Так сказали один-одному пастухи, що зимової ночі чатували коло своїх овець, і мерщій поспішили у місто, щоб на власні очі побачити диво, про яке їм сповістив Ангел Господній (Євангелія від Луки 2:1-20). І показали нам всім добрий приклад. Недаремно відомий виконавець каже в своїй різдвяній пісні: «Я повертаюсь додому». Там, де мама, тато, брати, сестри, подружжя, діти – вся рідня. Там, де спокій, комфорт, втіха, і тебе люблять. За три дні до святкування Різдва, під час спілкування з друзями довелося познайомитися з симпатичною молодою парою. Він – інженер-комп’ютерник, не українець, не росіянин – житель Донбасу. Вона – тендітна кореянка на останньому місяці вагітності. З ними трирічна донечка-принцеса. Того ж таки вечора вони мали сідати в потяг та їхати в Донецьк, щоб народити дитину вдома, в оточенні двох сімей. Шкода було їх, але й виникло почуття захоплення. Мимоволі згадалося святе подружжя – Йосип і Марія – яке з багатьма поневіряннями мандрувало з Назарету в Віфлеєм, місто своїх предків.
Різдвяні дні наповнені очікуванням дива. Кожен змагається з іншими і сам з собою в прагненні здивувати рідну людину, зробити їй приємне. Бажання радості переповнює всіх. В нас прокидається здатність дивуватися. Тільки під Різдво майже дорослий юнак може щиро дивуватися: «Ніяк не збагну, як подарунки опиняються під ялинкою. Адже весь цей час мама на кухні готувала святковий стіл, а тато був у гаражі біля машини». Треба зазирнути в очі дарувальнику, щоб зрозуміти – на світі таки є невиправні романтики. Варто також поглянути на очі старших людей, коли вони разом співають різдвяні пісні, щоб навчитися святкувати кожну мить життя.
Диво є! Воно поміж нами і в нас самих. І принесло його в світ новонароджене Дитя – Господь Ісус Христос. Той, хто приймає Його в серце – будь то пастушок або навіть цар – раптом усвідомлює тайну і сенс буття. І поспішає наповнювати свої дні та дні своїх ближніх простою життєвою радістю. Нам сьогодні зігріває серце усвідомлення того, що ми в себе вдома, у своєму чудовому місті можемо збиратися і святкувати.
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
Так віталися бучанці на Київській площі в сонячний день 7-го січня. Незважаючи на мороз (-14) всі прийшли налаштовані на свято. І свято відбулося, та ще яке! Такої енергетичної повені Буча не бачила вже кілька місяців. Вистава «Вертеп» просилася на відео, а також – в серця. Дякуємо міській владі за організацію таких чудових іменин Спасителя людей. Поки відбувалося костюмоване колоритне дійство, ми попросили бучанців привітати земляків з новорічно-різдвяними святами.
Валентина Володимирівна ШЕЛЯ:Працюю медсестрою в Ворзельському Будинку дитини. Бажаю людям здоров’я, миру, злагоди, добробуту. Щоб всім було добре! На жаль, мені бракує віри, що 2015 рік буде кращим. Дуже хочеться, щоб наш уряд зробив так, щоб скоріше закінчилася війна, щоб у нас було більше грошей, бо пенсії не вистачає.
Пан Володимир:
Бажаю, щоб у кожній оселі, у кожній сім’ї панували мир, гармонія, спокій. Щоб люди розуміли один-одного. Щоб нас минали життєві негаразди. Щоб ми кожен день жили світло, радіючи сонцю і тому, що ми є. Ситуація на сьогоднішній день справді складна, та мусимо рухатися до кращого. Дуже хочеться сподіватися на покращення. Завжди треба розраховувати на краще, на позитив. Так має бути, і так буде!
Катерина ВАКУЛЕНКО:
Щоб був мир і щастя. Щоб в душі завжди панували приємні враження, приємні емоції, позитив. Щоб у реальному житті неодмінно збувалися всі мрії та побажання. В серці маю надію на краще.
Молодий чоловік з дитячим візком:Землякам бажаю миру, спокою, стабільності. Також непорушної впевненості в завтрашньому дні, незважаючи на сьогоднішні обставини. Саме цього часом бракує багатьом людям.
Валерій КУШНІР:Одного хочемо в 2015 році – щоб нам зробили дорогу по вул. Радгоспній 5, 7, 9, 9а, і щоб від нас по Києво-Мироцькій ходила маршрутка до центру міста, як було обіцяно. Щоб діти не ходили до садочка чотири кілометри пішки.
Андрій (маріуполець, учень 4-го класу):Перш за все, бажаю здоров’я, щастя й миру всім дітям. Багато іграшок. Щоб були розумними та добре навчалися.
Даша (4 роки з половиною):Надворі холодно, але мені весело. Віночка на мене вдягнула бабуся Лариса. Я прийшла сюди з дідусем, поки вона готує смачний обід. Хочу сама приготувати бабусі млинці і намазати їх кремом. Люблю читати книжки, вмію писати.
Пан Олександр:Думаю, що все буде добре, і війна закінчиться. У нас люди – ви тільки подивіться навколо – просто чудові. Добрі. А яке сьогодні ясне сонечко! Усіляка гидота, яка є зараз, просто згине. Це моє переконання. Дай, Боже, щоб все було добре в Україні!
Дві пані:Бажаємо всім бучанцям здоров’я. Хочеться мати більше уваги до ветеранів праці та дітей війни. Нам треба щорічна допомога на оздоровлення, путівки. Надіємося на нашу владу, на Яценюка і Порошенка, що ситуація в країні стане кращою. Дав би Господь, щоб наші діти не страждали і не гинули. Україні треба мир, а не війна. А на столі, слава Богу, маємо все необхідне для святкування. Та й на АТО збираємо теплу білизну, светри, варення, консервацію.
Після концерту діти під музику водили хоровод навколо ялинки та танцювали. Пані Олена пригощала медовими пряниками. Крім того, у фірмовому кіоску можна було придбати свіже печиво за ціною виробника. А в другому спеціально поставленому кіоску безкоштовно пригощали гарячим солодким чаєм та пропонували каву, гарячі сандвічі з лососем і шинкою, млинці з солодкою підливою. Було дійсно дуже весело. От якби всі бучанці знали про таке чудове свято на площі, тут було б тісно від людей.
Пані Ірина (від імені мам, на вулиці Тарасівській):
Ми наших дітей гарно вбрали у віночки, вивчили з ними колядниці. Наші чоловіки самі виготовили зірку та дідуха. Хочемо відродити українські традиції, привчаємо діточок колядувати. Перш за все, ідемо до хрещених, знайомих. У цій справі діти виявили велике бажання. Хочемо, щоб всі були здорові, і щоб не було війни. Я вірю в краще майбутнє для України – адже в нас маленькі діти. Вітаємо всіх жителів Бучі з Різдвом Христовим!
Ми наших дітей гарно вбрали у віночки, вивчили з ними колядниці. Наші чоловіки самі виготовили зірку та дідуха. Хочемо відродити українські традиції, привчаємо діточок колядувати. Перш за все, ідемо до хрещених, знайомих. У цій справі діти виявили велике бажання. Хочемо, щоб всі були здорові, і щоб не було війни. Я вірю в краще майбутнє для України – адже в нас маленькі діти. Вітаємо всіх жителів Бучі з Різдвом Христовим!
Ходімо до Віфлеєму – величаймо Христа, бо Він «від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників… щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого» (Євангелія від Луки 1:71-75).
