Друге дихання ворзельської аптеки

Днями, після двох з половиною років запустіння, багатостраждальна комунальна ворзельська аптека запрацювала.

У червні 2012 року на сайті Ворзельської селищної ради було надруковане повідомлення про ліквідацію комунальної аптеки впродовж 5 місяців. Потім приміщення здаватимуть в оренду без зміни цільового призначення. По селищу поповзли різні чутки , серед яких домінувала версія, що справжньою причиною закриття була земля, яку аптека орендувала у громади. Чутки вилились у публікації в різних медіа, і, як наслідок, у протести. Були залучені і центральні телеканали.

Заворушилися потенційні забудовники, запевняючи ворзелян , що аптека у аварійному стані, тому єдиний вихід її знести, збудувавши багатоповерхівку. Ну, а вже у ній виділити приміщення під аптеку. Навіть готові були перенести туди і старі меблі.
Громадськість пручалася і пропонувала перетворити її у діючу аптеку-музей. І на це мала всі підстави : стодев’ятирічна аптека – майже ровесниця Ворзеля з успішною історією. Тут збереглися раритетні аптечні меблі і начиння. Тут проходили практику студенти фармацевтичного факультету медінституту , тут виготовляли по рецептах особливі ліки, деякі з них ще можна було замовити майже до її закриття.

Врешті, приміщення аптеки взяло в оренду. Ірпінське комунальне підприємство «Аптека – 21». Керує ним Олег Олександрович Костенецький ( Підприємство має ще комунальну аптеку в Ірпені та два аптечні кіоски). Земля, яку колись орендувала аптека, передана у комунальну власність Ворзельській селищній раді.

І от урочисте відкриття аптеки. Воно могло відбутися на місяць раніше. Але якраз перед днем ліцензування аптека зазнала варварського нападу – були розтрощені меблі, аптечний посуд, вирвані електричні дроти. Знищили холодильники – вирвали з них серцевини. Тричі валили паркан. Хтось був дуже незадоволений, що аптека все таки запрацює. Пройшов місяць. Міліція досі шукає вандалів і замовників. «Правда, на днях телефонував начальник слідчого відділу, цікавився сумою завданої шкоди», – говорить пан Костенецький.

Громадськість сподівається, що розслідування стане справою честі міліції.
Пан Олег розказує, що прийшлось повністю поміняти труби у приміщенні, санвузол. Опалюватимуть дровами: 10 тисяч гривень за газове опалення в місяць – сума для аптеки не підйомна.

Олег Костенецький ділиться планами. Він бачить ворзельську аптеку – аптекою – музеєм. За взірець бере аптеку-музей у Львові. У кімнаті, де відпускають ліки, хоче виставити портрети колишніх завідувачів, фотографії цих часів. А у підвалі зробити щось на кшталт кабінету алхіміка, з фігурою древнього провізора, з відповідним начинням. А ще він вважає, що повинна бути «легенда», прийнятна для ворзельських реалій. І в цьому сподівається на допомогу ворзелян.

А от щодо виготовлення ліків у самій аптеці, то справа не проста. Тут діють суворі застереження як з санітарного боку так і з організаційного. Рецептурне виготовлення надто дороге для аптеки з огляду на її теперішні реалії. Можливо, у майбутньому. Але сама ідея йому до вподоби.

Ну що ж. Привітаймо себе з поверненням нашої аптеки у селище і побажаймо Олегу Костенецькому та колективу аптеки успіхів.
Наразі штат не укомплектований.