а також тих, хто приїхав зі сходу.
Загалом навчитися писанкарству зглосилися з півсотні дітлахів. І як виявилось, більшість з них ніколи не розписувала яйця до Великодня.
“Звісно, один дорослий не міг би приділити кожній дитині належну увагу. Тому ми вирішили долучитися і домомогти,” – розповідає бучанка Ірина Влащук.
Анатолій Фурлет спершу розповідає про історію виникнення писанки.“Цей символ з’явився ще за часів язичництва і пов’язаний з релігійними уявленнями наших предків – з поклонінням сонцю, ритуалом величання весняного відродження життя на землі та плодючістю. Саме яйце символізує початок життя на землі, сонце і відродження, у такому значенні воно відоме всім народам світу.
У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Її закопували в землю, щоб був гарний врожай, або дарували з побажаннями щастя та здоров’я. Дарували бездітним, щоб мали діточок, хворим, щоб одужували. Раніше писанки розписували протягом усієї весни, а зараз на це заняття ми витрачаємо лише кілька днів перед Великоднем. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого”, – говорить художник.
Для виготовлення писанки необхідно – свічка, оцет, порошкові фарбники для яєць, видуті яйця й писачок.
“На жаль, ми втрачаємо традиції писанкарства. Для цього потрібно проводити майстер-класи регулярно. Не лише для дітей, а й для дорослих. А дорослі мають вчити цьому своїх дітей та онуків”, – говорить багатодітна мати Ніна.
Дітей прийшло так багато, що на всіх навіть не вистачило писачків. Але Анатолій Ферлет знайшов вихід. Можна взяти загострений сірник або зубочистку – мочати в розтоплений віск і наносити візерунки на яйце.
Заняття захопило не лише дітей, а й батьків. Вони старанно наводили орнаменти і робили справжні шедеври.
“Як тут не повірити в те, що історія й традиції зберігаються в нас на генетичному рівні. Дитина вперше взяла до рук писачок, а робить справжній шедевр. Треба лише трошки нагадати, підштовхнути. Розказати історію. Нам є чим пишатися. Адже писанка на території України була задовго до часів християнства”, – говорить інша багатодітна мама Яна.
Закінчився майстер-клас солодким столом та чаюванням...
Загалом навчитися писанкарству зглосилися з півсотні дітлахів. І як виявилось, більшість з них ніколи не розписувала яйця до Великодня.
“Звісно, один дорослий не міг би приділити кожній дитині належну увагу. Тому ми вирішили долучитися і домомогти,” – розповідає бучанка Ірина Влащук.
Анатолій Фурлет спершу розповідає про історію виникнення писанки.
У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Її закопували в землю, щоб був гарний врожай, або дарували з побажаннями щастя та здоров’я. Дарували бездітним, щоб мали діточок, хворим, щоб одужували. Раніше писанки розписували протягом усієї весни, а зараз на це заняття ми витрачаємо лише кілька днів перед Великоднем. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого”, – говорить художник.
Для виготовлення писанки необхідно – свічка, оцет, порошкові фарбники для яєць, видуті яйця й писачок.
“На жаль, ми втрачаємо традиції писанкарства. Для цього потрібно проводити майстер-класи регулярно. Не лише для дітей, а й для дорослих. А дорослі мають вчити цьому своїх дітей та онуків”, – говорить багатодітна мати Ніна.
Дітей прийшло так багато, що на всіх навіть не вистачило писачків. Але Анатолій Ферлет знайшов вихід. Можна взяти загострений сірник або зубочистку – мочати в розтоплений віск і наносити візерунки на яйце.
Заняття захопило не лише дітей, а й батьків. Вони старанно наводили орнаменти і робили справжні шедеври.
“Як тут не повірити в те, що історія й традиції зберігаються в нас на генетичному рівні. Дитина вперше взяла до рук писачок, а робить справжній шедевр. Треба лише трошки нагадати, підштовхнути. Розказати історію. Нам є чим пишатися. Адже писанка на території України була задовго до часів християнства”, – говорить інша багатодітна мама Яна.
Закінчився майстер-клас солодким столом та чаюванням...